Очікує на перевірку

Якопо дель Селлайо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якопо дель Селлайо
Народження1442[1][2][…]
Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть21 листопада 1493
 Флоренція, Флорентійська республіка
Діяльністьхудожник
НапрямокФлорентійська художня школа
Роки творчості1456[4] — 1493[4]
ТвориAdoration of the Christ Childd, Christ with Instruments of the Passiond і The Banquet of Ahasuerusd
ДітиArcangelo di Jacopo del Sellaiod
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[5], Галерея Уффіці, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Сієтла, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Рейксмузей, Художній музей, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національні галереї Шотландіїd, Баварські державні колекції картин, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтва Сан-Паулу, Музей Фіцвільяма, Гарвардський художній музей, Художня галерея Єльського університету, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Музей фюрера, Musée du Petit Palaisd, Museum Bandinid, Королівський замок на Вавелі і Ашмолеан музей
CMNS: Якопо дель Селлайо у Вікісховищі

Я́копо дель Селла́йо (італ. Jacopo del Sellaio; бл. 1442, Флоренція — 1493, там само) — італійський живописець.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вівтар, 1480—85, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо

Народився у Флоренції приблизно у 1442 році. Навчався у майстерні Філіппо Ліппі. У 1460 році став членом Гільдії св. Луки.

На замовлення флорентійських церков Селлайо писав вівтарні образи, що відрізняються суворою стриманністю і майстерністю виконання. Його пензлю також належить ціла низку зображень Мадонни з немовлям (деякі з них у формі тондо), в яких особливо помітний вплив лінеарного стилю Сандро Боттічеллі і його вишуканої кольорової палітри.

Також художник розписував «кассоне», весільні скрині, що були дуже поширені у Флоренції у період Кватроченто. Живописні вставки, написані художником відрізняються складним композиційним рішенням і великою кількістю фігур.

Художник помер у Флоренції у 1493 році.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб.: ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  2. ↑ KulturNav — 2015.
  3. ↑ Athenaeum
  4. ↑ а б RKDartists
  5. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437652
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якопо_дель_Селлайо&oldid=28593215