2С19 «Мста-С»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2С19 «Мста-С»
2С19 на параді на честь дня Незалежності України, 2008 рік
2С19 на параді на честь дня Незалежності України, 2008 рік
Тип самохідна гаубиця
Історія використання
На озброєнні з 1989
Війни Друга російсько-чеченська
Війна на сході України
Історія виробництва
Розробник Уралтрансмаш
ОКБ-2
Виробник СРСР СРСР
Росія Росія
Виготовлення з 1983
Виготовлена
кількість
понад 500
Характеристики
Вага 42 т
Довжина 6 040 мм
Довжина ствола 47 калібрів
Ширина 3 380 мм
Висота 3 350 мм
Обслуга 5

Калібр 152-мм 2А64 нарізна
Підвищення −4…+68°
Траверс 360°
Дальність вогню
Ефективна 6,5…29,06
Приціл 1П22, 1П23, ПЗУ-5

Броня стальна, катана, протикульова
Головне
озброєння
гаубиця
боєкомплект: 50
Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм НСВТ
Двигун
Дорожній просвіт 450 мм
база: 4 520 мм
колія: 2 800 мм
Швидкість шосе: 60 км/год
Прохідність брід: 1,2 м

Commons-logo.svg 2С19 «Мста-С» у Вікісховищі

2С19 «Мста-С» (індекс ГБТУ — об'єкт 316, за класифікацією НАТО — M1990 «Farm») — радянська і російська 152-мм дивізійна самохідна гаубиця. Розроблена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор САУ — Ю. В. Томашов, 152-мм гармата 2А64 — Г. І. Сергєєв.

САУ 2С19 призначена для знищення тактичних ядерних засобів, артилерійських і мінометних батарей, танків та іншої броньованої техніки, протитанкових засобів, живої сили, засобів ППО і ПРО, пунктів управління, а також для руйнування польових фортифікаційних споруд та перешкоджання маневрам резервів противника в глибині його оборони.

Може вести вогонь по спостережуваних і неспостережуваних цілях із закритих позицій і прямим наведенням, включаючи роботу в гірських умовах.

При стрільбі використовуються як постріли з боєукладання, так і при подачі з ґрунту.

В 1989 році нова самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння артилерійських полків мотострілецьких і танкових дивізій Радянської армії.

Вперше була представлена широкому загалу на авіасалоні в місті Жуковському в серпні 1992 року.

Створення

Головним розробником 2С19 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гаубиця 2А64 проєктувалася в ОКБ-2. У 1983 році був виготовлений перший макетний зразок, а в листопаді цього ж року було завершено виготовлення дослідного зразка, який протягом 1984 року на Ржевському полігоні проходив випробування. Спочатку САУ 2С19 розроблялася на базі танка Т-72, проте в ході випробувань були виявлені серйозні недоліки, серед яких було велике розгойдування при стрільбі. Для усунення зауважень було прийнято рішення від бази танка Т-72 залишити геометрію корпусу, двигун, трансмісію і приводи керування. При цьому торсіони і котки ходової частини САУ були замінені на нові, розроблені на базі танку Т-80. Після усунення зауважень до 1986 року були виготовлені 6 самохідних гаубиць 2С19 початкової партії. Виготовлені САУ були відправлені на державні, а потім на військові випробування. Після завершення військових випробувань і доробок виявлених недоліків в 1989 році самохідна гаубиця 2С19 «Мста-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.

До початку 2008 року самохідні гаубиці 2С19М1 були прийняті на озброєння та почали надходити до російської армії. Відповідно був розроблений і експортний варіант з неофіційним найменуванням 2С19М1-155.[2] У грудні 2012 року стало відомо про нову модернізовану САУ 2С19М2, перша партія більш 35 шт. поставлено було у 2013 році.[2]

Модифікації

  • Росія 2С19М1 — встановлена супутникова навігація, нова система керування вогнем «УСПЕХ-С».[3][4]
  • Росія 2С19М2 — встановлена нова автоматизована система управління вогнем, також є можливість застосування цифрових електронних карт, знижена помітність в радіолокаційному, тепловому і оптичному діапазонах, встановлений кондиціонер, збільшена прицільна скорострільність до 10 пострілів в хвилину, поліпшена точність наведення.[5]

Оператори

2С19 «Мста-С» української армії під час параду в День Незалежності в Києві в 2008 році.
  • Азербайджан Азербайджан — укладено контракт з Росією у 2011—2012 роках на постачання 18 одиниць 2С19 «Мста-С». Постачання розпочато в 2013 році
  • Білорусь Білорусь — 12 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Венесуела Венесуела — 48 одиниць 2С19, станом на 2013 рік
  • Грузія Грузія — 1 одиниця 2С19 на зберіганні, станом на 2013 рік
  • Росія Росія — 600 одиниць 2С19 (450 у строю, 150 на зберіганні, станом на 2017 рік).[6](Перевірено 16 серпня 2018) З 2013 року розпочато постачання модернізованих САУ 2С19М2. 1 лютого 2022 р. було отримано партію з 12 шт САУ 2С19М2.[7]
  • Україна Україна — 35 одиниць 2С19, станом на 2021 рік[8]
  • Ефіопія Ефіопія — 10 одиниць 2С19, станом на 2013 рік

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Російська «Мста-С» 2С19М2, 2014 рік
Російські «Мста-С» на марші, 2022 рік

Російські установки САУ «Мста-С» були неодноразово зняті у серпні-вересні 2014 року на Маріупольському напрямку. Були ідентифіковані фото у Новоазовську.[9][10]

Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення[11][12]. А «Комплекс заходів» на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше[13].

