Фуді червоний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фуді червоний
Самець червоного фуді
Самець червоного фуді
Самиця червоного фуді
Самиця червоного фуді
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Фуді (Foudia)
Вид: Фуді червоний
Foudia madagascariensis
(Linnaeus, 1766)
Синоніми
Loxia madagascariensis Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Foudia madagascariensis
Віківиди: Foudia madagascariensis
ITIS: 560112
МСОП: 22719132
NCBI: 441683
Fossilworks: 372725

Фу́ді червоний[2] (Foudia madagascariensis) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[3]. Ендемік Мадагаскару. Був інтродукований на багатьох островах Індійського океану.

Самець під час сезону розмноження
Самець під час сезону розмноження
Самець під час негніздового періоду

Довжина птаха становить 12,5-13 см, вага 14-19 г. Самці під час сезону розмноження мають переважно яскраво-червоне забарвлення, навколо очей у них червоні плями, крила і хвіст оливково-коричневі. Під час негніздового періоду забарвлення самців набуває оранжевого або жовтуватого кольору, покривні пера крил і хвоста у них оливково-коричневі. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла сірувато-коричнева.

Таксономія

[ред. | ред. код]

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис червоного фуді до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з острова Мадагаскар. Він використав французьку назву Le cardinal de Madagascar та латинську назву Cardinalis Madagascariensis[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів був червоний фуді, для якого Лінней придумав біномінальну назву Loxia madagascariensis[6]. Пізніше червоного фуді перевели до роду Фуді (Foudia), введеного німецьким орнітологом Людвігом Райхенбахом у 1850 році[7]. Червоний фуді є типовим видом цього роду.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червоні фуді початково були ендеміками Мадагаскару, однак були інтродукований на Коморських, Сейшельських і Амірантських островах, на островах Чагос, на Маврикії і Реюньйоні в Індійському океані, а також на острові Святої Єлени у південній частині Атлантичного океану. Червоні фуді живуть на узліссях і лісових галявинах, на луках, саванах і сільськогосподарських угіддях, в чагарникових заростях, парках і садах. Уникають густих лісів. Зустрічаються на висоті до 2450 м над рівнем моря[8].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Червоні фуді живляться переважно насінням трав, а також нектаром і дрібними безхребетними. На Мадагаскарі вони вважаються шкідниками рисових посівів. Під час негніздово періоду вони зустрічаються зграйками, з початком сезону розмноження, який на Мадагаскарі триває з вересня по травень, самці починають демонструвати територіальність. Червоні фуді є моногамними птахами, самець починає будувати гніздо ще до початку залицяння до самиць, причому гнізда утворюють невеликі, розріджені колонії. Гніздо має кулеподібну форму з бічним входом з "дашком" або з коротким трубкоподібним входом. Самці будують його з корінців, трав та рослинних волокон протягом 8 днів. Вони розміщується серед очерету, високої трави, в чагарниках або на деревах. В кладці від 2 до 4 блідих, синьо-зелених яєць розміром 18х12,8 мм. Інкубаційний період триває 11-14 днів. насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 15-16 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Foudia madagascariensis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 червня 2022.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 112—114, Plate 6 fig 2.
  5. а б Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 300.
  7. Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale. Das natürliche System der Vögel. Dresden: Expedition der Vollständigsten Naturgeschichte. Plate 79.
  8. Safford, Roger; Hawkins, Frank (2013). The Birds of Africa: Volume VIII: The Malagasy Region: Madagascar, Seychelles, Comoros, Mascarenes. A&C Black. с. 892—896. ISBN 978-0-7136-6532-1.

Джерела

[ред. | ред. код]