Туманність Сова: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
PK 148+57.1,CS=15.9 |
PK 148+57.1,CS=15.9 |
||
}} |
}} |
||
'''Туманність Сова''' ('''M97''', '''NGC 3587''') |
'''Туманність Сова''' ('''M97''', '''NGC 3587''') — [[планетарна туманність]] типу PN розташована на відстані приблизно 2030 [[Світловий рік|світлових років]] від нас у сузір'ї [[Велика Ведмедиця]]. Орієнтовний вік туманності Сова становить близько 8000 років. Вона приблизно кругла у поперечному перерізі та має тьмяну внутрішню структуру. Така форма утворилася внаслідок витоку матеріалу [[Зоряний вітер|зоряного вітру]] центральної [[Зоря|зірки]], під час її еволюції вздовж [[Асимптотична гілка гігантів|асимптотичної гілки гігантів]]. Туманність складається із трьох концентричних оболонок, причому зовнішня оболонка приблизно на 20–30% більша за внутрішню{{Джерело}}. Туманність трохи нагадує сову, тому що внутрішня оболонка не є сферично симетричною, а натомість утворює бочкоподібну структуру, розташовану під кутом 45° до лінії зору. |
||
Орієнтовний вік туманності Сова становить близько 8000 років. Вона приблизно кругла у поперечному перерізі та має тьмяну внутрішню структуру. Така форма утворилася внаслідок витоку матеріалу [[Зоряний вітер|зоряного вітру]] центральної [[Зоря|зірки]], під час її еволюції вздовж [[Асимптотична гілка гігантів|асимптотичної гілки гігантів]]. Туманність складається із трьох концентричних оболонок, причому зовнішня оболонка приблизно на 20–30% більша за внутрішню{{Джерело}}. |
|||
Маса туманності складає приблизно 0.13 {{Маса Сонця}}, а її густина менша ніж 100 частинок на кубічний сантиметр. Вона містить переважно водень, гелій, азот, кисень та сірку. Зовнішній радіус туманності становить приблизно {{Convert|0.28|pc|ly|abbr=on|disp=flip}} та збільшується зі швидкістю 27–39 [[Метр за секунду|км/с]]. |
|||
Відкривачем цього об'єкта є [[П'єр Франсуа Андре Мешен|Мешан П'єр Франсуа Андре]], який вперше спостерігав за об'єктом [[16 лютого]] [[1781]]. |
|||
| ⚫ | |||
Центральна зоря 14-ї [[Видима зоряна величина|зоряної величини]] завершує свою еволюцію, та зараз охолоджується, утворюючи [[Білий карлик|білого карлика]]. Він має масу 0.55-0.60 {{Маса Сонця}} та [[Ефективна температура|ефективну температуру]] 123 000 К. [[Спітцер (космічний телескоп)|Космічний телескоп Спітцер]] ідентифікує цю зорю як точкове джерело без [[Інфрачервона астрономія|інфрачервоного]] надлишку, характерного для [[Навколозоряний диск|навколозоряного диску]]. |
|||
| ⚫ | Туманність Сова включена в оригінальну редакцію [[Новий загальний каталог|Нового загального каталогу (NGC)]]<ref>{{Cite web|title=NGC 3587 = M97|url=http://spider.seds.org/ngc/ngc.cgi?NGC+3587|website=spider.seds.org|accessdate=2023-06-29}}</ref><ref>{{Cite web|title=Revised NGC Data for NGC 3587|url=http://spider.seds.org/ngc/revngcic.cgi?NGC+3587|website=spider.seds.org|accessdate=2023-06-29}}</ref>. |
||
== Історія == |
|||
Туманність Сова була відкрита [[Французи|французьким]] [[Астроном|астрономом]] [[П'єр Франсуа Андре Мешен|П'єром Мешеном]] 16 лютого 1781 року. [[П'єр Франсуа Андре Мешен|П'єр Мешен]] був колегою [[Шарль Мессьє|Шарля Мессьє]], тому сам Мессьє також спостерігав туманність через кілька тижнів після цього<ref>{{Cite journal|last=Moore|first=S. L.|date=April 2011|title=The Owl Nebula - M97|journal=JBAA|language=en|volume=121|pages=114–115|bibcode=2011JBAA..121..114M|issn=0007-0297}}</ref>. Таким чином, об'єкт був названий Мессьє 97 і включений до його [[Каталог Мессьє|каталогу]] 24 березня 1781 року<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.constellation-guide.com/owl-nebula-messier-97/|title=Owl Nebula - Messier 97 – Constellation Guide|language=en-US|accessdate=2020-04-20}}</ref>. З об’єкта він зазначив: <ref>{{Cite web|url=http://www.messier.seds.org/xtra/history/m-cat.html|title=Charles Messier's Original Catalog|website=www.messier.seds.org|accessdate=2020-04-20}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Guerrero|first=Martn A.|last2=Chu|first2=You-Hua|last3=Manchado|first3=Arturo|last4=Kwitter|first4=Karen B.