Затурин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Затурин
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підгаєцький
Рада/громада Завалівська
Код КОАТУУ 6124882502
Основні дані
Засноване ?
Населення 182
Площа 13,929 км²
Густота населення 13.07 осіб/км²
Поштовий індекс 48023
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°10′48″ пн. ш. 25°03′56″ сх. д. / 49.18000° пн. ш. 25.06556° сх. д. / 49.18000; 25.06556Координати: 49°10′48″ пн. ш. 25°03′56″ сх. д. / 49.18000° пн. ш. 25.06556° сх. д. / 49.18000; 25.06556
Середня висота
над рівнем моря
250 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
17 км
Місцева влада
Адреса ради 48023, с.Завалів
Карта
Затурин. Карта розташування: Україна
Затурин
Затурин
Затурин. Карта розташування: Тернопільська область
Затурин
Затурин

Зату́рин — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване в південній частині району, на межі з Монастириським районом, на річці Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

Поштове відділення — Завалівське. Підпорядковане Завалівській сільраді.

До Затурина приєднано хутір Гута. Населення — 182 особи (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поселення відоме від 18 ст..

Перед Другою світовою війною в селі було 110 хат-господарств і приблизно 450 осіб населення. До Затурина належав присілок Затуринська Гута, званий також Скляна Гута, тому, що тут колись виробляли скло. Затуринська Гута разом із Затурином належали до парафії Маркова, де парохами були о.о. Гнат Михалевич, Михайло Щуровський, Петро Барановський.

У 1930 році польський шовінізм пацифікував і Затурин. Пацифікатори знищили кооперативну крамницю, читальню й господарства Бориславського, Михайлюка та ін.[1]

24 квітня 1944 року у лісі Слив'янки між Голгочами і Затурином відбувся бій між німцями та сотнею «Крука» (в яку пішли хлопці з Маркови, Затурина та з інших сіл). Сотні вдалося вийти з оточення, втративши 1 вбитого і 9 поранених бійців. Найбільший бій з німцями провела сотня УПА «Сірі Вовки» під командуванням командира «Бистрого» у лісі біля с. Затурина 25 червня 1944 року. У цьому переможному бою ворог втратив коло 300 вбитих, втрати сотні — 4 вбитих і 12 ранених[2]

Одним із найбільших боїв у 1944 році з більшовиками вважається бій, що його провела сотня «Чорні круки» під командуванням «Тура», яка входила в курінь «Бистрого». Дехто вважає, що в цьому бою брала участь і сотня «Бурлаки» (командир «Чорний» — Василь Шепета). Бій відбувся 21 вересня 1944 в околицях сіл Затурина і Маркови, в якому загинуло за різними даними від 60 до 90 повстанців. Ворог також втратив десятки своїх убитих солдатів і офіцерів[3].

У різні роки у Затурині діяли:

  • читальня товариства "Просвіта" з бібліотекою;
  • кооператива;
  • аматорський гурток;
  • хор
  • чотирирічна початкова школа;
  • сільський оркестр

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Суканець (Метанчук) Євгенія, «Мотря» — уродженка села Затурин, підрайонова провідниця Юначок ОУН, зв'язкова УПА[4]
  • Ігор Євгенович Сиван — педагог, вчитель фізики, відмінник народної освіти України

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1992; мурована), каплиця (2000; кам'яна).
  • Встановлено хрест на честь скасування панщини.
  • Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Завалівська бучина №1 та Завалівська бучина №2.
  • Поблизу Затурина є могила, в якій поховано близько 40 вояків УПА.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 522
  2. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 17
  3. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 19-20
  4. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — С. 19

Література[ред. | ред. код]

  • Підгаєччина в спогадах емігрантів / Упорядники-редактори: Богдан Мельничук, Богдан Хаварівський та Іван Шебешович. — Козова, 1994. С. 156.
  • Підгайчани в боротьбі за волю України. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. Василь Ліщинецький. — Детройт-Клівленд-Парма, США, 2000. — 623с.
  • Стефанія Манастирська, Омелян Макогін «Затурин» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 521—523
  • Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.