Ядерна енергетика Фінляндії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ядерні електростанції у Фінляндії.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані

Станом на 2023 рік у Фінляндії є п'ять діючих ядерних реакторів на двох електростанціях, усі розташовані на узбережжі Балтійського моря. У 2020 році ядерна енергетика забезпечила близько 34% виробництва електроенергії в країні.[1] Перший дослідницький ядерний реактор у Фінляндії був введений в експлуатацію в 1962 році, а перший комерційний реактор почав працювати в 1977 році.[1] П'ятий реактор запрацював у квітні 2023 року.[2]

Ядерні реактори Фінляндії є одними з найпродуктивніших у світі, із середнім коефіцієнтом потужності 95% у 2010-х роках.[1]

Перелік реакторів

[ред. | ред. код]
Частка атомної енергетики у споживанні електроенергії Фінляндією, 1975–2022 рр.
Цей розділ — витяг з Перелік комерційних ядерних реакторів § Фінляндія.[ред.]
Назва Блок
№. 		Реактор Статус Чиста потужність (MW)[3] Початок будівництва Комерційне використання[3] Закриття
Тип Модель
Ханхіківі 1 PWR ВВЕР-1200/V-491 Не будувався 1200 (2023) (2029) 02022-05-022 травня 2022[4][5]
Ловійса 1 PWR ВВЕР-440/V-213 Функціонує 507 01971-05-011 травня 1971 01977-05-099 травня 1977
2 PWR ВВЕР-440/V-213 Функціонує 507 01972-08-011 серпня 1972 01981-01-055 січня 1981
Олкілуото 1 BWR ASEA-III, BWR-2500 Функціонує 890 01974-02-011 лютого 1974 01979-10-1010 жовтня 1979
2 BWR ASEA-III, BWR-2500 Функціонує 890 01975-11-011 листопада 1975 01982-07-011 липня 1982
3 PWR EPR Функціонує 1600 02005-08-1212 серпня 2005 02023-04-1616 квітня 2023[6]

Дослідницькі реактори

[ред. | ред. код]
Терапія борним нейтронним захопленням[en] на FiR 1.
Дослідницький реактор Отаніємі, FiR 1

FiR 1 був невеликим дослідницьким реактором, розташований в Отаніємі, Еспоо; TRIGA Mark II, побудований для Гельсінського технологічного університету в 1962 році. З 1971 року він належав Центру технічних досліджень Фінляндії VTT і мав вихідну потужність 250 кВт. Він в основному використовувався в нейтронній терапії бору та дослідженнях. Реактор було остаточно зупинено 30 червня 2015 року. У 2021 році відпрацьоване паливо було транспортовано до Геологічної служби США, яка використовуватиме паливо у своєму дослідницькому реакторі в Денвері. Державна рада надала ліцензію на зняття з експлуатації в червні 2021 року. Реактор буде демонтований у 2022–2023 роках.[7]

Паливний цикл

[ред. | ред. код]

У 2009 році Фінляндія імпортувала ядерне паливо зі Швеції (40%), Росії (18%), Німеччини (2%) та інших країн (40%).[8] У 2006 році іншою країною-постачальником ядерного палива була Іспанія.[9]

Сировина

[ред. | ред. код]

Ahtium[en] подала заявку на отримання дозволу на видобуток урану 20 квітня 2010 року.[10] Це було перше застосування урану в історії Фінляндії. За даними Міністерства торгівлі, процес ОВНС щодо заявки триватиме до 31 березня 2011 року. Однак 31 березня заявку було доповнено.[10] У лютому 2011 року Talvivaara продала свої права на видобуток урану до 2027 року канадській компанії Cameco.[11]

У червні 2024 року національна гірничодобувна компанія Terrafame розпочала видобуток урану. Поклади урану було знайдено на північному сході країни, в районі Соткамо. Родовище планується використовувати протягом щонайменше 30 років. За оцінками Terrafame, підприємство вийде на повну потужність до 2026 року. На цей момент розрахунковий обсяг видобутку уранової руди має становити близько 200 тонн на рік. За даними Terrafame, в 1 кг видобутої руди міститься близько 17 мг урану. Компанія планує перетворювати його на жовтий кек. Уран, що видобувається, планують транспортувати за кордон для подальшої переробки.[12]

Ядерні відходи

[ред. | ред. код]

Відпрацьоване паливо з атомної електростанції Ловійса спочатку відправлялося до Радянського Союзу для переробки. Після того, як у 1976 році була оприлюднена інформація про Киштимську катастрофу на заводі з переробки ядерного палива «Маяк» у 1957 році, цей варіант більше не вважався політично прийнятним. У фінський закон про ядерну енергетику в 1994 році були внесені зміни, згідно з якими всі ядерні відходи, вироблені у Фінляндії, повинні утилізуватися у Фінляндії.[13]

Усе відпрацьоване паливо буде назавжди поховано в геологічних сховищах.

Сховище відпрацьованого ядерного палива Онкало[en] в Олкілуото було обрано у 2000 році як перше у світі глибоке геологічне сховище відпрацьованого ядерного палива. У ньому зберігатиметься відпрацьоване паливо зі станцій, що належать комунальним підприємствам Fortum і TVO, тобто з майданчиків Ловііса та Олкілуото. Про звалище відходів знято документальний фільм У вічність[en].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Nuclear Power in Finland. World Nuclear Association. Процитовано 12 листопада 2022.
  2. ↑ Regular electricity production has started at Olkiluoto 3 EPR. TVO. 16 квітня 2023.
  3. ↑ а б Nuclear power plants in Finland. STUK. 6 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
  4. ↑ Fennovoima cancels Hanhikivi 1 contract with Russia. World Nuclear Association. 3 травня 2022.
  5. ↑ Fennovoima terminates contract for Hanhikivi 1 NPP construction. TASS. 2 травня 2022.
  6. ↑ Faulty seals replaced in Olkiluoto EPR : Regulation & Safety - World Nuclear News.
  7. ↑ Decommissioning of FiR 1 nuclear reactor. VTT Technical Research Centre of Finland. 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  8. ↑ Table 5.3: Energy imports and value by country of origin in 2008
  9. ↑ Energy statistics in Finland, table 10.3 Energy Imports by Country of Origin 2006
  10. ↑ а б TEM Uraanintuotanto Talvivaarasta
  11. ↑ Lupahakemuksen täydennys, Talvivaara Sotkamo Oy, 31.3.2011
  12. ↑ Перша країна в Євросоюзі розпочала видобуток урану
  13. ↑ Nuclear Energy Act (990/1987) (eng.) (PDF). Finlex. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2012. Процитовано 22 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ядерна_енергетика_Фінляндії&oldid=43092508