Очікує на перевірку

Фельштинський Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фельштинський Юрій Георгійович
Народився7 вересня 1956(1956-09-07) (68 років)
Москва, СРСР[1]
Країна СРСР
 США
Діяльністьісторик
Галузьполітична історія[2] і більшовики[2]
Alma materРатґерський університет і Брандейський університет
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Знання мованглійська[2]
IMDbID 2533839

Юрій Георгійович Фельштинський (1956, Москва) — російсько-американський історик, доктор історичних наук, дослідник Новітньої історії Росії, дослідник та критик путінського режиму.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1974 році вступив на історичний факультет МДПІ ім. Леніна. В 1978 емігрував з СРСР до США. У США продовжив вивчення історії спочатку в Брандайському, потім у Ратгерському університеті, де отримав ступінь доктора філософії — Ph. D. (історія). У 1993 р. захистив докторську дисертацію в Інституті історії Російської академії наук і став першим і єдиним (2016) громадянином іноземної держави, якому в Росії було присуджено вчений ступінь доктора історії.

Фельштинський є редактором-упорядником і коментатором декількох десятків томів архівних документів з російської історії ХХ ст. Зокрема, збірники: «СРСР-Німеччина. 1939» (вид. Vilnius: Mokslas, 1989), автор книг «Більшовики та ліві есери» (Париж, 1985); «До історії нашої закритості» (Лондон, 1988; Москва, 1991); «Крах світової революції» (Лондон, 1991; Москва, 1992); «Вожді в законі» (Москва, 1999). Відомий як публікатор архіву Троцького.

Путінська пропаганда проти Фельштинського

[ред. | ред. код]

Після опублікування книг, що викривають злочини путінського режиму: «ФСБ підриває Росію» (в співаторстві з О.Литвиненком) та «Корпорація: Росія і КДБ в часи президента Путіна» (у співавторстві з В. Прибиловським) — державна російська пропаганда почала представляти Фельштинського «співробітником», «радником» або «найманцем» Бориса Березовського. Так російський журналіст Михайло Ростовський стверджував в «Московському комсомольці» в 2002 році, що Фельштинський був одним з «головних політичних радників Бориса Березовського».

У статті російського журналіста Романа Шлейнова в «Новій газеті» в 2004 році Фельштинський вказаний як «радник Бориса Березовського, історик, емігрант».

У листопаді 2006 від отруєння радіоактивним полонієм-210 у Лондоні помер Олександр Литвиненко. У грудні 2007 року колишній слідчий КДБ і ФСБ Михайло Трепашкін заявив, що, за його джерелами у ФСБ, «кожен, хто був залучений до публікації книги „ФСБ підриває Росію“, буде вбитий»; і що три агенти ФСБ вже здійснили поїздку до Бостона, щоб підготувати вбивство Юрія Фельштинського[3]. Після цього у Лондоні насильною смертю помер колишній російський державний діяч і олігарх Борис Березовський, який виступав критиком Путіна і спонсором книги. Фельштинський певен, що Березовський був убитий.

Вибіркова бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Большевики и левые эсеры. Октябрь 1917 — июль 1918 (укр. «Більшовики та ліві есери. Жовтень 1917-липень 1918»; Paris: YMCA-Press, 1985)
  • К истории нашей закрытости (укр. «До історії нашої закритості» (London: Overseas Publications Interchange, 1988; Москва: Терра, 1991)
  • СССР — Германия: 1939—1941. Сборник документов в 2-х кн. (укр. СРСР-Німеччина: 1939-1941. Збірка документів у 2 кн.; Vilnius: Mokslas, 1989)
  • Крушение мировой революции (укр. «Крах світової революції»; London: Overseas Publications Interchange, 1991; Москва: Терра, 1992)
  • Вожди в законе (укр. «Ватажок в законі»; (Москва: Терра, 1999)
  • ФСБ взрывает Россию (укр. ФСБ підриває Росію; New York: S.P.I. Books, 2002, англійською; New York: Liberty Publishing House, 2002, російською) — у співавторстві з Олександром Літвинєнком
  • Третья мировая: битва за Украину (укр. Третя світова: битва за Україну; Київ: Наш Формат, 2015) — у співавторстві з Михайлом Станчевим

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #103398570 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. Радіо Свобода: Беседа с Михаилом Трепашкиным.(рос.) 1.12.2007

Джерела

[ред. | ред. код]