Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики)
49°19′20″ пн. ш. 26°01′31″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 26.02528° сх. д. / 49.32222; 26.02528Координати: 49°19′20″ пн. ш. 26°01′31″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 26.02528° сх. д. / 49.32222; 26.02528
Тип спорудипарафіяльна церква
РозташуванняУкраїнаБуцики
Початок будівництва1852
Кінець будівництва1861
Відбудовано1991
НалежністьУГКЦ/ПЦУ
Адресас. Буцики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., Україна
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики). Карта розташування: Україна
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики)
Церква Собору Пресвятої Богородиці (Буцики) (Україна)
Мапа
CMNS: Церква Собору Пресвятої Богородиці у Вікісховищі
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церковна капличка і дзвіниця.
«Фігура» біля церкви
«Фігура» біля церкви

Церква Собору Пресвятої Богородиці в Буциках — культова споруда, діючий храм у с. Буциках Чортківського району Тернопільської області.

Перебуває у користуванні однойменних парафій Української греко-католицької церкви та Православної церкви України.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1871)[1].

Історія

[ред. | ред. код]

1624 року в селі споруджено дерев'яну церкву Втечі до Єгипту Пресвятої Діви Марії з трьома верхами, під ґонтом, яка діяла до 1794 року.

Перші дані про храм Собору Пресвятої Богородиці датуються 1759 роком.

У 1852 р. о. Ілля Заневич розпочав будівництво нового, кам'яного храму Пресвятої Діви Марії, який завершено 1861 року вже після його смерті. Храм збудовано за кошти графів Пінінських. У 1873 році святиню розмалювали, у 1991 році — реставрували.

У 1947 р. релігійна громада перейшла до РПЦ і тоді ж на парафію призначили першого православного священика — о. Петра Куняха. Саме за його служіння весною 1962 року державна влада церкву закрила і вірні змушені були відвідувати богослужіння у селищі Гримайлові, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці.

Від 1963 до 1988 року храм був недіючим.

У 1989 році відправи у храмі відновлено у приналежності до РПЦ. Від 1991 року тут відбуваються почергові відправи двох громад — УГКЦ та ПЦУ (до 2018 УПЦ КП).

У 2011 році стараннями родин Безкоровайних, Білінських та Пилипишиних навколо храму було збудовано стації Хресної дороги.

Парафія УГКЦ

[ред. | ред. код]

До парафії належить приблизно 300 осіб.

За служіння о. Івана Козія на церковному подвір'ї розпочато будівництво деканальної каплиці Зарваницької Матері Божої. У 1998 році каплицю освятив о. митрат Василь Семенюк.

При церкві діють: спільнота «Матері в молитві» (очолює Є. Безкоровайна), вівтарна дружина (М. Ящишин), спільнота «Сім'ї Найсвятішого Серця Ісусового». Катехизацію проводить парох о. Степан Боднар і катехит Ірина Боднар.

Парафія УПЦ КП

[ред. | ред. код]

До парафії належить приблизно 140 осіб.

Парохи

[ред. | ред. код]
Ім'я Роки Коротка довідка
о. Григорій Гриневич не пізніше 1742 — до ? Служив у дерев'яній церкві Втечі до Єгипту Пресвятої Діви Марії.
о. Василь Риневич не пізніше 1762 — не раніше 1773
о. Тома Майковський 1794
о. Теодор Барутович 1794 — 1811
о. Ілля Заневич 1811 — до ? Служив у новозбудованому храмі Пресвятої Діви Марії
о. Антон Ільницький 1853 адміністратор
о. Теофіл Глібовицький 1860 адміністратор
о. Іван Ганкевич 1862 — 1894
о. Корнилій Слюзар 1895 — 1906
о. Семен Шпіцер


1906 — 1908 (1910) Польовий священик, майор, дід колишнього міського голови Львова Василя Шпіцера. Мав відзнаки:
  1. Лицарський хрест ордена Франца-Йосифа з військовою декорою і мечами
  2. Срібний духовний хрест заслуги ІІ кл.
  3. Karl-Truppen Kreuz-ом — за перебування в окопах понад три місяці
  4. Почесний хрест II кл. Червоного Хреста
  5. Медаль поранених
  6. Ювілейний хрест з 1908 року.
о. Корнилій Слюзар 1908 — 1931 Займав активну громадську позицію, завдяки йому в селі збудовано читальню «Просвіти». Помер 11 квітня 1933 р. Похований на місцевому цвинтарі.
о. Дмитро Кулик 1931 — 1932
о. Грицай 1932 — 1935
о. Іван Прокопович 1935 — 1940
протоієрей о. Михайло Рокіцький 1940 — 1945 У 1938 році він закінчив факультет теології в Римі. Володів італійською, польською та німецькою мовами.
о. Гайдукевич 1945 — 1946
о. Дерлиця 1946 — 1947
о. Петро Кунях від 1947 Переселенець із Польщі. У село приїхав з кількома сім'ями парафіян. Похований на Буциківському кладовищі.
о. Андрій Бойко 1988 — 1989
о. В'ячеслав Швець (УПЦ КП) на початку 1990-х
протоієрей Валерій Пашко (УПЦ КП) від 1992 і донині
о. Іван Козій (УГКЦ) 1991 — 1996
о. Степан Боднар (УГКЦ) від 1996 і донині

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Храмове свято Собору Пресвятої Богородиці у с. Буцики на YouTube // Віталій Капелюх, 9 січня 2013.

https://www.youtube.com/channel/UCeCtx2FRXNatVAe8W6_aU4A [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] Канал на youtube [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.]