Хесус Лара

Хесус Лара
Пам'ятник Хесусу Ларі в Кочабамбі
Народився	1 січня 1898(1898-01-01) Villa Rivero Municipalityd, Punata Provinced, Кочабамба, Болівія
Помер	6 вересня 1980(1980-09-06) (82 роки) Кочабамба, Болівія
Країна	Болівія
Діяльність	письменник, політик, журналіст, поет, мовознавець
Знання мов	іспанська
Magnum opus	Q99894186?

Xecyc Лара (ісп. Jesús Lara; *1 січня 1898(18980101), с. Вілья-Ріверо, побл. м. Кочабамби, Болівія — 6 вересня 1980, Кочабамба, Болівія) — болівійський письменник, учений-філолог, фольклорист; представник індіанізму; писав мовами кечуа та іспанською.

З життєпису

Народився в маленькоме містечку Муелі (нині Вілья-Ріверо) поблизу Кочабамба в бідній індіанській родині. Батьки спромоглися дати своєму сину середню освіту в Кочабамбі. Відмалку Хесус проявляв нахил до літератури, узяв участь у кількох літературних конкурсах.

Деякий час вивчав право. На початку 1920-х був секретарем Університету Сан-Сімон у Кочабамбі. Тоді ж, у 1920 році, прийшов у журналістику, зокрема в Ла-Пасі працював коректором і редактором газети El Hombre Libre від орудою Франса Тамайо, примкнувши до його літгуртка. Того ж року (1920) працював і в інших ЗМІ: у La Patria (Оруро) і в El Republicano (Кочабамба). В 1943 році співпрацював у Los Tiempos в Кочабамбі.

Під час Чакської війни з Парагваєм як рядовий воював у лавах болівійської армії на лінії фронту, що наклало відбиток на все його життя. Після демобілізації повернувся до праці директором публічної бібліотеки Кочабамби (де працював від 1923 року), однак його змістили з цієї посади за участь у загальному страйку вчителів.

Згодом викладав і займався науковою роботою в столичному університеті, був одним з провідних дослідників кечуанської літератури, уклав кечуа-іспанський словник, підготував до друку видання гімнів кечуа і «Доповідь про старожитності цього королівства Перу».

За життя не раз піддавався утискам і переслідуванням, включаючи тюремне ув'язнення за свою діяльність члена Комуністичної партії (КПБ)), до лав якої вступив 1952 року. У 1956 році був кандидатом від партії на пост віце-президента Болівії.

Хесус Лара брав участь у русі борців за мир, зокрема був на Конгресі народів світу у Відні (1952), у 1953 році відвідав СРСР.

Вийшов зі складу КПБ у 1969 році на знак незгоди з діями очільників партії Маріо Монхе та Колле Куето Хорхе, які назвав зрадою Че Гевари.

З доробку і визнання

Творчість Хесуса Лари здебільшого здіймає соціальні проблеми корінних народів.

Найвизначніші книги письменника — Arawiy, Arawiky (мовою кечуа, «Аравії, Аравіку», 1927; іспанською вийшла під назвою «Спів цикади»), поема «Паукарвара» (1947). Повість «Репете, щоденник учасника війни в Чако» (Repete: Diario de un hombre que fue a la guerra del Chaco, 1937) розвінчує антигуманну сутність мілітаризму. В романах «Сурумі» (Surumi, 1943), «Невільниця/Янакуна» (Yanakuna, 1952), «Яварнинчих» (Yawarninchij, 1959), «Синчикай» (Sinchikay, 1962), «Льяльїйпача» (Llalliypacha, 1965) Лара розкриває процес соціального пробудження індіанців.

Лара досліджував культуру кечуа (праці «Поезія кечуа», 1947; «Література кечуа», 1961; «Культура інків», т. 1 — 2, 1966 — 67); уклав антологію «Народна поезія кечуа» (1956), «Словник кечуа-іспанський-кечуа» (1947), збірку прозового фольклору кечуа (1973).

Бібліографія

Видані твори

• Predestinados (1922)
• El Estigma (1922)
• El Monte de la Myrrha (1923)
• Viaje a Inkallajta (1927)
• Arawiy Arawicu (1927); Khatira y Ariwaki (1964); (1977)
• Repete (1937)
• Surumi (1943)
• Pauqarwara (La Plata, 1947; 1977)
• La Poesía Quechua (La Plata, México, 1947; 1979)
• Yanakuna (1952; 1956; 1974; 1979; 1981; 1983; 1985; 1986; 1989; 1991; 1993; 1995; 1997; 1999)
• Poesía Popular Quechua (1956), Qheshwataki (1958) (1975; 1993)
• Atau wallpaj p´uchukakuninpa wankan (монографія і переклад з кечуа на іспанську) (1957; 1989)
• Leyendas Quechuas (1960; 1979; 1980; 1985; 1990)
• Flor de Loto
• La Literatura de los Quechuas (1961; 1969; 1980; 1985)
• Sinchicay (1962; 1977)
• Llalliypacha (1965; 1977)
• La Cultura de los Incas (1966 – 67; El Tawantinsuyu 1974; 1990)
• Inkallajta - Inkaraqay (1967; 1988)
• Ñancahuazú (1969; 1970; 2004)
• Ullanta (переклад) (1970; 1977; 1989)
• Sujnapura (1971)
• Diccionario Qhëshwa - Castellano, Castellano - Qhëshwa (1971; 1978; 1987; 1991; 1997; 2001)
• Guerrillero Inti (1971; 1972; 1980; 1994)
• Mitos, Leyendas y Cuentos de los Quechuas (1973, 1987; 2003)
• Paqarin (1974)
• Sasañan (1975)
• Chajma (1978)
• Tapuy Jayñiy (1980)
• Wiñaypaj (1986)

Інедіти

• 1954 La Tierra del Hombre Nuevo. (досвід подорожі в СРСР)
• 1954 Bajo el Sol de los Magiares. (враження від поїздки до Угорщини)

Твори Хесуса Лари видавались у багатьох країнах Латинської Америки, перекладались англійською і португальською, крім того він як автор був популярним в СРСР і країнах т.зв. Східного блоку, відтак, окремі твори письменика перекладено українською, російською, польською, чеською, угорською, німецькою (в НДР), румунською, албанською.

Українською вийшов окремою книгою роман Лари «Невільниця» («Янакуна», 1975) у перекладі Хуана Борисюка та оповідання «Ньято Мендес» у часописі «Всесвіт» за 1976 рік у перекладі С. Борщевського.

Літературна діяльність Лари принесла письменнику численні нагороди і відзнаки, в тому числі почесний докторський степень Університету Сан-Сімон-де-Кочабамба в 1979 році.

Джерела, література та посилання

• Клименко Б. В. Лара Хесус // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н., стор. 132 див. тут
• Tarica, Estelle. The Voice of the Son in Jesús Lara's Surumi // The inner life of mestizo nationalism. — Minneapolis: University of Minnesota Press, 2008. — ISBN 9780816650057. (англ.)
• Tarica, Estelle. Entering the lettered city: Jesús Lara and the formation of a Quechua literary patrimony in the Andes. — Berkeley, CA: Doe Library, University of California, 2001. (англ.)
• Sánchez Parga, José. La tierra ocupada: estudio sobre la novelística de Jesús Lara. — Cochabamba, Bolivia: Los Amigos del Libro, 1980. (ісп.)