Клаудія Франсуаза Лотаринзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаудія Франсуаза Лотаринзька
Claude Françoise de Lorraine
герцогиня-консорт
Початок правління: 1634
Кінець правління: 1648
Інші титули:герцогиня-консорт Бара (16341635)
Попередник: Ніколь Лотаринзька
Наступник:Беатріс де Кюзанс
Дата народження: 6 жовтня 1612(1612-10-06)
Місце народження:Палац герцогов Лотаринзьких, Нансі
Країна:Лотарингії
Дата смерті:2 серпня 1648(1648-08-02) (35 років)
Місце смерті:Відень, Священна Римська імперія
Дружина:Ніколя II Франсуа
Діти:Фердинанд Філіп
Карл Леопольд
Анна Елеонора
Анна Марія Тереза
Марія Анна
Династія:Лотаринзький дім
Батько:Генріх II
Мати:Маргарита Ґонзаґа

Клаудія Франсуаза Лотаринзька (фр. Claude Françoise de Lorraine), (нар. 6 жовтня 1612 — пом. 2 серпня 1648) — принцеса Лотарингії з Лотаринзького дому, донька герцога Лотарингії Генріха II та мантуанської принцеси Маргарити Ґонзаґа, дружина герцога Лотарингії Ніколя II Франсуа.

Біографія[ред. | ред. код]

Клаудія Франсуаза народилась 6 жовтня 1612 у герцогському палаці Нансі. Вона стала другою дитиною та другою донькою в родині герцога Лотарингії Генріха II та його другої дружини Маргарити Ґонзаґа. Дівчинка мала старшу сестру Ніколь.

Батька не стало, коли їй було 11. Спадкоємця чоловічої статі він не залишив і сподівався передати герцогство старшій доньці із чоловіком, Карлом Лотаринзьким. Однак, права на престол висунув молодший брат Генріха II — Франсуа, що, водночас був батьком Карла Лотаринзького. Генеральні штати Лотарингії задовольнили його вимогу у листопаді 1625. За кілька днів після цього він зрікся трону на користь сина. Таким чином, Карл відсторонив дружину від влади. Це значно погіршило стосунки із сусідньою Францією.

Невдоволений і подальшою політикою в сусідній державі, у вересні 1633 французький король Людовик XIII ввів свої війська до Лотарингії. Карл був змушений зректися трону на користь молодшого брата — Ніколя Франсуа. Той з дитинства обрав релігійну кар'єру і вже був кардиналом. Він відправив Папі Римському листа, в якому пояснював, що змушений скласти сан, і, вже за місяць після зречення Карла, побрався із Клаудією Франсуазою. Поспіх був обумовлений тим, що в Лотарингії не діяв салічний закон, а оскільки принцеса була законною спадкоємицею, то могла вийти заміж за іноземця й дім де Водемон втратив би права на володіння герцогством.

Ніколя Франсуа Лотаринзький

Весілля відбулося 18 лютого 1634 у Люневілі. Нареченій був 21 рік, нареченому —24.

Вже навесні 1634 Лотарингія була знову окупована французами. Герцогська родина взята під домашній арешт в Нансі.[1] 1 квітня 1634 Клаудії Франсуазі та Ніколя Франсуа вдалося дістатися Франш-Конте, що була тоді іспанською територією.[2] Згодом вони переїхали до Флоренції, де правив їхній небіж Фердинандо II та жила літня тітка, Крістіна Лотаринзька, вдовіюча велика герцогиня Тоскани. У серпні 1636 пара прибула до Мюнхена, де царював Максиміліан I Баварський, що також доводився їм родичем через свою матір Ренату Лотаринзьку. Нарешті, подружжя влаштувалося при імператорському дворі у Відні,[1] де у 1639 народився їхній первісток. Всього подружжя було п'ятеро дітейː

Невдовзі після народження молодших дівчаток-двійнят Клаудія Франсуаза пішла з життя у Відні. Похована у церкві Сен-Франсуа-де-Кордельєр в Нансі.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Франсуа I
 
Крістіна Датська
François Clouet Christina of Denmark Duchess of Milan and of Lorraine 1558.jpg
 
Генріх II
Henry II of France..jpg
 
Катерина де Медічі
Catherine de medici widow clouet.jpg
 
Гульєльмо I Ґонзаґа
GuglielmoI.JPG
 
Елеонора Австрійська
EleonoreofAustria (1534-1594).jpg
 
Франческо I Медічі
Francesco I De Medici (by Bronzino).jpg
 
Йоганна Австрійська
Alessandro Allori 033.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл III
Charles III, Duke of Lorraine, by studio of François Clouet.jpg
 
 
 
 
 
Клаудія Валуа
Claude of Valois1.jpg
 
 
 
 
 
Вінченцо I Ґонзаґа
Vincenzo Gonzaga a mezzo busto con le onorificenze del Toson d’Oro e del Redentore.png
 
 
 
 
 
Елеонора Медічі
Elenora de Medici.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх II
Henri II Lorraine.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Ґонзаґа
Margarita Gonzaga, future Duchess of Lorraine as depicted in 1606 by Frans Pourbus the Younger.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Клаудія Франсуаза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Rainer Babel: Nikolaus Franz. In: Neue Deutsche Biographie. Band 19, Duncker & Humblot, Berlin 1999, ISBN 3-428-00200-8, стор. 267 [1] (нім.)
  2. Ніколя Франсуа Лотаринзький [2] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • Henry Bogdan: La Lorraine de ducs, sept siècles d'histoire, 2005
  • Georges Poull : La maison ducale de Lorraine, 1991

Посилання[ред. | ред. код]