Цибен Жамцарано
Цибен Жамцарано | |
---|---|
Народився | 1881[4][5][6], 13 квітня 1880[1] або 1880[3] Судунтуй, Агінський район |
Помер | 14 травня 1942[1], 14 квітня 1942[2] або 1942[3] Орел, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | науково-педагогічний працівник, політик, фольклорист |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1935) |
Знання мов | бурятська, монгольська і російська |
Заклад | Інститут сходознавства РАНd |
Членство | Бурнацкомd і Академія наук СРСР |
Партія | Партія соціалістів-революціонерів і Монгольська народна партія |
Цибен Жамцарано (монг. Жамсрангийн Цэвээн, рос. Цыбен Жамцаранович Жамцарано; 1881 — 14 травня 1942) — бурятський, монгольський науковець, громадсько-політичний діяч, один із творців соціалістичного ладу монголів. Член-кореспондент Академії наук СРСР, доктор філологічних наук.
Народився в 1881 році в місцевості Судунтуй на території нинішнього Агінського округу в сім'ї зайсана Хойто-Агінського родового управління.
Початкову освіту здобув, закінчивши Читинське міське трикласне училище. Потім навчався в Санкт-Петербурзі в гімназії, заснованої Петром Бадмаєвом. Однак через конфлікт, викликаний спробою примусити його прийняти православ'я, змушений залишити гімназію.
1898—1901 — студент Іркутської учительської семінарії. Тут, в Іркутську, Жамцарано робить перші спроби збору фольклорного матеріалу бурятів. Згодом він писав: «Моя дитяча любов до всього народного, до старовини, епосу і шаманства продовжувала мене захоплювати сильніше і сильніше. Нарешті я не витримав, і з першого ж класу Іркутської учительській семінарії, тобто з 1898 року, розпочав свої пробні поїздки по алларських і кудинських бурятах, почав записувати і збирати все, що відносилося до епосу і шаманства».
1901—1902 — вчитель Агінського парафіяльного училища.
З 1903 — бухгалтер-ревізор Санкт-Петербурзького університету.
Об'їздив райони етнічної Бурятії з метою збирання фольклору.
З 1905 починає суспільно-політичну діяльність.
1907—1908 — лектор монгольської мови в Санкт-Петербурзькому університеті.
У 1913 році ініціює видання першого періодичного видання в Монголії — «Новое зерцало». До 1917 багато подорожує по Монголії, працює при дворі правителя Богдо-гегена VIII.
1917—1918 — член Бурнацкому, другий після Рінчіно голова Бурнацкому (грудень 1917 року — березень 1918 року), комісар з нацпитань Забайкальської області, викладач Іркутського університету.
Член Партії соціалістів-революціонерів, потім — лівий есер. У той період виступав з позицій нейтралітету бурятів в Громадянській війні в Росії.
Брав участь у підготовці I з'їзду Монгольської народної партії, автор статуту і так званої Кяхтинської платформи нової партії (Маніфесту МНП).
Як член ЦК МНП (до 1925 року) в липні 1921 року представляв свою партію на III Конгресі Комінтерну в Москві і був призначений уповноваженим Монгольського тимчасового уряду і ЦК МНП для встановлення відносин Монголії з РРФСР.
У 1921 році входив до складу першого монгольського народного уряду як «товариш міністра» (заступника міністра) внутрішніх справ, до 1932 року працював на різних держпосадах МНР.
У 1932 висланий з МНР в період «загострення класової боротьби».
З 1932 по 1937 працює в Інституті сходознавства АН СРСР р. в Ленінграді. На основі оригінальних джерел написав ряд дослідницьких праць. Президія Академії наук СРСР присвоїв Ц. Жамцарано вчений ступінь доктора філологічних наук. Незабаром він обраний членом-кореспондентом АН СРСР.
У 11 серпня 1937 заарештований. 19 лютого 1940 р. засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ВТТ. Помер 14 травня 1942[7] у Соль-Ілецькій в'язниці.
- Айдурай Мэргэн/ Подготовил текст, перевод, — Улан-Удэ: Бурят, кн. изд-во, 1979. — 128 с.
- Аламжи Мэргэн молодой и его сестрица Агуй Гохон: Бурятский героический эпос / Сказитель Е. Шаблыков. — Новосибирск. 1991. — 310 с — (Памятники фольклора народов Сибири и Дальнего Востока).
- Буряты и освободительное движение // Сибирские вопросы. — 1907. — № 7. — С.3-10.
- Материалы к изучению устной литературы монгольских племен (Образцы народной литературы бурят — Эхирид и Булгад) // Восточное отделение Император. Рус. Археолог, о-ва. — СПб., 1907. — Т.17. — С. 109—128.
- Монгольские летописи XVII века. — M.;Л, 1936. — 121 с.
- Народническое движение бурят и его критик // Сибирские вопросы. — СПБ, 1907. — № 21. — С. 19-21; № 22. — С.20; № 24.
- О бурятской интеллигенции // Байкал. — 1990. — № 1. — С. 80-82.
- О правосознании бурят // Сибирские вопросы. — 1905. — № 2. — С. 167—184.
- О том как развивалось самосознание и правосознание сибирских инородцев — бурят // Право. — 1905. — № 48-49.
- Образцы народной словесности монгольских племен. Тексты. T.I. Произведения народной словесности. Вып.1. Эпические произведения Эхрит-булгатов. Аламжи-Мэргэн (Былина). — СПб., 1913. — 158 с.
- Образцы народной словесности монгольских племен. Тексты. Т.I. Произведения народной словесности. Вып. II. Эпические произведения Эхрит-булгатов. Айдурай Мэргэн и Иренсей (Былины). — Пг., 1914. — С. 159—502.
