Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча)

49°11′28″ пн. ш. 25°09′12″ сх. д. / 49.19122222224999774° пн. ш. 25.15355555558333478° сх. д. / 49.19122222224999774; 25.15355555558333478Координати: 49°11′28″ пн. ш. 25°09′12″ сх. д. / 49.19122222224999774° пн. ш. 25.15355555558333478° сх. д. / 49.19122222224999774; 25.15355555558333478
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Голгоча
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1853
Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча). Карта розташування: Україна
Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча)
Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (Голгоча) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна у Вікісховищі

Церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна в Голгочі — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Голгоча Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

У 1830 році тодішній власник села Францішек Тарасевич розпочав будувати нову однобанну муровану церкву, яка в плані мала вигляд корабля. У 1853 році будівництво завершили. 14 листопада тою ж року під час свята святих чудотворних і безсрібників Косми і Дам’яна храм освятив о. Григорій Мамерський.

З середини 1946 року до 1990 року парафія, а храм до 1992 року належали до московського православ’я, хоча тут продовжували підпільно служити греко-католицькі священники. У березні 1990 року офіційно зареєстровано греко-католицьку громаду.

Восени 1992 року храм повернуто греко-католицькій громаді.

У церковно-релігійному житті села відбулося три місії: у 1938 році — на честь святкування 950-ліття хрещення Руси-України, яку провели отці-місіонери з Тернопільською монастиря Усніння Пресвятої Богородиці, ЧНІ, о. ігумен Породко і о. Лемішка; 21 серпня 1994 року — отці Редемптористи о. Василь Сподара та сестри Василіянки; 14 листопада 2004 року — о. Кубацький.

6 травня 2004 року єпископську візитацію парафії здійснив владика Бучацької єпархії Іриней Білик.

З часу відновлення парафії тут почали діяти братства: Матері Божої Неустанної Помочі, «Цариці Вервиці», Вівтарна дружина, спільнота «Матері в молитві».

Власними силами та коштами греко-католицької громади було побудовано такі каплиці: собор Івана Хрестителя (освячений 13 січня 1913); на честь проголошення незалежності України (24 серпня 1992); Різдва Богородиці (21 вересня 2005); Преображення ГНІХ (19 серпня 1998), яка розташована у с. Волиця і належить до даної парафії. Також на території Голгочі встановлено пам’ятні хрести: на честь скасування комуни (1991), до 550-ї річниці першої писемної згадки про село (1995), відновлено хрест на честь скасування панщини.

У 2007 році могилу воїнам УПА, в якій виявили поховання 11 повстанців, було перебудовано у пам’ятний меморіал, який сьогодні знаменує великий хрест та фігура святого архистратига Михаїла.

Влітку 2008 року з ініціативи і за кошти мешканців-заробітчан було встановлено величини комплекс — фігуру Марії Матері Божої. Парафії з 1995 року має у власності новозбудоване проборство, яке розташоване біля храму.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Михайло Навроцький (1864—1890),
  • о. Тимофій Бурдуляк (1890—1893),
  • о. Іван Навроцький (1894—1922),
  • о. Микола Ілевич (1922—1929),
  • о. Василь Костюк (1929—1930),
  • о. Мацалюх (1935—1935),
  • о. Василь Стадних (1935—1944),
  • о. Козяр (1944—1946),
  • о. Роман Шафран,
  • о. Ярослав Івасюк,
  • о. Іван Хрептак (до 1993),
  • о. Тарас Горпиняк (1993—1995),
  • о. Василь Лехняк (1995—1996),
  • о. Анатолій Гнатишин (з 5 травня 1997).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]