Чернявська Ядвіга Антонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернявська Ядвіга Антонівна
рос. Ядвига Антоновна Чернявская
Народилася15 березня 1914(1914-03-15)
Гомельська область, Білоруська РСР
Померла2005
Країна СРСР
Діяльністьлітературознавиця
Alma materБілоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка
Науковий ступінькандидат філологічних наук
ЗакладБерестейський державний університет імені Олександра Пушкіна
Учасникнімецько-радянська війна
ПартіяКПРС
Нагороди
Медаль «За відвагу» Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
 Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Ядвіга Антонівна Чернявська (рос. Ядвига Антоновна Чернявская; 15 березня 1914–2005) — радянський педагог, «лісова вчителька», літературознавець (російська дитяча література).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 15 березня 1914 року в селі Олександрівка Могильовської губернії Російської імперії (сьогодні — село Рогачовського району Гомельської області Білорусі) в сім'ї робітника. Закінчила школу-семирічку.

Учителем стала в 16 років — з 1930 по липень 1932 року працювала в двокомплектній початковій школі села Пучин Брагінського району.

За її спогадами — заняття в школі йшли в три зміни — вечорами за парти сідали дорослі, ліквідували свою неграмотність.

У 1933—1937 роках навчалася в Мінському педагогічному інституті імені А. М. Горького.

У 1937—1940 роках викладала російську мову і літературу в Мстиславському педучилищі. У березні 1940 року переведена в Брестське педагогічне училище.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Учасник партизанського руху в Білорусії з серпня 1941 по 2 серпня 1944 року.

З початком окупації Бреста брала участь у комсомольському підпіллі, за дорученням підпільного міськкому партії в липні 1942 року поступила на роботу вантажницею на речовий склад. Добувала для партизан речі і ліки, читала вантажникам отримані від партизан зведення Радінформбюро.

Відправки до Німеччини острбайтером уникла, сховавшись під час конвоювання на вокзал, місяць ховалася.

«Лісова вчителька»

[ред. | ред. код]

Пішла в партизанський загін імені Макаревича (бригада ім. Свердлова Брестського партизанського з'єднання, командир С. І. Сікорський).

До осені 1943 року партизанами було створено три сімейних табори, в кожному з яких було понад 1500 осіб. Найбільшим був «другий» розташований на острові «Петруся».

За рішенням підпільного обкому партії в сімейних таборах було організовано «лісові» школи для дітей партизан, станом на 1 травня 1944 року в них навчалися 490 дітей.

«Друга лісова школа», в якій вчителями були Я. А. Чернявська та В. Г. Іванова, була найбільшою — в ній навчалося 93 учні, з них 61 першокласник. Школа також відома як «школа під Дубом», так як розташовувалася під двома могутніми дубами. Заняття тривали по 4-5 годин, потім обідали і знову йшли в школу виконувати домашнє завдання.

Особливу роль Ядвіги Антонівни Чернявської в організації взагалі всієї системи «лісових шкіл» зазначив Володимир Кирилович Яковенко:

З особливою теплотою згадують колишні діти і партизани одну лісову школу, мабуть найбільшу в партизанських краях. Вона розташовувалася на невеликому острівці в глибині спорівського болота, за півкілометра від другого сімейного табору загону імені Макаревича. Її організаторами стали дві юні брестчанки Ядвіга Чернявська та Віра Іванова, давні подруги, а в недалекому минулому — випускниці обласного педагогічного училища. …

Минуло зовсім небагато часу з дня початку занять, як Друга лісова перетворилася в базову для всіх інших шкіл партизанської зони. Сюди за методичним досвідом викладання в умовах лісового життя приїжджали вчителі Олена Несветаєва (Перша лісова школа), Анастасія Прядун (Третя лісова школа), Віра Хоружая і Галина Рябчевська (Четверта лісова школа), Зінаїда Пясковська (школа сімейного табору загону імені Жданова) і багато інші.

Віра Іванова розучувала з малюками вірші Олександра Сергійовича Пушкіна і Якуба Коласа, слова і мелодії улюблених радянських пісень, старша піонервожата Олена Мулярчук готувала їх до прийому в піонери, а Ядвіга Чернявська проводила репетиції літературного монтажу „Були для дітей“ Сергія Михалкова, а також написаної нею п'єси „Юні месники“. …

З 1 вересня 1944 року, вже після визволення Білорусії від окупації, всі „випускники“ партизанських шкіл з успіхом стали продовжувати навчання в нормальних умовах, з них не було жодного другорічника. Всім цим вони безперечно були зобов'язані своїм чудовим педагогам — Ядвізі Антонівні Чернявській і Вірі Георгіївні Івановій. Саме їм, їх непересічному досвіду і діловим якостям, зобов'язана Друга лісова школа тією популярністю, якої вона абсолютно заслужено користувалася серед партизан і жителів навколишніх сіл

Після війни

[ред. | ред. код]

Після звільнення Бреста від нацистів влітку 1944 року повернулася в місто.

