Сідік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сідік
Статуя Мони Рудао в Меморіальному парку Інцидентів Вуше
Ареал Республіка Китай
Близькі до: атаял, труку, калаван, гаошань
Мова сідікська, тайванська мандаринська
Релігія Анімізм, Християнство

Сідік (іноді Седік, Сіджик, вимовляється:[seˈʔediq],[səˈdiq],[səˈʔəɟiq]; кит.: 賽德克族; піньїнь: Sàidékèzú) — корінне населення Тайваню, яке проживає переважно в повітах Наньтоу та Хуалянь. Їхня мова також відома як сідікська мова.

Сідіки стали 14-ю офіційно визнаною спільнотою корінного населення Тайваню. Визнання вони отримали 23 квітня 2008 року. Раніше сідіки разом із близькоспорідненим народом турку класифікувалися як атаяли.[1]

Основні події[ред. | ред. код]

Події Вуше[ред. | ред. код]

Починаючи з 1897 року, японці розпочали програму будівництва доріг, яка привела їх на територію корінного населення. Це вважалося проникненням. Контакти та конфлікти загострилися, деякі корінні жителі були вбиті. У 1901 році в боях з японцями корінне населення знищило 670 японських вояків. У результаті цього в 1902 році японці ізолювали Уше.

Між 1914 і 1917 роками японські війська здійснили агресивну програму «умиротворення», в результаті чого було вбито багато людей, які чинили опір. У цей час лідер Махебо, Мона Рудао, намагався протистояти правлінню Японії, але двічі зазнав невдачі, оскільки його плани були розголошені. З третьої спроби він організував сім із дванадцяти груп для боротьби проти японських військ.

Події Сіньчен[ред. | ред. код]

Коли японські солдати ґвалтували корінних жінок, двоє лідерів і двадцять чоловіків убили тринадцять японських солдатів.[2][3][4][5][6][7][8][9]

Реньчжигуанські події, 1902 рік[ред. | ред. код]

Після захоплення рівнини японці отримали контроль над Вуше. Деякі з тгдайців, які чинили опір японцям, були розстріляні. Через це знову спалахнули бої[10][11][12], що призвело до інциденту Вуше.

Інцидент у Зімейюані, 1903 рік[ред. | ред. код]

У 1903 році японці розпочали каральну експедицію, щоб помститися за попередню втрату під Реньчжигуань.[13][14][15][16][17]

Трукська війна, 1914 рік[ред. | ред. код]

Японці хотіли підкорити плем'я Труку. Після восьми років дослідження території вони вторглися до них в 1914 році. Дві тисячі корінного населення взяли участь у опорі вторгненню.[18][19][20][21][22][23][24][25] Японці застосували проти аборигенів 200 кулеметів і 10 000 солдатів, але під час війни генерал-губернатор Японії Сакума Самата отримав тяжкі поранення, що призвело до його смерті.[26][27]

Інцидент Уше, 1930 рік[ред. | ред. код]

Повстанці та діти з числа аборигенів седіків (див. нижній 5-й ліворуч) обезголовлені прояпонськими тубільцями під час інциденту Муша

Інцидент Муша (китайською та японською: 霧社事件; піньїнь: Wùshè Shìjiàn; Вейд–Джайлз: Wu4-she4 Shih4-chien4; rōmaji: Musha Jiken; Pe̍h-ōe-jī: Bū-siā Sū-kiāⁿ), також відомий як Повстання Уше та кілька інших подібних назв почалося в жовтні 1930 року і було останнім великим повстанням проти колоніальних сил Японії на японському Тайвані. У відповідь на тривале гноблення з боку японської влади корінне населення сідіків у Муші (Вуше) напало на село, убивши понад 130 японців. У відповідь японці розпочали невпинну контратаку, убивши у відповідь понад 600 сідіків. Те, як японська влада впоралася з інцидентом, різко розкритикували, що призвело до багатьох змін у політиці щодо тубільців.

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Народ сідіків був помітно представлений у тайванському історичному драматичному фільмі 2011 року «Сідік Бейл», який зобразив інцидент Уше 1930 року разом із попередніми інцидентами Реньчжигуань і Зімейюань.[28] Інцидент Уше був тричі зображений у фільмах, у тому числі в 1957 році у фільмі 青山碧血 Цин Шан бі сюе,[29] Він також був зображений у телевізійній драмі 2003 року Дана Сакура.

Альбоми Seediq Bale (2007) і Takasago Army (2011) тайванського екстремального метал-гурту Chthonic розповідають про досвід народу сідіків у першій половині ХХ століття, представлений через вигадані оповіді.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Female and male mannequins dressed in striped red clothes.
Одяг сідіків

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Shih, Hsiu-chuan; Loa, Iok-sin (24 квітня 2008). Sediq recognized as 14th tribe. Taipei Times. Процитовано 12 червня 2016.
  2. 新城事件 — 臺灣原住民歷史語言文化大辭典網路版. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 8 жовтня 2022.
  3. 新城事件歷史現場變遷 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  4. 新城事件. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 серпня 2022.
  5. 新城天主堂 — 花蓮觀光資訊網> 太魯閣地區> 熱門景點. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 24 серпня 2022.
  6. 花蓮縣文化局> 文化資產
  7. 文化視野:太魯閣事件的開端:新城事件- 台灣立報
  8. 太魯閣族抗日戰役史- 和平國小台灣母語日暨原住民資源網. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 24 серпня 2022.
  9. 104年台灣原住民族史(含概要、大意)-看這本就夠了
  10. 國立自然科學博物館-> 賽德克-巴萊特展-> 事件-> 人止關. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2022.
  11. 人止關事件 — 臺灣原住民歷史語言文化大辭典網路版. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 24 серпня 2022.
  12. 寫真霧社事件台灣多樣性知識網焦點特展. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 24 серпня 2022.
  13. 國立自然科學博物館-> 賽德克-巴萊特展-> 事件-> 姊妹原事件. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2022.
  14. 姐妹原事件 — 臺灣原住民歷史語言文化大辭典網路版. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 24 серпня 2022.
  15. 眉溪部落姜仁和耆老-姊妹原事件-數位典藏與學習聯合目錄
  16. 姊妹原事件 — VCenter — 您的影音中心- 數位典藏國家型計畫
  17. 真相.巴萊: 《賽德克・巴萊》的歷史真相與隨拍札記 (Seediq Bale 5)
  18. 臺灣原住民族文化知識網 歷史事件. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 24 серпня 2022.
  19. 太魯閣戰爭百年回顧 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2022.
  20. 被遺忘的戰役_太魯閣戰役.mpg — YouTube
  21. 太魯閣戰役(電影粉絲團) — 【影片】百年血淚!被 …
  22. 太魯閣事件 — 臺灣原住民歷史語言文化大辭典網路版. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 8 жовтня 2022.
  23. 太魯閣戰爭 — 臺灣原住民歷史語言文化大辭典網路版. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 8 жовтня 2022.
  24. 2014年「太魯閣族抗日戰爭紀念系列活動」官方網站- 本站消息. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 серпня 2022.
  25. 2014年「太魯閣族抗日戰爭紀念系列活動」官方網站- Dxgal o …. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 серпня 2022.
  26. Tsai 2005, p. 12.
  27. Tsai 2009, p. 134.
  28. darryl (4 січня 2012). Subjective, objective and indigenous history: Seediq Bale's take on the Wushe Incident. Savage Minds.
  29. Lee 2012, p. 395.

Посилання[ред. | ред. код]