Габро: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:


'''Га́бро''' — магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода, що складається з основного [[плагіоклаз]]у, моноклінного [[піроксен]]у, [[олівін]]у або [[рогова обманка|рогової обманки]].
'''Га́бро''' — магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода, що складається з основного [[плагіоклаз]]у, моноклінного [[піроксен]]у, [[олівін]]у або [[рогова обманка|рогової обманки]].
==Етимологія==
Термін «габро» використовувався в 1760-х роках для назви набору гірських порід, які були знайдені в [[офіоліт]]ах Апеннінських гір в Італії.<ref>Bortolotti, V. et al. ''Chapter 11: Ophiolites, Ligurides and the tectonic evolution from spreading to convergence of a Mesozoic Western Tethys segment'' in F. Vai, G.P. and Martini, I.P. (editors) (2001) ''Anatomy of an Orogen: The Apennines and Adjacent Mediterranean Basins'', Dordrecht, Springer Science and Business Media, p. 151. {{ISBN|978-90-481-4020-6}}</ref> Його назвали на честь містечка Габбро, муніципалітет [[Розіньяно-Мариттімо]] в [[Тоскана|Тоскані]]. Потім, у 1809 році, німецький геолог [[Леопольд фон Бух]] використав цей термін більш вузькому значенні у своєму описі італійських офіолітових порід.<ref>Bortolotti, V. et al. ''Chapter 11: Ophiolites, Ligurides and the tectonic evolution from spreading to convergence of a Mesozoic Western Tethys segment'' in F. Vai, G.P. and Martini, I.P. (editors) (2001) ''Anatomy of an Orogen: The Apennines and Adjacent Mediterranean Basins'', Dordrecht, Springer Science and Business Media, p. 152. {{ISBN|978-90-481-4020-6}}</ref> Він дав назву «габро» гірським породам, які сьогодні геологи називають «метагабро» (метаморфізоване габро).<ref>[http://www.sandatlas.org/gabbro/ ''Gabbro''] at SandAtlas geology blog. Retrieved on 2015-07-09.</ref>


== Мінеральний склад і властивості ==
== Мінеральний склад і властивості ==

Версія за 19:23, 8 лютого 2022

Габро
Зразок габро з масиву Rock Creek Canyon, східна Сьєрра-Невада (США), Каліфорнія
Загальні відомості
Мінеральний склад основний плагіоклаз, піроксен, олівін/рогова обманка
Генезис магматичний, інтрузивний
Кислотність основна
Ідентифікація
Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий
Текстура масивна, однорідна
Густина 2,8—3,2 г/см³
Використання
облицювальне каміння, бруківка, щебінь
CMNS: Габро у Вікісховищі

Га́бро — магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода, що складається з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну або рогової обманки.

Етимологія

Термін «габро» використовувався в 1760-х роках для назви набору гірських порід, які були знайдені в офіолітах Апеннінських гір в Італії.[1] Його назвали на честь містечка Габбро, муніципалітет Розіньяно-Мариттімо в Тоскані. Потім, у 1809 році, німецький геолог Леопольд фон Бух використав цей термін більш вузькому значенні у своєму описі італійських офіолітових порід.[2] Він дав назву «габро» гірським породам, які сьогодні геологи називають «метагабро» (метаморфізоване габро).[3]

Мінеральний склад і властивості

Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін та інші фельдшпатоїди, іноді кварц і ортоклаз.

Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.

Густина 2,8—3,2.

Текстура масивна, однорідна.

Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий.

Габро — глибинний аналог базальту.

Різновиди

За мінеральним набором розрізняють габро: анортозити, норити, троктоліти. Анортозити позбавлені темнокольорових мінералів, багаті на плагіоклаз (85-90 %). З них відомі лабрадорити — анортозити, або плагіоклазити, що складаються здебільшого з лабрадору. Вони часто мають красиву блакитнувату, фіолетову або зеленувату гру кольорів, пов'язану з оптичними властивостями лабрадора, званими іризацією. Норити — габро, що містить крім моноклінного, ще й ромбічний піроксен в помітних кількостях. Троктоліти — це габро, що складається тільки з плагіоклазу та олівіну. Габро, що містить у помітних кількостях олівін (> 5 %) називається олівіновим габро.

Габро анальцимове, — інтрузивна гірська порода, те ж, що й тешеніт.

Поширення

Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.

Масиви габро зустрічаються як в континентальних, так і в океанічних областях і мають різний вік починаючи з архейського.

В Україні є в межах Українського щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — долинах рр. Кальміусу та Кальчика. Родовища габро — в Житомирській обл. (Головинське, Турчинське, Рудня Шляхова та ін.).

Використання

Використовується як облицювальний і штучний камінь, щебінь.

Різновид габро — лабрадорит — декоративний будівельний матеріал.

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габро
  1. ↑ Bortolotti, V. et al. Chapter 11: Ophiolites, Ligurides and the tectonic evolution from spreading to convergence of a Mesozoic Western Tethys segment in F. Vai, G.P. and Martini, I.P. (editors) (2001) Anatomy of an Orogen: The Apennines and Adjacent Mediterranean Basins, Dordrecht, Springer Science and Business Media, p. 151. ISBN 978-90-481-4020-6
  2. ↑ Bortolotti, V. et al. Chapter 11: Ophiolites, Ligurides and the tectonic evolution from spreading to convergence of a Mesozoic Western Tethys segment in F. Vai, G.P. and Martini, I.P. (editors) (2001) Anatomy of an Orogen: The Apennines and Adjacent Mediterranean Basins, Dordrecht, Springer Science and Business Media, p. 152. ISBN 978-90-481-4020-6
  3. ↑ Gabbro at SandAtlas geology blog. Retrieved on 2015-07-09.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Габро&oldid=34532543