Реюньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Реюньйон
Région Réunion

Прапор Реюньйону Герб Реюньйону
Прапор Герб
Розташування Реюньйону
Столиця Сен-Дені
Офіційні мови Французька
Державний устрій
Площа
 - Загалом 2 512 км²
Населення
 - оцінка 01.09.2012 [1] р. 860 902 (?)
 - перепис 1999 р. 706,300
 - Густота 312/км² (?)
Часовий пояс RET (UTC+4)
Домен інтернету .re
Мапа острова

Реюньйо́н — французький острів у групі Маскаренських островів в Індійському океані за 650 км на схід від Мадагаскару й за 180 км на південний захід від Маврикія. Володіння Франції.

Історія[ред.ред. код]

Найімовірніше, першим, хто випадково відкрив острів Реюньйон, були арабські торговці. У давні часи арабські мореплавці називали цей затишний острів Діна Морґабін (Західний острів). Коли на початку XVI сторіччя португальські моряки (перші європейці, що відвідали острів) відкрили цей не заселений людьми острів у 1513, то назвали його Санта Аполлонія. У 1642 році француз Жак Проні заслав на Санта Аполлонію 12 заколотників з Мадагаскару та оголосив її володінням Франції за ухвалою Людовика XIII.

У 1649 році його перейменували на острів Бурбон, на честь французької королівської династії. Під час Французької революції 1793 року його перейменували на острів Реюньйон, ознаменувавши цим об'єднання паризької національної гвардії з революціонерами Марселя. 1801 року острів перейменували на честь Наполеона Бонапарта - Île Bonaparte. Англійці,що окупували острів 1810 року, вживали стару назву - Бурбон. Повернений Франціі за ухвалою Віденського конгресу, острів лишився з цим іменем аж до остаточного повалення Бурбонів 1848 року, відколи він знову почав зватися Реюньйон.

На початку 60-х років XVII століття Франція тут заснувала колонію. На острові стали насаджувати кавові й цукрові плантації, де працювали раби, привезені кораблями зі Східної Африки. Після того як 1848 року скасували рабство, уряд Франції спроваджував сюди найманих працівників, здебільшого з Індії та Південно-Східної Азії. «Різнобарвне» населення сучасного острова походить значною мірою від цих людей. З XIX сторіччя виробництво кави поволі занепало, і звідси стали експортували головно цукрову тростину. Острів став заморським департаментом Франції в 1946, заморською областю в 1972.

Територія[ред.ред. код]

Реюньйон, який сягає 65 кілометрів завдовжки і 50 кілометрів завширшки, є найбільшим з груп Маскаренських островів (до них належить Маврикій, Реюньйон та Родригес). Його площа 2512 км²; столиця Сен-Дені; рельєф: покритий лісами, гора Пітон-де-Неж (3069 м). Тут також знаходиться один із найбільших, надзвичайно активних щитових вулканів — Пітон-де-ла-Фурнез(англ.)укр. (2632 м). У середині острова розташовані три вкриті зеленню кальдери, які ще називають цирками, утворені внаслідок руйнування величезного давнього вулкана. Тепер у цих місцях живуть люди. У його підпорядкуванні знаходяться п'ять незаселених островів, що заперечується Мадагаскаром.

Населення, мова, культура[ред.ред. код]

На Реюньойні живе 785 200 чоловік. Це нащадки африканців, індійців, китайців, французів та вихідців з Південно-Східної Азії. Приблизно 90 відсотків мешканців острова католики. Хоча офіційною мовою вважається французька, між собою люди спілкуються реюньйонською креольською мовою.

Етнічні групи[ред.ред. код]

Етнічні групи включають людей європейського , африканського , малагасійського , індійського і китайського походження, а також багатьох нащадків від змішаних шлюбів . Не відомо точно, скільки людей належить до кожної етнічної групи, тому що існує заборона на етнічні переписи у Франції, під владою якої знаходиться острів. За оцінками, білі складають приблизно чверть населення, індійці теж приблизно чверть, а люди китайського походження приблизно 3%. Немає точних оцінок скільки людей належить до змішаної раси та людей малагасійського походження . Є також деякі люди в'єтнамського походження , хоча їх дуже мало. Люди тамільського походження і гуджараті становлять більшість індо-реюньйонців; Біхарі та люди іншого походження утворюють ще одну частину населення острова. Серед місцевих письменників відомий Борис Гамалія (українець за батьком)

Господарство[ред.ред. код]

Економіка Реюньйону залежить здебільшого від цукрової тростини і від виготовлення з неї патоки та рому. Виробництво: цукор, кукурудза, ваніль, тютюн, ром. Також важливу роль відіграє туризм. Економіка Реюньйон традиційно заснована на сільському господарстві. Цукровий очерет був основною культурою впродовж століття, а зараз на його частку припадає 85% експорту. Уряд сприяє розвиток туристичної індустрії для зменшення високого рівня безробіття , який становить понад 40% робочої сили. Розрив між багатими і бідними великий і є причиною для постійної соціальної напруги. Спалах сильних заворушень у лютому 1991 року показав серйозність соціально-економічної напруженості. Тим не менш, цей розрив зменшився за останні 15 років. У 2007 році ВВП на душу населення Реюньйону було 17146 євро (US $ 23 501). Хоча в порівнянні зі своїми сусідами країнами африки він досить великий, це всього лише 57 % від 30 140 євро ВВП на душу населення метрополії в 2007 році. [ 2 ] Загальний обсяг ВВП острова був $ 18,8 млрд доларів . в 2007 році.

Сен-дені
Ваніль

Харчі[ред.ред. код]

Основні харчі — рис, м'ясо, риба, квасоля та сочевиця. Окрім цукрової тростини, тут вирощують кокосові горіхи, лічі (китайські), папаю, ананаси, капусту, салат-латук, помідори та ваніль.

Клімат[ред.ред. код]

Реюньйон розташований вище південного тропіка, тому має тропічний та вологий клімат. Кількість опадів і температура можуть різнитися залежно від місцевості. Часто бувають циклони.[2]

Plaine-des-Palmistes
Вигляд із супутника
Manapany
Виверження лави з вулкану Пітон-де-ла-Фурнез 2005р
пляж "Plage De L'Hermitage"
"La Bobine"

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]

  1. Réunion population clock
  2. Більшість інформації взято із Щорічника Свідків Єгови за 2007 рік. стор. 228, 232