Ульманіт
| Ульманіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ull[2] |
| Хімічна формула | NiSbS[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.EB.25[4] |
| Dana 8 | 2.12.3.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[5] |
| Просторова група | space group P2₁3d[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Johann Christoph Ullmannd[4] |
 Ульманіт у Вікісховищі | |
Ульманіт (рос. ульманнит; англ. ullmannite; нім. Ullmannit m) — мінерал, сульфід-антимонід, група кобальту. Стибіїстий різновид кориніту острівної будови.
Синоніми: блиск або колчедан стибіє-нікелевий.
Названий на честь німецького хіміка та мінералога Йогана Ульмана (Johann Christoph Ullmann) (1771—1821)[6].
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: NiSbS. Містить (%): Ni — 27,62; Sb — 57,30; S — 15,08. Ni може заміщатися Co та Fe, а Sb — As та Bi. Сингонія триклінна, псевдокубічна. Тритетраедричний вид. Утворює кристали найчастіше кубічної форми, рідше — октаедричні, додекаедричні, тетраедричні. Спайність довершена по (100). Густина 6,73—6,95. Твердість 5,5—6,0. Колір сіро-сталевий до біло-сріблястого. Блиск металічний. Риса сірувато-чорна. Крихкий. Злом нерівний. Непрозорий. Добре проводить електричний струм.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Зустрічається в гідротермальних жилах спільно з іншими нікелевими мінералами, карбонатних і баритових жилах з мінералами нікелю, свинцю, цинку. Асоціює з ґерсдорфітом, кальцитом, сидеритом. Знахідки: Гарц, Зігерланд (ФРН), Вальденштейн (Каринтія, Австрія), гори Монте-Нарба (Саррабуса, острів Сардинія, Італія), Північний Кавказ (РФ).
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- ульманіт арсенистий (різновид ульманіту, що містить до 11 % As),
- ульманіт бісмутистий (різновид ульманіту, що містить до 12 % Ві),
- ульманіт кобальтистий (різновид ульманіту, що містить до 14 % Со).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Ullmannite Mineral Data (англ.). Webmineral. Процитовано 4 травня 2010.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ульманіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ульманіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
