Шишабангма
| Шишабангма | ||||
 | ||||
|
28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д. / 28.350° пн. ш. 85.783° сх. д.Координати: 28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д. / 28.350° пн. ш. 85.783° сх. д. | ||||
| Країна |
 КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Тибет | |||
| Розташування |
КНР | |||
| Система | Гімалаї | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 8027 м[1 1][1][2] (14-те місце) | |||
| Висота відносна | 2897 м[3] (111-те місце) | |||
| Ізоляція | 91,25 км → Чо-Ойю (8201 м)[4] | |||
| Перше сходження | 2 травня 1964 року | |||
  Шишабангма Шишабангма (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 Шишабангма у Вікісховищі | ||||
Шишабангма[5] (також поширена назва Ши́ша-Па́нгма, санскритом — Ґосаінтан («священне місце»), китайською звучить як Госаінтан; кит. 希夏邦马峰, Xīxiàbāngmǎ Fēng) — чотирнадцята за висотою гора світу, найнижча серед восьмитисячників (8027 м[6]).
Основні відомості[ред. | ред. код]
З тибетської мови назва гори перекладається, як «вершина над трав'яною долиною». Китайська назва фонетично повторює тибетську. Назва гори на санскриті — Ґосаінтан, що означає «священне місце».
Шишабангма розташована у Тибеті, за кілька кілометрів від кордону з Непалом. Це єдиний восьмитисячник, який повністю розташований на території Китаю. Доступ іноземців у цей район тривалий час був дуже обмеженим.
Перше сходження на вершину здійснила 2 травня 1964 року китайська експедиція на чолі з Сю Цзином. Таким чином, Шишабангма стала останнім восьмитисячником, що підкорився альпіністам. Перше зимове сходження здійснили Пйотр Моравскі та Сімоне Моро 14 січня 2005 року.
Гора вважається однією з найпростіших для сходження серед восьмитисячників: її базовий табір найвищий (5000 м) і до нього можна дістатися на автівках. Однак під час спроб її підкорення загинув 31 альпініст[1 2].
Див. також[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шиша-Пангма 8013 м. Памяти Терзыула. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011. (рос.) (англ.)
- ↑ 8000er Geographical Table. Explorersweb.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(англ.)
- ↑ High Asia II: Himalaya of Nepal, Bhutan, Sikkim and adjoining region of Tibet. Peaklist.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 29 травня 2014.
- ↑ Shishapangma, China. Peakbagger.com[d], (англ.). (2004-11-01). Процитовано 30 травня 2016.
- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. С. 267.
Література[ред. | ред. код]
- http://www.summitpost.org/mountain/rock/150807/shisha-pangma.html [Архівовано 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
- http://www.peakware.com/peaks.html?pk=1004 [Архівовано 2 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Звіт про експедицію на вершину(англ.)
- Robert Goh Ee Kiat, Lulin Reutens: Xixabangma: An Alpine Ascent of the North Ridge (Epigram 2004), ISBN 981-05-1552-9.(англ.)
- Doug Scott, Alex MacIntyre: The Shishapangma Expedition (Mountaineers 1984), ISBN 0-89886-098-9.(англ.)
- Doug Scott, Alex MacIntyre: Shisha Pangma: The alpine-style first ascent of the South-West-Face (Mountaineers 2000), ISBN 0-89886-723-1.(англ.)
| |||||