Населення Тайваню
Населення Тайваню | |
---|---|
Чисельність | 23,415 млн осіб |
Коефіцієнт міграції | 0,89 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,23 % |
Народжуваність | 8,47 ‰ |
Фертильність | 1,12 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,11 ‰ |
Смертність немовлят | 4,44 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 13,52 % |
• старіші за 65 років | 12,48 % |
Середня тривалість життя | 79,98 року |
• чоловіків | 76,85 року |
• жінок | 83,33 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,07 чол./жін. |
до 15 років | 1,07 чол./жін. |
15–64 років | 0,97 чол./жін. |
після 65 років | 0,86 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | тайваньці |
Найбільший етнос | китайці |
Мови | |
Офіційна | китайська |
Також у побуті | тайванські мови |
Населення Тайваню. Чисельність населення країни 2015 року становила 23,415 млн осіб (54-те місце у світі)[1]. Чисельність тайванців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,47 ‰ (216-те місце у світі), смертність — 7,11 ‰ (129-те місце у світі), природний приріст — 0,23 % (181-ше місце у світі) .
Народжуваність у Тайвані, станом на 2015 рік, дорівнює 8,47 ‰ (216-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,12 дитини на одну жінку (222-ге місце у світі)[1].
Смертність у Тайвані 2015 року становила 7,11 ‰ (129-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,23 % (181-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Тайваню становить 40,2 року (49-те місце у світі): для чоловіків — 39,5, для жінок — 40,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,98 року (40-ве місце у світі), для чоловіків — 76,85 року, для жінок — 83,33 року[1].
Вікова структура населення Тайваню, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 13,52 % (1 632 763 чоловіки, 1 531 895 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 13,36 % (1 606 940 чоловіків, 1 521 617 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 47,06 % (5 505 063 чоловіки, 5 513 395 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,59 % (1 556 205 чоловіків, 1 625 436 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 12,48 % (1 348 686 чоловіків, 1 573 126 жінок)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 32,0 року, жінки — 29,7 року, загалом — 30,8 року (дані за 2014 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 647 осіб/км² (17-те місце у світі)[1].
Головні міста держави: Тайбей (столиця) — 2,666 млн осіб, Гаосюн — 1,523 млн осіб, Тайчжун — 1,225 млн осіб, Тайнань — 815,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Муніципалітет | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сіньбей Тайчжун |
1 | Сіньбей | Сіньбей | 3 979 208 | Гаосюн Тайбей | ||||
2 | Тайчжун | Тайчжун | 2 778 182 | ||||||
3 | Гаосюн | Гаосюн | 2 777 873 | ||||||
4 | Тайбей | Тайбей | 2 687 629 | ||||||
5 | Таоюань | Таоюань | 2 171 127 | ||||||
6 | Тайнань | Тайнань | 1 886 267 | ||||||
7 | Сіньчжу | Сіньчжу | 439 435 | ||||||
8 | Цзілун | Цзілун | 371 853 | ||||||
9 | Цзяї | Цзяї | 269 608 | ||||||
10 | Чжанхуа | Чжанхуа | 234 053 |
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,89 ‰ (65-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: тайванські китайці (тайванці) — 84 %, материкові китайці — 14 %, місцеві аборигени (гаошань) — 2 % населення[1].
Офіційна мова[3]: китайська (стандартна). Інші поширені мови: інші діалекти китайської мови, тайванські мови.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: суміш течій буддизму і даоїзму — 93 %, християнство — 4,5 %, інші — 2,5 % (станом на 2015 рік)[1].
-
Буддійський храм Луншань у Тайбеї
-
Дом медитацій буддистської організації Тцу Чи в Хуаляні
-
Католицький кафедральний собор Святої вервиці в Гаосюні
-
Велика мечеть у Тайбеї
Рівень письменності 2014 року становив 98,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,7 % — серед чоловіків, 97,3 %— серед жінок[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,44 ‰ (184-те місце у світі); хлопчиків — 4,84 ‰, дівчаток — 4,01 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
За межею бідності 2012 року перебувало 1,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 6,4 %, верхній дециль — 40,3 % (станом на 2010 рік)[1].
Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 20,601 млн унікальних інтернет-користувачів (36-те місце у світі), що становило 88 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 11,64 млн осіб (50-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 5 %; промисловість і будівництво — 36 %; сфера послуг — 59 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 3,8 % працездатного населення, 2014 року — 4 % (32-ге місце у світі)[1].
Регіональна транзитна країна для наркотрафіку героїну, метамфетаміну та їх прекурсорів; перевалочний пункт для наркотиків на японський ринок. У країні відмічають великі проблеми з обігом героїну і метамфетамінів, зростаюча проблема з вживанням кетаміну й різних клубних наркотиків[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Тайваню докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[4][5].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Населення Тайваню | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1905 | 3 040 000 | — |
1915 | 3 480 000 | +14.5% |
1920 | 3 655 000 | +5.0% |
1925 | 3 993 000 | +9.2% |
1930 | 4 593 000 | +15.0% |
1935 | 5 212 000 | +13.5% |
1940 | 5 872 000 | +12.7% |
1956 | 9 368 000 | +59.5% |
1966 | 13 505 000 | +44.2% |
1970 | 14 770 000 | +9.4% |
1975 | 16 279 000 | +10.2% |
1980 | 18 030 000 | +10.8% |
1990 | 20 394 000 | +13.1% |
2000 | 22 301 000 | +9.4% |
2010 | 23 162 000 | +3.9% |
Джерело: Переписи урядів Японії та Китайської Республіки. За 1970, 1975, 2010 роки — оціночні дані. |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг Taiwan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 13 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Китай // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Китай // Страны и народы. Зарубежная Азия. Восточная и Центральная Азия / Редкол. : М. И. Сладковский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1982. — 284 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. China : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Китаю.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: China. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Китаю.
- China. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Китаю.
- China. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Китаю від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН для азійсько-тихоокеанського регіону.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.