Ядерна енергетика Данії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Данія імпортує, але не виробляє ядерну енергію, що відповідає закону 1985 року, ухваленому парламентом Данії, який забороняє виробництво електроенергії з атомної енергії в Данії.[1][2][3] У 2014 і 2015 роках (імпортована) ядерна енергія становила 3-4% споживання електроенергії в Данії.[4]

Замість того, щоб будувати атомну енергетику, Данія перевела нафтові станції на вугілля та побудувала нові вугільні електростанції настільки ефективно, що протягом кількох років Данія була другим найбільшим імпортером вугілля у світі (11-12 мільйонів тонн на рік).[5] Останні десятиліття Данія зосереджувалася на відновлюваних джерелах енергії, таких як енергія вітру, щоб зменшити залежність країни від вугільної енергії. У 2007 році близько 11,4 ТВт-год електроенергії було експортовано та 10,4 ТВт-год імпортовано. Імпорт зі Швеції склав 5 ТВт-год, з Норвегії – 3,9 ТВт-год, з Німеччини – 1,5 ТВт-год. І Швеція, і Німеччина мають частку ядерної енергії у своєму виробництві електроенергії.[1]

Починаючи з 2003 року, три ядерні дослідницькі реактори в колишній національній лабораторії Risø були закриті,[2] і знаходяться в процесі демонтажу. Реактори отримали назви ДР-1, ДР-2 і ДР-3 і мали такі властивості:[6]

Назва Тип реактора Теплова потужність Роки експлуатації Виведений з експлуатації
DR1 Гомогенний реактор 2 kW 1957–2001 2003–2006
DR2 Басейновий реактор 5 MW 1958–1975 від 2003
DR3 DIDO[en] 10 MW 1960–2000 від 2003

Однак питання впровадження ядерної енергетики в Данії знову загострилося з 2019 року, коли COP-19 і стан клімату показали, що існує глобальна потреба в нових або інших джерелах енергії, які не викидають такі ж великі. кількості CO2 та інших парникових газів як викопного палива. Рух «Атомкрафт, я так» збільшився чисельно та отримав широкий розголос у ЗМІ. У серпні 2023 року опитування Gallup показало, що 55% населення Данії позитивно ставляться до ядерної енергетики порівняно з 26% проти.[7] У 2024 році Технічний університет Данії відновив данські дослідження ядерної енергетики.[8]

У 2015 році було створено дві датські компанії Seaborg Technologies і Copenhagen Atomics. Обидві є приватними компаніями, які працюють над розробкою так званих реакторів з розплавленої солі (MSR),[9][10] де паливо, що розщеплюється, змішується з розплавленою сіллю, і мають значно нижчий вихідний ефект, ніж звичайні комерційно доступні ядерні енергетичні реактори. Тому вони менші за розміром і в обох випадках матимуть модульну конструкцію (малі модульні реактори (SMR)).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Nuclear Power in Denmark. World Nuclear Association. May 2010. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 10 червня 2010.
  2. ↑ а б Regulatory and Institutional Framework for Nuclear Activities. Denmark (PDF). Nuclear Legislation in OECD Countries. OECD/NEA: 4. 2007. ISSN 1727-3854.
  3. ↑ Energy Policies of IEA Countries - Denmark. 2006 Review (PDF). OECD/IEA. 2006. с. 132. ISBN 92-64-10971-4. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 15 березня 2011.
  4. ↑ "Rekord lav CO2-udledning fra elforbrug i 2015 [Архівовано 2016-03-20 у Wayback Machine.]" Energinet.dk, 1 March 2015.
  5. ↑ https://reo.dk/?p=623
  6. ↑ Henrik Knudsen (2006). Risøs reaktorer (PDF). с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2016.
  7. ↑ https://www.altinget.dk/artikel/ny-maaling-mere-end-hver-anden-vaelger-er-aaben-for-atomkraft-i-danmark
  8. ↑ https://www.dtu.dk/nyheder/alle-nyheder/dtu-samler-forskning-i-atomkraft-i-nyt-center
  9. ↑ https://www.seaborg.com/
  10. ↑ https://www.copenhagenatomics.com/

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ядерна_енергетика_Данії&oldid=43400551