Черкаський Олексій Михайлович
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (Лютий 2022) |
| Олексій Михайлович Черкаський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 вересня 1680 Москва, Московське царство[1] |
| Помер | 4 листопада 1742 (62 роки) Москва, Російська імперія[1] |
| Поховання | Новоспаський монастирd |
| Країна |  Російська імперія |
| Місце проживання | Російська імперія |
| Діяльність | губернатор Сибірської губернії, канцлер Російської імперії |
| Титул | ясновельможний князь Російської імперії |
| Посада | Президент Колегії закордонних справd |
| Попередник | князь М.П. Гагарін[2], Г.І. Головкін[3] |
| Наступник | М.В. Долгоруков[2], О.П. Бестужев-Рюмін[3] |
| Конфесія | православний |
| Рід | Черкаськіd |
| Батько | Михайло Черкаськийd |
| Мати | Marfa Odoyevskayad |
| Брати, сестри | Irina Mikhailovna Cherkasskayad, Praskovya Cherkasskayad і Maria Mikhailovna Cherkasskayad |
| У шлюбі з | Аграфена Львівна Наришкіна, Марія Юріївна Трубецька |
| Діти | дочка: Варвара[4] |
| Нагороди |   |
Олексій Миха́йлович Черка́ський (1680–1742) — князь, канцлер Російської імперії (1741—1742), один із найбагатших вельмож імперії, останній у старшій лінії роду Черкаських.
У 1702 році, будучи наближеним стольником, призначений помічником до свого батька Михайла Яковича, тобольського воєводи, при якому служив 10 років, а 1714 року викликаний до Петербурга та призначений членом комісії міських будов. У 1719 році Черкаського, як людину чесну та непідкупну, призначили сибірським губернатором[5]. 1726 року став сенатором.
Під час обрання на російський престол Анни Іванівни (1730) Черкаський, найбагатший за кількістю душ поміщик у Росії, керував партією дворян, які постали проти верховників. За це згодом став одним із трьох кабінет-міністрів, а 1741 року призначений великим канцлером імперії.
На думку історика Михайла Щербатова, Черкаський «людина мовчазна, тиха, якої розум ніколи у великих чинах не блищав, скрізь являв обережність». Як кабінет-міністр, він підписав торгову угоду з Англією (1734), а в чині канцлера — два трактати: з пруським двором (1740) та з англійським (1741).
У першому шлюбі одружений з дочкою Льва Кириловича Наришкіна — Аграфеною (або Агрипіною), яка була для Петра I двоюрідною сестрою.
Від другого шлюбу з Марією, сестрою фельдмаршала Микити Юрійовича Трубецького, мав єдину доньку Варвару. Вона була камер-фрейліною імператорського двору, її вважали найбагатшою нареченою в Російській імперії, була зісватана за відомого літератора та російського посла у Франції молдавського походження князя Антіоха Дмитровича Кантемира, який відмовився від одруження, та видана, із посагом у 70 000 душ селян, за графа Петра Борисовича Шереметєва, завдяки чому в останнього і виникло величезне т. зв. «шереметєвське майно».
- ↑ а б Черкасский Алексей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б на посаді сибірського губернатора
- ↑ а б на посаді канцлера Російської імперії
- ↑ від другого шлюбу
- ↑ Див. «Как честный неподкупный человек, Черкасский был назначен губернатором Сибири (1719-1724 гг.)» у Правители России. 9-21 вв. : [рос.] / Сост. Г. Гриценко. — М. : ОЛМА Медиа Групп, 2012. — С. 349-350. — ISBN 978-5-373-03752-5.
- Стаття у Великій радянській енциклопедії (1969—1978) [Архівовано 12 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
|
