Франц Йозеф Лотаринзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Йозеф Лотаринзький
фр. François Joseph de Lorraine
нім. Franz Anton Joseph von Lothringen
Народився 8 грудня 1689(1689-12-08)
Іннсбрук, Священна Римська імперія
Помер 25 липня 1715(1715-07-25) (25 років)
Люневіль, Лотарингія
Діяльність католицький священник
Титул принц Лотарингії
Посада абат бенедиктинських монастирів Ставло та Мальмеді
Термін 17041715
Попередник Вільгельм Еґон Фюрстенберг
Наступник Йоганн Ернст Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор
Конфесія католицтво
Рід Лотаринзький дім
Батько Карл V
Мати Елеонора Марія Австрійська
Брати, сестри Леопольд I, Карл Йозеф Лотаринзький і Йозеф Інноченц Лотаринзький
У шлюбі з не було
Діти не було

Франц Йозеф Антон Лотаринзький, також Франц II Йозеф Лотаринзький та Франсуа Жозеф Антуан Лотаринзький (фр. François Joseph Antoine de Lorraine, нім. Frans II Jozef Anton van Lotharingen; 8 грудня 1689 — 25 липня 1715) — лотаринзький принц з дому де Водемон, син герцога Лотарингії Карла V та принцеси з дому Габсбургів Елеонори Марії Австрійської, абат бенедиктинських монастирів Ставло та Мальмеді.

Біографія[ред. | ред. код]

Мальмеді

Франц Йозеф народився 8 грудня 1689 року в Іннсбруку. Він став п'ятою дитиною та четвертим сином у родині герцога Карла V Лотаринзького та його дружини Елеонори Марії Австрійської. Мав старших братів Леопольда, Карла Йозефа та Йозефа Інноченца. Ще один брат та сестра померли до його народження. Сім'я проживала в Іннсбруку, оскільки батько був призначений намісником імператора в Тіролі. Лотарингія в цей час була захоплена Францією.

Карл V раптово помер дорогою до Відня у квітні 1690. Францу Йозефу на той час було тільки чотири місяці. Він разом з братами зростав під наглядом матері та імператора Священної Римської імперії Леопольда I.

У 1697 році герцогства Лотарингія та Бар були повернути законним правителям. У грудні того ж року померла Елеонора Марія. Старший брат Франца Йозефа, Леопольд, став герцогом та у серпні 1698 року урочисто прибув до Нансі. Карл Йозеф, обравши духовну кар'єру, навесні 1698 був обраний принцом-єпископом Оснабрюку.

У 1704 році Франц Йозеф став абатом бенедиктинських монастирів Ставло та Мальмеді. Абатство Ставло-Мальмеді являло собою духовну територію Священної Римської імперії на правому березі річки Маас в Арденнах, що наразі є землею сучасної Бельгії.

У 1714 році, після звільнення архієпархії Тріру від французьких військ, Франц Йозеф супроводжував брата Карла Йозефа у в'їзді до міста.[1]

Помер Франц Йозеф у Люневілі 25 липня 1715 у віці 25 років. Карла Йозефа не стало за п'ять місяців у Відні.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Франсуа II
 
Крістіна Сальмська
 
Генріх II
 
Маргарита Ґонзаґа
 
Фердинанд II
 
Марія Анна Баварська
 
Шарль Неверський
 
Марія Ґонзаґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ніколя II Франсуа
 
 
 
 
 
Клаудія Франсуаза Лотаринзька
 
 
 
 
 
Фердинанд III
 
 
 
 
 
Елеонора Ґонзаґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл V
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Елеонора Марія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц Йозеф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bernhard Endrulat: Karl Joseph von Lothringen. // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 365 [1] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • Hubert Wolf: LOTHRINGEN, Karl Josef Ignaz von. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 5, Bautz, Herzberg 1993, ISBN 3-88309-043-3, стор. 264—267. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]