Ромбоедр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rhombohedron.png

Ромбо́едр (від ромб і дав.-гр. ἕδρα — основа, грань) — паралелепіпед, у якого грані є рівними ромбами. У ромбоедра існують хоча б дві вершини, такі що всі прилеглі до них кути рівні між собою. Через ці вершини проходить вісь симетрії третього порядку (тобто така вісь, при повороті навколо якої на кут 120 ° = 2π / 3 тіло переходить в саме себе). Більш того, це є ознакою ромбоедра: паралелепіпед є ромбоедром тоді і тільки тоді, коли він має вісь симетрії третього порядку.

В кристалографії ромбоедр виділений як проста форма тригональної сингонії середньої категорії. Мінерали, що мають форму ромбоедра, - діоптаз, фенакіт, багато мінералів мають складні структури з наявністю ромбоедра, наприклад, кальцит.

Джерела[ред.ред. код]