Голгоча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Голгоча
Podhajce i Zawalow.GIF
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підгаєцький
Рада/громада Голгочанська
Код КОАТУУ 6124881801
Основні дані
Засноване 1445
Населення 2 500
Площа 40,535 км²
Густота населення 52.89 осіб/км²
Поштовий індекс 48024
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°11′22″ пн. ш. 25°09′10″ сх. д. / 49.18944° пн. ш. 25.15278° сх. д. / 49.18944; 25.15278Координати: 49°11′22″ пн. ш. 25°09′10″ сх. д. / 49.18944° пн. ш. 25.15278° сх. д. / 49.18944; 25.15278
Середня висота
над рівнем моря
304 м
Водойми р. Коропець
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 48024, с.Голгоча
Карта
Голгоча. Карта розташування: Україна
Голгоча
Голгоча
Голгоча. Карта розташування: Тернопільська область
Голгоча
Голгоча
Locator Dot2.gif
Розташування села Голгоча

Голго́ча — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване в південній частині району, по обидва береги річки Коропець. До 1990 року належало до Бережанського району.

Центр сільради, якій підпорядковане село Волиця.

До села приєднано хутір Нова Голгоча.

Населення — 2500 особи (2001).

На території села є пам'ятка природи — липа (1836).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Голгочі виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
28 листопада 1435 р. — поселення Голгоче (лат. Holhocze) згадане в записі № 34 «Найдавніших записів галицьких судів 1435–1475 років»[1]
Ще одна писемна згадка  — 22 березня 1445 р.,[2] було селом Галицького повіту, власністю старости снятинського та коломийського Міхала «Мужила» Бучацького, згадане в записі (№ 1561) в «Найдавніших записах галицьких судів 1435–1475 років» «Актів ґродських і земських». Згідно запису, Міхал «Мужило» Бучацький у випадку неповернення боргу галицькому каштеляну Яну повинен був передати йому село. Цитата:
Generosus dominus Muszilo de Buczacz Sniathinensis et Colomiensis Capitaneus magnifico domino Iohanni Castellano Haliciensi dare habet nonaginta marcas minute peccunie in duabus septimanis post festivitatem sancti Petri prox. Si non, extune in crastino ducentas marcas 'przepadnye', que convertentur in capitales pecunias. | Si ducentas marcas non daret eodem die, crastino intromissionem dare habebit domino Iohanni in villam Holhocze in districtu Haliciensi sitam. Si Muszilo non curaret solvere pecunias nec intromissionem daret et daret se citare, post quamlibet citacionem pagabit decim marcas videlicet, in ius castrense citare habet. Et si nec solutionem, nec intromissionem, nec citationem curaret, Iohannes facultatem habebit Muszilonem increpare, vituperare, dehonestare et eius honori detrahere ubicumque divertetur coram universis dominis. Qui Muszilo nec manu, nec aliquo verbo nihil facere in premissis habet, si aliquid faceret, hoc esset contra ipsius honorem et fidem christianam. Iohannes villam obligare potest.[3]

Між 1481 і 1485 роками власник Голгочого Давид Бучацький[4] виділив кошти на виготовлення вівтаря для старого фарного костелу Бучача, забезпечив утримання вівтариста Миколая зі Свіржева (можливо, Свіржа) десятину з дібр (маєтків) в Голгочому, який повинен був 3-чі щотижня відправляти меси, допомагати ксьондзу[5]. Привілей (грамота) був писаний в Голгочому, затверджений львівським католицьким митрополитом (арцибіскупом) Яном Стшелєцким (Вонтробкою)[6].

1610 р. Голгоча отримала міські права.

1700 року містечко Голгоча — власність П. Потоцького, 1772 — Ю. Корчевського, від 1882 — Ф. Торосєвича.

1872 року внаслідок пожежі згоріли капличка і приміщення на 36 дворах.

Діяли філії українських товариств «Просвіта» (від 1886), «Січ» (від 1911) та інші.

1957 року великих збитків завдала повінь.

1995 року у Голгочі відбулися святкові заходи з нагоди 550-річчя села.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • церква святих Косми і Дем'яна (2-а пол. XVIII ст.; кам'яна)
  • святого Архистратига Михаїла (1990-і, кам'яна)
  • каплиця святого Івана Хрестителя (реставрована 1989)
  • каплиця на честь проголошення незалежности України (1992).
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у гітлерівсько-радянській війні (1979)
  • пам'ятні хрести:
    • на честь скасування панщини (1850; кам'яний)
    • 1000-ліття хрещення Русі-України (1988)
    • скасування прокомуністичної влади (1993; кам.)
    • місійний (1994)
  • символічні могили:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють ЗОШ 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Перебували[ред.ред. код]

  • письменник о. Тимотей Бордуляк
  • головнокомандувач УПА Роман Шухевич (проїздом).

У Голгочі помер історик, діяч культури Іван Джиджора.

Власники (дідичі)[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]