Острів Святої Єлени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
острів
Острів Святої Олени
англ. Saint Helena
Saint Helena Island.jpg
Знімок острова з космосу

Карта
SH-St Helena.png
Географія
15°57′ пд. ш. 5°43′ зх. д. / 15.950° пд. ш. 5.717° зх. д. / -15.950; -5.717Координати: 15°57′ пд. ш. 5°43′ зх. д. / 15.950° пд. ш. 5.717° зх. д. / -15.950; -5.717
Акваторія Атлантичний океан
Площа 121  км² 
Довжина 15 км
Ширина 11 км
Найвища точка 818 м
Країна
Велика Британія Велика Британія
Регіон Flag of Saint Helena.svg Острови Святої Єлени,
Вознесіння і Тристан-да-Кунья
Адм. одиниця Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья
Населення 4255 осіб (2008)
Веб-сайт sainthelena.gov.sh
Острів Святої Олени. Карта розташування: Південна Атлантика
Острів Святої Олени
Острів Святої Олени
Острів Святої Олени (Південна Атлантика)

CMNS: Острів Святої Єлени у Вікісховищі

О́стрів Свято́ї Єле́ни[1][2] (Святої Олени / Гелени; англ. Saint Helena) — острів вулканічного походження, розміщений в Атлантичному океані на відстані 2800 км на захід від Африки і належить Великій Британії, невелика частина острова: два будинки, де жив Наполеон Бонапарт, і долина, де він був похований, — є територією Франції.[3] Острів входить до складу Заморської території Британії Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. До побудови Суецького каналу острів був стратегічним пунктом для кораблів на їх шляху до Індійського океану.

Населення острова Святої Єлени нечисленне і залишається лояльним до Британії. Проте, крихітні розміри і мала геополітична значимість острова змусили багатьох острів'ян звинуватити британський уряд в ігноруванні острова. Економіка острова була довгий час монокультурною, однак зараз дуже ослабла і майже повністю залежить від допомоги Лондона.

Острів широко відомий завдяки Наполеону Бонапарту, який тут, у вигнанні, провів свої останні роки. Туристична галузь острова в основному базується саме на цьому аспекті історії острова. Деякі військовополонені Англо-бурської війни, включаючи генерала Піта Кроньє, також були заслані на острів Святої Єлени.

Історія острова[ред. | ред. код]

Вид на Лонгвуд
Будинок, у якому жив Наполеон Бонапарт під час заслання
Музей Наполеона

Острів святої Олени був відкритий португальським мореплавцем Жуаном да Нова під час подорожі додому з Індії 21 травня 1502 в день святої Олени. Португальці застали острів незаселеним, на ньому було достатньо чистої води і деревини. Моряки завезли домашніх тварин (в основному кіз), фруктові дерева, овочі, побудували церкву і кілька будинків, однак постійного поселення вони не заснували. З моменту відкриття острів став критично важливим для кораблів, які поверталися з вантажами з Азії до Європи.

У 1613 португальці потопили тут голландський корабель «ВіттеЛіув» з вантажем золота і 1311 діамантами.

У впертій боротьбі за володіння островами Англія здобула перемогу над Голландією і в 1659 розмістила на острові Святої Олени військову базу і пункт постачання водою і харчами морських суден на шляху до Індії.

У 1815 у острів Святої Єлени став місцем заслання Наполеона Бонапарта, який помер там у 1821 в своєму будинку в Лонгвуді. Тут народився Сол Соломон, видатний політик Капської колонії і борець проти расової сегрегації.

Відкриття Суецького каналу знизило стратегічну цінність острова. У 1942 військово-повітряна база США була розміщена на острові Вознесіння. Там же в 1954 з'явилася американська станція стеження за ракетно-космічною технікою, яка стартує з півострова Флорида. 1966 на острові Вознесіння почала функціонувати англійська радіорелейна станція. Під час Фолклендського конфлікту в 1982 році острів Вознесіння був основною базою англійських збройних сил у війні проти Аргентини.

Географія[ред. | ред. код]

Острів святої Олени вулканічного походження. У південній його частині є кілька кратерів заввишки до 818 м. Клімат пасатний, тропічний. У піднесених районах випадає до 1000 мм опадів на рік. В районі Джеймстауну — близько 140 мм. На острові Святої Олени переважають луки та чагарники, ростуть ялиці, евкаліпти, кипариси. Близько 50 видів рослин є ендемічними (див. Список ендемічної флори Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья).

Населення острова[ред. | ред. код]

Чисельність населення становить 4 тис. осіб (2012).

Етнічний склад: сентленці — нащадки англійських, голландських, португальських переселенців, індійців, африканців; китайці.

Релігія: переважають англікани, так само є послідовники Армії Спасіння, адвентисти сьомого дня, католики. Свідків Єгови — 114 осіб (283 людини відвідало Спомин — 7,5 % населення острова), що є найбільшою концентрацією послідовників цієї релігії серед усіх країн і автономних територій світу за статистикою 2011.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Державний лад — парламентська конституційна монархія на чолі з англійською королевою. Главою органів управління є англійський губернатор, який безпосередньо керує діяльністю законодавчої та виконавчої рад. В адміністративному відношенні володіння ділиться на одну адміністративну територію (острів Святої Олени). Столиця території — Джеймстаун.

У політичному і військовому плані Острів Святої Олени залежить від Великої Британії, але в економіці є часткове самоврядування.

Економіка острова[ред. | ред. код]

Місцеве населення в основному займається сільським господарством, рибальством, розведенням домашньої худоби і продажем виробів кустарних промислів. Вирощують картоплю, овочі, зернові. Робочих місць дуже мало, тому 21 % населення виїжджають у пошуках роботи на острів Вознесіння, Фолклендські острови і до Великої Британії. За даними 1998 року за кордоном працювали понад 1200 осіб.

Зовнішня торгівля переважно з Великою Британією і ПАР.

Сполучення[ред. | ред. код]

Острів Святої Олени залишається одним із найвіддаленіших куточків світу. До 2016 року на острів Святої Єлени можна було приїхати тільки на кораблі, в той час як на острові Вознесіння є військовий аеродром, з якого раз на тиждень Королівські військово-повітряні сили Великої Британії здійснюють сполучення з аеродромом RAF Brize Norton біля Лондона. На військових літаках є невелика кількість місць для цивільних пасажирів.

Британський уряд оголосив про будівництво аеропорту на острові Святої Єлени, який повинні були ввести в експлуатацію в 2010 р., але з причини нерозв'язаних суперечностей між підрядниками та урядом відкриття аеропорту було відкладено на термін до двох років. У 2016 році аеропорт відкрили. Перший рейс на острів здійснив британський літак Boeing 737—800.

Корабель Королівської поштової служби «Свята Єлена» здійснює регулярні рейси від Великої Британії до Кейптауна, роблячи зупинки на острові Вознесіння і острові Святої Єлени, але не заходячи на острів Тристан-да-Кунья.

По самому острову Святої Єлени організовані автобусні рейси та поїздки на джипах.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]