Хізлевудит
Хізлевудит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Hzl[2] |
Nickel-Strunz 10 | 2.BB.05 |
Ідентифікація | |
Сингонія | тригональна сингонія |
Твердість | 4 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Heazlewood Riverd |
Хізлевудит у Вікісховищі |
Хізлевудит — мінерал, сульфід нікелю ланцюжкової будови. За назвою річки Хізлевуд (Тасманія), W.F.Petterd, 1896. Синоніми: геацлевудит.
Хімічна формула: Ni3S2. Містить (%): Ni — 73,3; S — 26,7.
Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Зустрічається у вигляді зернистих аґреґатів, дрібних кубічних кристалів, щільних мас. Вкрапленість у вигляді дрібненьких блискіток. Спайність по ромбоедру та по базису. Під тиском утворюються двійники по ромбоедрах. Густина 5,82. Тв. 4. Колір блідий жовто-бронзовий. Риса світла бронзова, блискуча. Блиск металічний. Непрозорий. Злом нерівний. В аншліфі жовту-вато-кремовий. Здатність відбиття висока. Магнітний. Анізотропний, з кольоровим ефектом. Зустрічається у вигляді вкрапленостей у серпентинітах і перидотитах. Супутні мінерали: пентландит, аваруїт, магнетит, халькопірит.
Знайдений серед серпентинітів у долині р. Хізлевуд (Півн.-Зах. Тасманія). Інші знахідки: Хірт (земля Каринтія, Австрія), Селва (кант. Ґраубюнден, Швейцарія), Олметта (о. Корсика, Франція), Норильськ, Красноярський край (Росія). Крім того, виявлений у метеоритах. Рідкісний.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хізлевудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хізлевудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.