- Образцы народной словесности монгольских племен. Тексты. Т.I. Произведения народной словесности. Вып. II. Эпические произведения Эхрит-булгатов. Ха-Ошир Хубун, в двух редакциях (Былина). — Пг., 1918. — С. III—XXXIV; 503—648.
- Образцы народной словесности монгольских длемен. Тексты. Т.II. Произведения народной сло¬весности бурят. Вып.1. Эпические произведения эхрит-булгатов. Гэсэр-Богдо: Эпопея. — Л., 1930. — 166 с.
- Образцы народной словесности монгольских племен. Тексты. Т.II. Произведения народной словесности. Вып.2. Эпические произведения эхрит-булгатов. Ошир-богдо хубун и Хурин-Алтай хубун. — Л., 1931. — 164 с.
- Пайзы у монголов в настоящее время // Зап. Вост. отд-ние Императорского Русского Археологологического общества. Т.22. — СПб., 1914. — С. 155—159.
- Улигер «Хэедээр Мэргэн» / Перевод М. Н. Намжиловой // Улигеры хори-бурят. — Улан-Удэ: Бурят, кн. изд-во, 1988. — С. 22-80.
- Улигеры ононских хамниган. Новосибирск, 1982. — 274 с.
- Этнографические заметки о чахарах //Бурятский комплекс. НИИ СО АН СССР. — Вып.3. — Улан-Удэ, 1960. — Вып.3. — С. 226—295.
- ↑ а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ а б в Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Жертвы политического террора в СССР
- Бутуханов Д. Б. Жамцарано Цыбен (1881—1942) // Бутуханов Д. Б. 50 просветителей Бурятии. — Улан-Удэ, 1998. — С. 11
- Ванникова Ц. П. Материалы полевых дневников Ц. Жамцарано как источники по изучению буддизма у агинских бурят // Мир буддийской культуры: Материалы междунар. симп. 10-14 сент. 2001 г. Агинское; Улан-Удэ; Чита, 2001. — С. 127—141.
- Конаков А. Коллекция бурятского ученого [Ц. Ж. Жамцарано в Государственном музее этнографии г. Ленинграда] // Правда Бурятии. — 1967. — 24 нояб.
- Кульганек И. В. Жамцарановский песенник из рукописного фонда Санкт-Петербургского филиала Института востоковедения РАН // Междунар. конгресс монголоведов: (Улан-Батор август 1992 г.) — М., 1992. — Вып.2. — С. 68-75.
- Найдаков В. Ц. Изучение и издание фольк¬лорного наследия Ц. Жамцарано // Монголика: Междунар. ежегодник монголовед, исслед. — Улан-Батор, 1991—1992. — Вып.2 (23), 3 (24). — С. 269—275.
- Решетов A. M. Наука и политика в судьбе Ц. Ж. Жамцарано // ORIENT: Альм. — Вып. 2-3: Исследователи Центральной Азии в судьбах России. — СПБ., 1998. — С. 5-55.
- Решетов A. M. О переписке Ц. Ж. Жамцарано с С. Ф. Ольденбургом и Б. Я. Владимирцовым // ORIENT: Альм. — Вып. 2-3: Исследователи Центральной Азии в судьбах России. — СПБ., 1998. — С. 56-92. — Библиогр. осн. тр. Ц. Ж. Жамцарано. — С. 90-92.
- Тумунов Ж. Т. Распространение светского образования в Аге в 1842—1917 годы: Б. Ц. Жамцарано — основоположник бурятской общественно-политической мысли. — Чита, 2001. — С. 61-73. — Библиогр.: с.91-94 (104 назв.)
- Улымжиев Д. Б., Цэцэгма Ж. Цыбен Жамцарано: научная просветительская и общественно-политическая деятельность в Монголии (1911—1934 гг.). — Улан-Удэ: Изд-во БГУ, 1999. — 168 с.
- Цыбен Жамцарано: жизнь и деятельность: Докл. и тез. науч. конф., посвящ. 110-летию выдающегося ученого, общественного и научного деятеля бурят-монгольского и халха-монгольского народов Цыбена Жамцарановича Жамцарано / АН СССР. Сиб. отд-ние. Бурят, науч. центр. Бурят, ин-т обществ. наук. — Улан-Удэ, 1991. — 192 с.
- Цибиков Б. Детская любовь ко всему народному: [О первом бурятском докторе филолог, наук, член-корреспонденте АН СССР Ц. Жамцарано] // Бурятия. — 1993. — 2 марта.
- Цибиков Б. Д. Цыбен Жамцарано: (К 80-летию со дня рождения) // Цибиков Б. Д. Буряские ученые национал-демократы. — Улан-Удэ, 2003. — С. 172—198.
- Цибиков Б. Д. Цыбен Жамцараною- Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 1997. — 40 с.
- Цэцэгмаа Ж. Ц. Жамцарано — основатель образовательных учреждений в Монголии // Мир Центральной Азии. Материалы междунар. науч. конф. — Улан-Удэ, 2002, Т.II. история. Социология. — С. 159—163.
- Юсупова Т. И. Ц. Ж. Жамцарано — ученый секретарь Ученого комитета Монголии // Вопросы истории естествознания и техники]. 2011. № 4. С. 189—202.
- Баринов Д. А., Ростовцев Е. А. Жамцарано Цыбен Жамцаранович // Биографика СПбГУ
- Народились 1881
- Народились 13 квітня
- Народились 1880
- Померли 14 травня
- Померли 1942
- Померли 14 квітня
- Померли в Орлі
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Доктори філологічних наук
- Члени АН СРСР
- Члени Партії соціалістів-революціонерів
- Криптозоологи
- Персоналії:Бурятія
- Російські революціонери
- Репресовані в СРСР
- Радянські емігранти до Монголії
- Монголознавці