Товариство військових друзів
Товариство військових друзів — таємне товариство, яке діяло в 1825 році в Литовському окремому корпусі царської армії, який дислокувався в Гродненській губернії і Білостоцький області.
Організовано за ініціативою колишнього члена товариства філоматів шляхтича Михайла Рукевича. За його дорученням поручник Гофман склав Товариство військових друзів з офіцерів, заснував Комітет, начальником якого він став. Членами товариства стали офіцери Ігельстром Костянтин Густавович, Вегелін Олександр Іванович, Завадський, Петровський Едуард Адамович, розжалуваний у рядові А. Требінський та інші, до них незабаром приєдналися представники прогресивної частини місцевої інтелігенції та шляхти. Товариство, що налічувало сорок п'ять членів, вело антиурядову пропаганду у військах, вважаючи своєю метою боротьбу за «свободу і загальний добробут» народу. Товариство військових друзів мало на меті просвітництво і взаємну допомогу. За своїми політичними ідеалами воно стояло досить близько до Північного товариства декабристів. З ним, як і з Південною організацією декабристів, а також з польським Патріотичним товариством «Військові друзі» мали контакти. Капітан Костянтин Ігельстром підтримував зв'язок з російським декабристом Вільгельмом Кюхельбекером. Вплив Товариства поширився на інші об'єднання, що існували того часу, зокрема, на товариство Зорян, створене в Білостоцький гімназії. 24 грудня 1825 року члени Товариства військових друзів зробили невдалу спробу зірвати прийняття присяги Миколі I в Литовському піонерному батальйоні (інженерний батальйон) та в деяких інших частинах Литовського корпусу, розквартированих в районі Білостока. Організаторами виступу були Ігельстром та Вегелін. У цій справі давав висновок головнокомандувач цесаревич Костянтин, який порівняв злочин капітана Ігельстрома і поручика Вегеліна в рівній мірі з тими, які допустили державні злочинці Муравйов-Апостол і Бестужев-Рюмін, тому й заслуговують рівного з ними покарання, але просив не позбавляти їх життя, а заслати на каторжні роботи на двадцять років. За вироком про обурення в Литовському піонерному батальйоні 13 осіб були визнані винними і 25 чоловік причетними до подій. Ігельстром, Вегелін, Гофман та Рукевіч були засуджені військовим судом до смертної кари, яку після царської конфірмації було замінено каторжними роботами терміном на 10 років в Нерчинских рудниках. Брати Ординський Карл Вікентійович і Ординський Фелікс Вікентійович, Вронський Людвіг Йосипович, Гриневицький Олександр Матвійович і Висоцький Іван Станіславович отримали по п'ять років каторги. Багато членів товариства були відправлені в арештантські роти Бобруйської фортеці.
- Общество военных друзей. Извлечение из выписки, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 355 — 366. (рос.)
- Значення слова «Військові друзі» у ВРЕ(рос.)