Щавель щитковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щавель щитковий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Щавель (Rumex)
Вид:
Щавель щитковий (R. scutatus)
Біноміальна назва
Rumex scutatus
Синоніми

Acetosa scutata (L.) Mill.

Щавель щитковий[1][2] (Rumex scutatus L.) — вид квіткових рослин родини гречкові (Polygonaceae). Етимологія: лат. scutatus — «зі щитом»[3]. Назва цього виду стосується щитоподібного листя.

Багаторічна рослина висотою 10–40(65) см. Численні стебла слабкі, звивисті й гіллясті. Синьо-зелене листя плоске, широке, з тупою вершиною, (6)10–23(45) × 5–26(40) мм. Суцвіття — проста волоть. Квіти — з травня по серпень. Є полігамні або гермафродитні квіти. Плодові клапани бліді, розміром 5-6 мм. Сім'янки 2.5–3.5 мм, світло-коричневі, майже тупі, рідше довгасто-грушоподібні, до 16 мм. Число хромосом 2n = 20.

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщина: Кавказ: Азербайджан; Грузія. Західна Азія: Іран; Ірак; Туреччина. Європа: Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Іспанія.

Росте на кам'янистому ґрунті і навіть у тріщинах скель. Терпимо ставиться до морозу, повного сонця й коротких сухих періодів.

Використання

[ред. | ред. код]

Використовують на салат. Смак злегка гіркий або гострий, пряний з відтінком лимона. Листя багате на вітамін С і оксалат кальцію.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. НПП «Синевир». Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
  2. Боднар Л.М. Рідкісні та зникаючі види лікарських рослин Закарпатської області та стратегії їх охорони // Фітотерапія. Часопис. — 2013. — № 3. — С. 77–79.
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.