Завалів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Завалів
POL Zawałów COA.png
Герб Завалова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підгаєцький
Рада/громада Завалівська
Код КОАТУУ 6124882501
Основні дані
Засноване 1395
Населення 472
Площа 10,000 км²
Густота населення 47.2 осіб/км²
Поштовий індекс 48023
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806Координати: 49°12′23″ пн. ш. 25°01′41″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 25.02806° сх. д. / 49.20639; 25.02806
Середня висота
над рівнем моря
370 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
18 км
Місцева влада
Адреса ради 48023, с. Завалів
Карта
Завалів is located in Україна
Завалів
Завалів
Завалів is located in Тернопільська область
Завалів
Завалів

Зава́лів — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване у західній частині району, на правому березі річки Золота Липа. До 1990 року належало до Бережанського району.

Поштове відділення — Завалівське.

До села приєднано хутір Кам'яна Гора. У зв'язку з переселенням жителів хутір Замче виключений з обліковах даних.

Розташування[ред.ред. код]

Знаходиться на Опіллі (Поді́льське горбогір'я) — західній частині Подільської височини.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка — 1310 року, наступна 1395 року (поселення — власність І. Унгаруса).[1] Шляхтичі Бучацькі гербу Абданк якийсь час володіли Заваловом.[2][3]

У 1725 році (або у березні 1729 року[1]) Завалову було надано магдебурзьке право. В II половині 19 століття у Завалові був 191 будинок і 1285 мешканців (698 греко-католиків, 587 римо-католиків, 12 німців, 17 євреїв, інші — вірмени). В місті був костел з цегли та Миколаївська церква.

У 1883 році на Великдень визначний український філософ і письменник Іван Франко гостював у с. Завалів (у місцевого священика о. Дмитра Гузара[4]. У місцевій церкві увагу Івана Франка привернули два образи над дияконськими дверима іконостасу, через місяць появилась його стаття, що називалась «Два образи в церкві Завалівській»[5]. Також Франко у церкві співав з людьми «Христос воскрес із мертвих».[4]

В містечку якийсь час діяв водолікувальний заклад, який згорнув діяльність та був переведений до Моршина.[6]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Природи[ред.ред. код]

У селі зростає Завалівський платан — екзотичне дерево, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Росте в межах садиби селянської спілки «Завалівська». Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 № 189. Перебуває у віданні місцевої селянської спілки. Площа 0,02 га. Під охороною — платан кленолистий віком 100 р., діаметр 99 см, гібрид платана східного і західного. Цінний у садово-парковому будівництві. Батьківщина — Балканський півострів, країни Близького та Середнього Сходу.[7]

Біля села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Урочище «Вивірки».

Архітектури[ред.ред. код]

  • церква Св. Архистратига Михаїла 19 століття.
  • каплиця Рачиньских на цвинтарі.

У селі до Другої світової війни був Завалівський замок, який не зберігся. Власниками замку були шляхтичі Маковецькі (зокрема, теребовлянські старости Рафал Казімєж Маковєцкі, його син Лука Францішек). З 1689 року — гетьман великий коронний Станіслав Ян Яблоновський; його внук Юзеф Aлександeр надав кошти для фундації шпиталю в містечку,[8] Пізніше — шляхтичі Рачиньскі (в середині XIX ст. маєток купив К. Рачиньский).

Пам'ятники[ред.ред. код]

Споруджено:

  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1992)
  • встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1981)
  • обеліск на місці загибелі (1943) учасників загону С. Ковпака (1967)

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальоосвітня школа I—III ступенів, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, 3 торговельні заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Пов'язані із Заваловом[ред.ред. код]

  • о. Гузар Дмитро — священик УГКЦ, парох, батько Ольги Гузар-Левицької, прадід кардинала Любомира Гузара.[4]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Батик Й., Кіцик Е., Пиндус Б. Завалів… — С. 591.
  2. [1] — S. 59. (пол.)
  3. Powiat: PODHAJCE (пол.)
  4. а б в г Чистух В. Завалівські приятелі Каменяра… — С. 6.
  5. журнал «Зоря». — 1883. — № 11 (черв.).
  6. Podhajce, miasto pow. Galicyi wschodniej // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. — S. 387—388. (пол.)
  7. Чайковський М. Пам'ятки природи Тернопільщини. — Львів, 1977.
  8. Dobrzyniecka J. Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/2, zeszyt 45. — S. 227. (пол.)
  9. Бергер Е. Стаття про Праведників народів світу на Тернопільщині // «Русалка Дністрова». — 1994 (грудень).
  10. Гуцал П. Горбачевський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 157. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.