Фрідріх Вебер
Фрідріх Вебер | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Weber | |||||||||||||||
Народився | 30 січня 1892[1] Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1] | ||||||||||||||
Помер | 19 липня 1954 (62 роки) Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, ФРН | ||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||
Діяльність | лікар ветеринарної медицини, викладач університету | ||||||||||||||
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] | ||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і HU Berlin | ||||||||||||||
Членство | СС[2], Deutsche Gildenschaftd і Freikorps Oberlandd | ||||||||||||||
Роки активності | з 1912 | ||||||||||||||
Військове звання | Группенфюрер СС | ||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Фрідріх Вебер (нім. Friedrich Weber; 30 січня 1892, Франкфурт-на-Майні — 14 липня 1955, Мюнхен) — німецький ветеринар, групенфюрер СС.
У 1914 році став земельною керівником баварського відділення Німецької молодіжної організації «Перелітні птахи» (аналог бойскаутів). Учасник Першої світової війни, польовий ветеринар Баварського Альпійського корпусу. Після закінчення війни служив в добровольчому корпусі «Оберланд» в період боїв з поляками за Верхню Сілезію (спочатку командиром відділення, потім — взводу). Наприкінці 1921 року очолив політичний відділ Союзу «Оберланд». З грудня 1922 року по листопад 1929 року — керівник Союзу. У 1923 році — один з керівників «Німецького бойового союзу». Учасник Пивного путчу. На процесі над бунтівниками в 1-му народному суді Мюнхена засуджений до 5 років в'язниці, але 26 січня 1925 року звільнений.
З 1926 року — асистент Інституту досліджень спадковості Вищої школи сільського господарства в Мюнхені, потім окружний ветеринар в Оєрдорфі. У квітні 1930 року перейшов на роботу в апарат уряду Баварії. У 1932 році вступив в НСДАП (партійний квіток № 1 310 670), а 9 листопада 1933 року — в СС (посвідчення № 145 113). Попри те, що посля виходу з ув'язнення він відійшов від активної участі у політиці і зайнявся ветеринарною практикою, він підтримував дружні стосунки з Гітлером і користувався перевагами свого положення.
15 лютого 1934 року призначений імперським керівником німецьких ветеринарів і залишався на цій посаді до падіння нацистського режиму. З 1934 року — член товариства Лебенсборн. Брав участь в розробці нового ветеринарного законодавства, який заборонив, зокрема, способи забою худоби, болісні для тварин (в тому числі ритуальні). 15 березня 1934 року перепідпорядкований Імперському міністерству внутрішніх справ, де з 1 липня 1934 року одночасно очолив 3-й (ветеринарний) відділ. З 1936 року очолював Імперську ветеринарну палату. З 30 січня 1945 року служив у 3-му ветеринарно-медичному дивізіоні вермахту.
В 1945-48 роках як «активний нацист» перебував у таборі для інтернованих, заплатив великі штрафи за «отримання вигоди з війни». Після звільнення з табору до кінця свого життя доктор Вебер працював ветеринаром в Баварії.
- Унтерофіцер (9 квітня 1915)
- Фельдунтерветеринар (30 грудня 1915)
- Фельдгільфсветеринар (26 вересня 1916)
- Почесний штандартенфюрер СС (9 листопада 1933)
- Міністерський радник (1 квітня 1934)
- Оберфюрер СС (20 квітня 1937)
- Міністерський директор (26 квітня 1937)
- Бригадефюрер СС (30 січня 1940)
- Групенфюрер СС (9 листопада 1944)
- Оберфельдветеринар (30 січня 1945)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
- 3-го класу (9 березня 1916)
- 1-го класу (25 липня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Сілезький Орел 2-го ступеня
- Почесний громадянин громади Вассерлозен (22 жовтня 1933)
- Орден крові (№874; 9 листопада 1933)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний кут старих бійців
- Цивільний знак СС
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
- Почесний професор факультету ветеринарної медицини Берлінського університету (26 липня 1939)
- Золотий партійний знак НСДАП (1939)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС з особистою подякою Генріха Гіммлера (1942) — вручена з нагоди дня народження.
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Friedrich Weber (1934): Zum Friedmann-Mittel. In: Dtsch. Tierärztebl. 1, 22. ISSN 0724-679X
- Friedrich Weber (1951): Professor Abelein 60 Jahre. In: Tierärztliche Umschau 6 (13/14), 260. ISSN 0049-3864
- Вольфганг Акунов. «Оберланд» — фрайкор под знаком эдельвейса
- Константин Залесский. «Элита» Гитлера во Второй Мировой. Кто был кто в Третьем Рейхе
- J. Schäffer, P. Gunther: Dr. Friedrich Weber - Reichstierärzteführer 1934-1945 (Vorbericht). In: J. Schäffer (Hrsg.): Veterinärmedizin im Dritten Reich. Deutsche Veterinärmedizinische Gesellschaft, Gießen 1998, S. 276–292.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132270137 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Народились 30 січня
- Народились 1892
- Уродженці Франкфурта-на-Майні
- Померли 19 липня
- Померли 1954
- Померли у Франкфурті-на-Майні
- Науковці Мюнхенського університету
- Науковці Берлінського університету
- Группенфюрери СС
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери хреста «За заслуги» (Баварія)
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Сілезьким Орлом 2-го ступеня
- Нагороджені Орденом Крові
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Цивільним знаком СС
- Німецькі ветеринари
- Доктори ветеринарії
- Доктори наук Німеччини
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Почесні доктори вишів Німеччини
- Почесні громадяни міст Німеччини
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС