Сімток-дзонг
| Сімток-дзонг | |
|---|---|
|
| |
  Сімток-дзонг Сімток-дзонг (Бутан) | |
| Країна |
 Бутан |
| Територіальна одиниця | Тхімпху |
| Місцезнаходження | Тхімпху, Бутан |
| 27°26′17″ пн. ш. 89°40′10″ сх. д. / 27.43805555558378018° пн. ш. 89.66944444447177887° сх. д.Координати: 27°26′17″ пн. ш. 89°40′10″ сх. д. / 27.43805555558378018° пн. ш. 89.66944444447177887° сх. д. | |
| Стиль | Архітектура дзонг |
| Засновник | Нгаванг Намгьял |
| Час заснування | 1629 |
 | |
 Сімток-дзонг у Вікісховищі | |
Сімтоха дзонг або Сімток-дзонг («дзонг» — «замок-монастир»), також відомий як Сангак Забдхон Пходранг (бутанською мовою означає «Палац глибокого значення таємних мантр») — це невеликий дзонг. Він був побудований в 1629 році Жабдрунгом Нгавангом Намгьялом, який об'єднав Бутан. Це перший замок-монастир, побудований в Бутані.
Існує легенда, що замок забезпечував захист від демона, який був ув'язнений у скелі неподалік. Назва «Сімтока» означає складена з «сіммо» (демон) й «до» — «камінь».[1]
Сімтоха дзонг сьогодні є важливим історичним пам'ятником Бутану. В колишньому буддійському монастирі зараз розташований один із провідних інститутів вивчення мови дзонгха. Нещодавно будівля Сімтоха дзонг була відремонтована.
Розташування[ред. | ред. код]
Дзонг був побудовано на хребті на стратегічному місці з'єднання під'їзних доріг через долину Тхімпху до східного Бутану. Сімтоха розташована приблизно в 5 км на південь від столиці Бутану Тхімпху.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Сімтока дзонг, побудовано в 1629 році Жабдрунгом Нгавангом Намгьялом. Він функціонує як монастирський і адміністративний центр та є найстарішим замком-монастирем, який зберігся в своєму первісному вигляді. Саме Намгьял вперше в Бутані ввів у моду концепцію «дзонг» як замкового монастиря.[3] Напад на замок-монастир здійснювали тибетців з п'ятьма бутанськими ламами із конкуруючих буддійських шкіл, які виступали проти правління Жабдрунга. Атака була відбита, а лідер коаліції Палден Лама був убитий. У 1630 році тибетці знову напали і взяли дзонг, але Жабдрунг відновив контроль, коли головна будівля загорілася, а дах обвалився, убивши загарбників. Описи оригінальних будівель Сімтоха-Дзонг надали два португальських священика-єзуїта, які відвідали їх у 1629 році на шляху до Тибету.[2]
Перші роботи з реконструкції та розширення дзонга були завершені в 1670 році Мінгьюром Тенпою, третім Друком Дезі (регентом). Останній ремонт замку був проведений архітекторами з Японії.[2]
Буддійська школа лінгвістики була заснована як частина дзонг третім Друком Гьялпо, Джігме Дорджі Вангчуком, за пропозицією королеви Маюм Чоїнг Вангмо Дордже в 1961 році[4]
Прем'єр-міністр Бутану Лотай Церінг і прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді провели офіційну зустріч і церемонію обміну документами в Сімтоха Дзонг 17 серпня 2019 року. Це був перший випадок, коли пам'ятник використовувався як місце для міжнародної дипломатії.[5]
Особливості[ред. | ред. код]
Дзонг займає площу близько 60 м², має одну вхідну браму, яка розташована з півдня. Замок має три поверхи. Зовні на найнижчому рівні він покритий молитовними колесами та низка з 300 різьбленнями зі сланцю, на яких зображені святі та філософи. Головна каплиця має велике зображення Шак'ямуні (Будди), із зображеннями восьми бодхісатв з обох боків. У цієї каплиці також є фрески, які вважаються найстарішими в Бутані. У каплиці на захід від головного залу є зображення Ченрезіга, зелено-білого Тараса. Є також стара картина Жабдрунга Нгаванга Намгьяла, засновника дзонга, яка була реставрована в 1995 році, але все ще має ознаки тріщин. Також на стовпах східної частини замку можна побачити тигрові хвости та зброю. Є каплиці, присвячені Махакала і Пелден Лхамо, божествам-захисникам Бутану.[1]
У жанрі гімалайських настінних розписів Гімалаїв космічна мандала в дзонзі вважається унікальною. Це коло, намальовано на стелі в актовому залі, всередині квадрата у вигляді гірських хребтів з жовтими концентричними квадратами. Кола всередині нього пофарбовані в кілька кольорів, що робить його відмінним, символізує дванадцять місяців року. Шлях руху Сонця зображено еліпсною лінією цегляно-червоного кольору.[6]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Bernier, Ronald M. (1997). Himalayan Architecture. Fairleigh Dickinson Univ Press. с. 58. ISBN 978-0-8386-3602-2.
- Berry, Steven K. (1 січня 1988). The Thunder Dragon Kingdom: A Mountaineering Expedition to Bhutan. Crowood. ISBN 978-1-85223-146-0. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Brown, Lindsay; Mayhew, Bradley (1 лютого 2014). Lonely Planet Bhutan. Lonely Planet Publications. ISBN 978-1-74321-947-8. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Fellowship, World Education (1994). New Era in Education. World Education Fellowship. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Khyentse, Dilgo; Rinpoche, Sogyal (January 2010). Brilliant Moon: The Autobiography of Dilgo Khyentse. Shambhala Publications. ISBN 978-1-59030-763-2. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б The New Education Fellowship and UNESCO’s programme of fundamental education. A History of Popular Education. Routledge. 20 жовтня 2014. с. 205—220.
- ↑ а б в Berry, Steven K. (1988). The thunder dragon kingdom : a mountaineering expedition to Bhutan. Wiltshire: Crowood Press. ISBN 1-85223-146-7. OCLC 24429566.
- ↑ Dilgo Khyentse (2010). Brilliant Moon : the Autobiography of Dilgo Khyentse. Shambhala. ISBN 0-8348-2348-9. OCLC 1007839926.
- ↑ Berry, Steven K. (1988). The thunder dragon kingdom : a mountaineering expedition to Bhutan. Wiltshire: Crowood Press. ISBN 1-85223-146-7. OCLC 24429566.
- ↑ Aug 17, ANI | Updated. PM Modi launches RuPay card in Bhutan. The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
- ↑ Bernier, Ronald M. (1997). Himalayan architecture. Madison: Fairleigh Dickinson University Press. ISBN 0-8386-3602-0. OCLC 32893990.