Костянтин Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Павлович

Цесаревич і великий князь Костянтин Павлович (8 травня 1779, Царське Село — 14 червня 1831, Вітебськ) — другий син Павла I і Марії Федорівни, брат Олександра I.

Протягом 16 днів, з 27 листопада (9 грудня) до 13 (25 грудня) 1825 року, офіційні установи в Петербурзі та Москві під присягою визнавали його імператором і самодержцем Всеросійським Костянтином I, хоча фактично він ніколи не царював і свого вступу на престол не визнав.

Був одружений на Ганні Федорівні.

Посилання[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.