Продовжила роботу в педучилищі, яке стало з 1945 року Брестським державним педагогічним інститутом імені О. С. Пушкіна.

Працювала викладачем, потім старшим викладачем кафедри російської літератури, завідувала кафедрою російської літератури (1963—1969), доцент кафедри (1969—1994).

У грудні 1956 року прийнята в члени партії, була обрана секретарем партійної організації інституту.

У жовтні 1961 року захистила в Інституті літератури імені Янки Купали кандидатську дисертацію на тему «Драматургія Кузьми Чорного».

Померла в 2005 році на 91-му році життя.

Праці

[ред. | ред. код]

Є автором і співавтором ряду витримали кілька перевидань посібників для вчителів і хрестоматій з дитячої літератури, високо оцінених педагогами:

П'ять років тому в Мінську вперше вийшов навчальний посібник „Російська радянська дитяча література“, і ось зараз студенти і викладачі факультетів початкового навчання з радістю отримали наступну книгу тих же авторів — Я. А. Чернявської і І. І. Розанова. Поява хрестоматії — початок доброї і потрібної справи, початок конкретної допомоги сьогодення та майбуття вчителю початкової школи в роботі з талановитою книгою. Відкриваєш хрестоматію і радієш їй ще до зустрічі з улюбленими авторами

Платоненко В. М., доцент Шадринського педагогічного інституту, журнал «Народна освіта», 1990.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Драматургия Кузьмы Чорного: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук — Минск, Институт литературы имени Янки Купалы, 1960 — 19 с.
  • Советская детская литература: учеб. пособие для фак. педагогики и методики нач. обучения пед. ин-тов / Под ред. Н. М. Дружининой. — Минск: Вышэйшая школа, 1971. — 344 с.
  • Детская литература: хрестоматия: Для пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. лит.» / Сост. Я. А. Чернявская, Г. В. Регушевская. — М. : Просвещение, 1980. — 464 с.
  • Детская литература: хрестоматия : [учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101 "Рус. яз. и лит."] / сост.: Я. А. Чернявская, Г. В. Регушевская. - 2-е изд., дораб. - Москва : Просвещение, 1987. - 446 с.
  • Преподавание русской литературы: книга для учителя / Е. Я. Ленсу, Гарбар Л. Я., Чернявская Я. А. и др. — Минск: Народная асвета, 1984 — 79 с.
  • Русская советская детская литература : [Учеб. пособие для фак. педагогики и методики нач. обучения пед. ин-тов] / Я. А. Чернявская, И. И. Розанов; Под ред. В. В. Гниломедова. - 2-е изд., перераб. и доп. - Минск : Вышэйш. шк., 1984. - 512 с.
  • Русская советская детская литература: хрестоматия: учебное пособие для педагогических институтов по специальности «Педагогика и методика начального обучения» / составители: И. И. Розанов, Я. А. Чернявская Минск: Вышэйшая школа, 1989—495 с.
  • Уроки внеклассного чтения в V-VIII классах : Пособие для учителя / [Я. А. Чернявская и др.]. - Минск : Нар. асвета, 1989. - 142 с.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За участь у Другій світовій війні:

За трудові заслуги:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У 2014 році в Бресті на будинку № 57 по вулиці Машерова, де в 1965—2005 роках жила Я. А. Чернявська, було встановлено меморіальну дошку.

У культурі

[ред. | ред. код]

Разом з іншими вчителями «лісової школи» є персонажем оповідання Л. Очаківської «Азбука на бересті».

У 1969 році студією «Діафільм» за оповіданням був створений диафильм, художник Г. Сояшников.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Л, Очаковская (8888). Азбука на бересте. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  2. ↑ Л. Очаковская. "Азбука на бересте". Художник Г. Сояшников. Москва, "Диафильм". 1969 год. aria-art.ru. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ю. Потолков — Жизнеутверждение: Подпольщице, партизанке, педагогу, литературоведу Я. А. Чернявской — 90 лет // Заря: брестская областная газета, 16 марта 2004
  • Свет доброты: книга о Ядвиге Антоновне Чернявской / БрГУ им. А. С. Пушкина; под общей редакцией В. А. Степановича — Брест: Альтернатива, 2007—164 с. (тираж 70 экз.)
  • Владимир Кириллович Яковенко — Партизанки. — М.:Воениздат, 1980—269 с. — стр. 197
  • Народное образование, Выпуски 7-12, Учпедгиз, 1990 — стр. 131
  • Л. Очаковская — Азбука на бересте // Дети военной поры / Сост. Э. Максимова. — М.: Политиздат, 1984. — 352 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернявська_Ядвіга_Антонівна&oldid=38223705