Колони САУ, зокрема новітньої російської модифікації 2С19М1, було зафіксовано під час боїв за Дебальцеве у лютому 2015 року. 2С19М1 були ідентифіковані під м. Перевальськ,[3] смт Селезнівка,[14] смт Михайлівка неподалік Алчевська.[15]

Під с. Байрачки щонайменше одна установка була знищена українським контрбатарейним вогнем.[16]

27 березня 2022 року Збройні сили України здобули в бою із окупантами на Миколаївщині черговий трофей — самохідну артилерійську установку «Мста-С». Її транспортували до однієї з військових частин[17].

Наприкінці серпня 2022 року спільними зусиллями українських захисників була знищена російська 2С19 «Мста-С» всього за 350 метрів від державного кордону в Харківській області (поблизу пункту пропуску «Гоптівка»)[18].

В результаті наступу на початку вересня 2022 року в районі Ізюма на Харківщині, українська армія поповнилася сотнями одиниць трофейної російської техніки. Зокрема великою кількістю 152-мм самохідних артустановок «Мста-С», причому модернізованих, та навіть 120-мм самохідний міномет "Нона-СВК"[19].

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ГОСТ 8.417-2002
  2. а б САУ Мста-С 2С19 — 152-мм самоходная гаубица. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  3. а б Askai (5:59 AM - 15 Feb 2018). На двух российских Мста-С колонны в Перевальске (февраль 2015) видны антенны спутниковой навигации - модернизированные САУ 2С19М1: https://youtu.be/uzhkbVUUVbA pic.twitter.com/Vwk2uETWtL. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  4. АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ НАВЕДЕНИЕМ И ОГНЕМ САМОХОДНОЙ АРТИЛЛЕРИИ (АСУНО) «УСПЕХ-С» - описание и технические характеристики. armsdata.net. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018. 
  5. Армія РФ отримала партію модернізованих САУ 2С19М2 (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  6. The Military Balance, 2017, с. 212.
  7. 152-ММ САМОХОДНАЯ ДИВИЗИОННАЯ ГАУБИЦА 2С19М2 «МСТА-С» 152-MM DIVISIONAL SELF-PROPELLED HOWITZER 2S19M2 «MSTA-S» (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022. 
  8. The Military Balance 2021. — P. 209.
  9. Askai (26 вересня 2017). Российская САУ "Мста-С" 17-й ОМСБр в Новоазовске (47.126667, 38.085915), сентябрь 2014-го. Источник фото - статья https://fraza.ua/analytics/262740-hroniki-vtorzhenija-kogda-realno-russkaja-armija-voshla-na-donbass …pic.twitter.com/GvrdBAAhdF. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  10. Askai (5:21 AM - 14 Feb 2018). Ещё одно фото с того же места.pic.twitter.com/58Orr7eYaG. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  11. ОБСЄ оприлюднила текст мінського Меморандуму. Голос Америки. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 28 травня 2015. 
  12. У Мінську домовились про буферну зону на сході – Кучма. Громадське телебачення. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 28 травень 2015. 
  13. Комплекс мер по выполнению Минских соглашений. Президент России. 12 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015. 
  14. Askai (5:01 AM - 7 Feb 2018). Российская самоходная установка Мста-С недалеко от Дебальцево (посёлок Селезнёвка, 48.398413, 38.789783). 20 февраля 2015-го года. Источник: http://visualrian.ru/media/2576683.html …pic.twitter.com/8dVQFMLEH2. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  15. Askai (3:53 AM - 8 Feb 2018). Российские арт. установки Мста-С под Алчевском (посёлок Михайловка, 48.491698, 38.893365). Вероятно, 20 февраля 2015-го года. Видео 1: https://youtu.be/OaBzbheTMwg Видео 2: https://youtu.be/s1lR-BXEqis?t=7m38s …pic.twitter.com/6x5w7iMV3d. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  16. Askai (6:42 AM - 23 Feb 2017). Видео "под Байрачками накрыли укры нашу сау": https://youtu.be/XZvzxOdqdr4  Возможно, одна из российских САУ "Мста-С", воевавших под Дебальцево.pic.twitter.com/EcBhVeVpFx. @askai707 (рос.). Процитовано 6 березня 2018. 
  17. ЗСУ в бою з російськими окупантами захопили артилерійську установку «Мста-С». Фото [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 27 березня 2022.
  18. Не проїхала і пару км по Україні: рашиську САУ "Мста-С" знищили у 350 метрах від кордону з РФ (відео). Defense Express. 29 серпня 2022. 
  19. Які російські трофеї захопили ЗСУ: танкова рота, "Зоопарк" і ключ до "Орланів". www.bbc.com. 13 вересня 2022.

Посилання