Очікує на перевірку

Червоний прапор (символ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Червоний Прапор.
Микола Пимоненко, «Весілля в Київській губернії» (1891), де зображена хода під червоним прапором на весіллі козаків-українців Київщини
Похід руського князя Олега на Царгород під червоними прапорами (мініатюра з Радзивілівського літопису XIII ст.)
Польський художник 19 ст. Юзеф Брандт (1841—1915), відомий своїми полотнами на тему українського козацтва. Картина «Повернення переможців», на якій зображене повернення з походу козаків-українців під червоним прапором

Червоний прапор — релігійний і військово-політичний символ, здавна відомий, зокрема українцям, козакам-українцям Подніпров'я, корінним жителям Київської Русі-України, один з історичних символів українського народу (нарівні з синьожовтим прапором)[джерело?]. У 19-20 ст. став одним з основних символів революційної боротьби, також більшовизму, соціалізму.

Також червоний колір вживався для військових прапорів (хоругов) часів Держави Війська Запорозького і Великого Князівства Руського, також в українських селах він часом використовувався у традиційному народному весільному обряді. Червоний колір як сакральний (в тому числі для прапорів) є традиційним для козаків-українців, китайців тощо, різних культур Європи і Азії[джерело?].

Активно використовувався у геральдиці й нагородній системі республік Радянського союзу. Назву «червоний прапор» мали газети та підприємства. Прихильники народовладдя під гаслами різних напрямків і червоними прапорами в Україні 1920х рр. нерідко вживали назву і самоназву, похідну від червоного прапора — «червоні козаки».

Символічне значення

[ред. | ред. код]

У Давньому Римі червоний прапор означав війну[1].

Використання в різних державах

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

У період Київської Русі стяг «був переважно червоний із золотим тризубом того чи іншого великого князя»[2].

Микола Міхновський вважав Червоний прапор символом націоналізму[3][4]:

На захист утиснених став націоналізм — страшний ворог пануючих — і розвернув свій червоний прапор

У романі «Холодний Яр» згадується про отамана Коцура, який заснував свою незалежну селянську республіку під червоними прапорами, Революційний комітет складався з українських націоналістів:[5]

У тому районі, минулого 1919 року, зорганізувався був большевицький Чигиринський полк, який під проводом бувшого каторжанина Коцура прилучився до Червоної армії і брав участь у боях з армією УНР. Але розчарувавшись скоро в большевиках, полк самочинно вернувся до Чигирина і заклав там самостійну «республіку» під червоними прапорами.

Вояки I та II Дніпровських дивізій, замість жовто-блакитних, використовували червоні стяги з надписами «Вся влада Радам» і «Вся влада робітникам і селянам!». На повстанських шапках та кашкетах були, поруч із тризубами, також і червоні стрічки[6].

Галичина, Волинь (1939—1941, після 1944 року)

[ред. | ред. код]

Під червоними радянськими прапорами у вересні 1939 року були анексовані СССР. Під червоними радянськими прапорами проводилися масові репресії незгідних із діями нових (як виявилося) окупантів, терор проти місцевого населення (підтвердження — знаходження поховань закатованих більшовиками українців, поляків, ймовірно, євреїв, у Бучачі (у підвалі церкви Святої Покрови), Чорткові та інших населених пунктах), що на десятиріччя загальмувало гуманітарно-економічний розвій (поступ) краю.[7][8]

СРСР

[ред. | ред. код]
Прапор СРСР

Червоний прапор ліг в основу державного прапора СРСР і був символом Червоної Армії.

З розширенням соціалістичного табору, Червоний прапор почав застосовуватися в символіці інших країн (В'єтнаму, КНР).

Перехідні Червоні прапори були однією з форм заохочення переможців соціалістичних змагань. Такі прапори могли засновуватися на різних рівнях, починаючи Радою Міністрів СРСР для Всесоюзних соцзмагань, і закінчуючи окремими підприємствами і колгоспами для нагородження колективів цехів, бригад — переможців внутрішнього змагання. Зазвичай вручення прапора супроводжувалося грошовими преміями переможцям. Схожа практика існувала і в деяких інших соціалістичних країнах.

КНР

[ред. | ред. код]

Червоний прапор із жовтими зірками — державний прапор КНР.

Сучасне ставлення до символу

[ред. | ред. код]

Через використання більшовиками червоного прапора ставлення до цього символу в багатьох людей є негативним. Глава УГКЦ Любомир Гузар:[9]

Червоний прапор — це символ тих часів, це не символ України, це не символ свободи. Це символ знущання, це символ дуже важких для нашого народу часів.

Кримськими татарами прапор вважається символікою, під якою вбивали і винищували націю[10].

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Прапор радянської УНР (1917—1919)[11]
    Прапор радянської УНР (1917—1919)[11]
  • Прапор УСРР з 1923 року
    Прапор УСРР з 1923 року
  • Прапор УСРР з 1927 року
    Прапор УСРР з 1927 року
  • Прапор УРСР з 1937 року
    Прапор УРСР з 1937 року
  • Прапор УРСР з 1949 року
    Прапор УРСР з 1949 року

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Какова история красного флага? — Генон (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 5 лютого 2017.
  2. ↑ Державна символіка. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  3. ↑ Про ганчірку і прапори - published by Kennito Melnykini on day 1,970 - page 1 of 3. www.erepublik.com. Процитовано 3 березня 2021.
  4. ↑ Kozak, Обублікував (16 грудня 2012). Микола Міхновський. Націоналізм – всесвітня сила. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 3 березня 2021.
  5. ↑ «Холодний Яр. Частина перша». Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  6. ↑ Отаман Зелений. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 5 лютого 2017.
  7. ↑ Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — ISBN 966-7086-24-0.
  8. ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  9. ↑ В УГКЦ вважають червоний прапор символом знущання. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  10. ↑ У Бахчисарайському музеї знайшли брудний затоптаний червоний прапор, який показує ставлення кримських татар до радянської символіки. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2014.
  11. ↑ Державний Прапор України як символ миру і добра[недоступне посилання]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Red flag
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Червоний прапор (символ)
Комунізм Це незавершена стаття про комунізм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про прапори або знамена.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Червоний_прапор_(символ)&oldid=43627031