Уралтрансмаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АТ "Уральський завод транспортного машинобудування"
Уральский завод транспортного машиностроения
56°53′12″ пн. ш. 60°38′41″ сх. д. / 56.88691500002777701° пн. ш. 60.64476100002777770° сх. д. / 56.88691500002777701; 60.64476100002777770Координати: 56°53′12″ пн. ш. 60°38′41″ сх. д. / 56.88691500002777701° пн. ш. 60.64476100002777770° сх. д. / 56.88691500002777701; 60.64476100002777770
Тип Акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь оборонне виробництво, машинобудівна промисловість[d] і машинобудування
Засновано 1817
Штаб-квартира Росія
Єкатеринбург
Продукція військова техніка, трамваї, верстати-гойдалки, залізнична техніка
Послуги машинобудування
uraltransmash.com
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Мапа
CMNS: Уралтрансмаш у Вікісховищі

Уральський завод транспортного машинобудування (Уралтрансмаш) - російський (раніше радянський) завод, що випускає військову техніку, а також трамвайні вагони, верстати-качалки, залізничну продукцію. Єдине підприємство у Росії, що виробляє самохідні артилерійські установки. Розташоване в Єкатеринбурзі[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

"Уральський завод транспортного машинобудування" - одне з найстаріших підприємств Уралу: його історія налічує більше двохсот років. Початок підприємству поклала заснована 1817 року в Єкатеринбурзі золотопромивальна фабрика. Через тридцять років на її місці збудували машинобудівний завод, який виготовляє парові машини, котли, локомобілі, обладнання для гірничодобувної промисловості.

Після 1917 року завод був націоналізований і отримав назву "Металіст". Після реконструкції він почав випускати нафтовидобувне та нафтопереробне обладнання, виконував замовлення новобудов у період індустріалізації[3].

Сучасна історія підприємства розпочалася під час Великої Вітчизняної війни. У другій половині 1941 року в корпусах заводу розмістилися колективи евакуйованих підприємств із Москви, Подільська та Сталінграда. Почався монтаж нового обладнання та незабаром із заводу вирушив на фронт перший легкий танк Т-60. Протягом першого півроку виробництва заводі виготовили 1238 легких танков[4].

З того часу на заводі було розроблено або модернізовано близько сорока видів виробів військової техніки. На підприємстві працює конструкторське бюро, яке створило низку нових військових виробів.

У 1989 році "Уралтрансмаш" випустив свою першу самохідну гаубиці 2С19 «Мста-С». Модифікації «Мста-С» і зараз поставляються до російської армії. Зокрема, у листопаді 2011 року війська Південного військового округу в Чеченській республіці отримали 26 нових самохідних гаубиць 2С19М1 «Мста-С», які замінили застарілі установки 2С3 «Акація»[5].

Крім військової продукції "Уралтрансмаш" виробляє верстати-гойдалки для видобутку нафти, лебідки для пасажирських та вантажних ліфтів, низькопідлогові трамваї. У 2012 році планується розпочати серійне виробництво трамваїв з акумуляторами[6].

Трамвайні вагони[ред. | ред. код]

Наименование Годы выпуска Количество Фото Примечание
71-401
(СПЕКТР-1) 		1997 1 Експериментальний вагон створений на основі Tatra T6B5
71-402
«СПЕКТР» 		1999—2005 55 Удосконалена модель вагона 71-401 з видозміненим кузовом та новим електрообладнанням
71-403 2003—2012 37 Удосконалена модель вагона 71-402 з новою округлою формою кабіни, зміненим електрообладнанням, електронним автоінформатором
71-405 2006—2014 106 Удосконалена модель вагона 71-403 з новими деталями кузова, вклеєним склом, асинхронним двигуном та новими тяговими перетворювачами
71-407 2009—2020 183 Вагон із змінним рівнем підлоги (площа низькопідлогової частини пасажирського салону становить 39%), створений на базі 71-405
71-409 2011,2019 4 Трисекційний зчленований односторонній вагон зі 100-відсотковим рівнем низької підлоги
71-410 (R1) 2014 0 (1 макет) Трисекційний низькопідлоговий трамвай, розроблений спільно з ОКБ «Атом». Вперше його повнорозмірний макет без ходової частини було представлено у липні 2014 року в Єкатеринбурзі на виставці «Іннопром».
71-411 2019—н.в. 20
Вузькоколійний трамвайний вагон на базі моделі 71-412 із шириною колії 1000 мм.
71-412 2018—н.в. 4
Чотирьохосний трамвайний вагон зі змінним рівнем підлоги
71-414 2014 70 Вагон типу PESA TWIST, випущені на заводі PESA в Хожуві (Польща), для яких Уралтрансмаш виступив як дистриб'ютор та постачальник інформаційних систем у салоні.
71-415 2018—н.в. 5 Чотиривісний низькопідлоговий трамвайний вагон
71-415Р 2020—н.в. 11 Чотирьохосний низькопідлоговий трамвайний вагон у стилі ретро, створений на базі 71-415
71-418 2019 1 Шестіосний трисекційний низькопідлоговий трамвайний вагон

Показники діяльності[ред. | ред. код]

У 2011 році "Уралтрансмаш" отримав 32,5 млн рублів чистого прибутку по РСБУ, що в 3,7 рази перевищує показники 2010 року. Виручка підприємства збільшилася в 1,7 рази - до 5,44 млрд рублів[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

Керівники[ред. | ред. код]

  • 1941-1943 Фрезеров, Григорий Рафаилович
  • 1943-1947 Лисин Иван Иванович
  • 1947-1950 Петухов Константин Дмитриевич
  • 1950-1963 Атаманов Михаил Павлович
  • 1963-1971 Саплянов Вениамин Васильевич
  • 1971-1988 Студенок Геннадий Андреевич
  • 1988-2001 Шарков Александр Николаевич
  • 2001-2003 Зибарев Юрий Петрович
  • 2003-2013 Комратов Юрий Сергеевич
  • 2013-2015 Носов Алексей Дмитриевич
  • 2015-2016 и.о. Колесник Павел Васильевич
  • 2016-2019 Городилов Владимир Александрович
  • 2019 - Семизоров Дмитрий Юрьевич

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Список контактов предприятия. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 13 січня 2012.
  2. ↑ «УралИнформБюро» — УВЗ стал основным акционером «Уралтрансмаша»
  3. ↑ «Уральская Историческая энциклопедия». Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 2 червня 2022.
  4. ↑ «Уралтрансмаш» — История. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 6 лютого 2012.
  5. ↑ Lenta.ru — Военные в Чечне получили новые самоходные гаубицы
  6. ↑ Коммерсантъ (Екатеринбург), № 15 (4797), 28.01.2012 — Уралтрансмаш намерен начать серийный выпуск трамваев с аккумуляторами
  7. ↑ «Уралтрансмаш» в 2011г увеличил чистую прибыль в 3,7 раза : «Интерфакс», 25.04.12
  8. ↑ ОАО «Уралтрансмаш»: два века на службе Отечеству. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 2 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уралтрансмаш&oldid=37761881