|date=June 2003|title=Physical Structure of Planetary Nebulae. I. The Owl Nebula|journal=The Astronomical Journal|language=en|volume=125|issue=6|pages=3213–3221|arxiv=astro-ph/0303056|bibcode=2003AJ....125.3213G|doi=10.1086/375206|issn=0004-6256}}</ref> <ref>{{Citation|last=Kwitter|first=K. B.|title=CCD Imaging of Planetary Nebula Halos|date=1993|journal=Planetary Nebulae|pages=209|publisher=Springer Netherlands|isbn=978-0-7923-2440-9|last2=Chu|first2=Y.-H.|last3=Downes|first3=R. A.|volume=155|doi=10.1007/978-94-011-2088-3_81|bibcode=1993IAUS..155..209K}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Manchado|first=A.|last2=Guerrero|first2=M.|last3=Kwitter|first3=K. B.|last4=Chu|first4=Y.-H.|date=December 1992|title=A Halo of Red Giant Wind around the Owl Nebula|journal=AAS|language=en|volume=181|pages=67.04|bibcode=1992AAS...181.6704M}}</ref><blockquote>Туманність у [[Велика Ведмедиця|Великій Ведмедиці]], поблизу Бети: її важко побачити, повідомляє пан [[П'єр Франсуа Андре Мешен|Мешен]], особливо якщо підсвічувати мікрометричні дроти: її світло тьмяне, без зірки. Пан Мешен побачив її вперше 16 лютого 1781 року, положення є таким, яке він надав. Поруч із цією туманністю він бачив ще одну, [положення] якої ще не визначено [[Мессьє 108|[Мессьє 108]]], а також третю, яка знаходиться поблизу [[Фекда|Фекди]] [[Мессьє 109|[Мессьє 109]]]. (діаметр 2′).</blockquote>У 1844 році [[Вільям Генрі Сміт|адмірал Вільям Х. Сміт]] скласифікував об'єкт як [[Планетарна туманність|планетарну туманність]]<ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.constellation-guide.com/owl-nebula-messier-97/|title=Owl Nebula - Messier 97 – Constellation Guide|language=en-US|accessdate=2020-04-20}}</ref> <ref name="Owl Nebula M97, NGC 3587">{{Citation|chapter=Owl Nebula (M97, NGC 3587)|journal=The Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics|year=2001|publisher=IOP Publishing Ltd|doi=10.1888/0333750888/5320|isbn=0-333-75088-8}}</ref>. Коли [[Вільям Парсонс, третій лорд Росс|Вільям Парсонс, 3-й лорд Росс]], спостерігав туманність в [[Ірландія (острів)|Ірландії]] у 1848 році, він створив її ілюстрацію, що нагадувала голову [[Совоподібні|сови]]. У його нотатках об’єкт був описаний як «Дві [[Зоря|зорі]], значно віддалені одна від одної в центральній області, темна [[Тінь, півтінь і антунь|півтінь]] навколо кожної спіральної структури, із зорями як явними центрами тяжіння. В ньому виблискують зорі; їх вдається розрізнити" <ref>{{Cite book |
|||
|title=Steve O'Meara's Herschel 400 observing guide : how to find and explore 400 star clusters, nebulae, and galaxies discovered by William and Caroline Herschel |
|||
|last=O'Meara, Stephen James, 1956- |
|||
|date=2007 |
|||
|publisher=Cambridge University Press |
|||
|location=Cambridge |
|||
|isbn=978-0-521-85893-9 |
|||
|oclc=85829276 |
|||
}}</ref> <ref>{{Cite book |
|||
|title=Observing by hand : sketching the nebulae in the nineteenth century |
|||
|last=Nasim, Omar W., 1976- |
|||
|date=6 January 2014 |
|||
|location=Chicago |
|||
|isbn=978-0-226-08440-4 |
|||
|oclc=868276095 |
|||
}}</ref> Відтоді вона відома як туманність Сова. Більш пізні події наприкінці 1900-х років включають відкриття гігантського червоного гало вітру, що простягається навколо її внутрішніх оболонок, <ref>{{Cite journal|last=Bond|first=H. E.|date=August 1981|title=A giant halo around the planetary nebula NGC 3242|journal=Publications of the Astronomical Society of the Pacific|volume=93|pages=429|bibcode=1981PASP...93..429B|doi=10.1086/130849|issn=0004-6280|doi-access=free}}</ref> і картографування структури туманності. <ref name="Owl Nebula M97, NGC 3587" /> <ref>{{Cite book |
|||
|title=The Owl and other strigiform nebulae: multipolar cavities within a filled shell |
|||
|last=García-Díaz, Ma. T. Steffen, W. Henney, W. J. López, J. A. García-López, F. González-Buitrago, D. Aviles, A. |
|||
|date=2018-06-12 |
|||
|oclc=1098137978 |
|||
}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Sabbadin|first=F.|last2=Bianchini|first2=A.|last3=Ortolani|first3=S.|last4=Strafella|first4=F.|date=1985-12-01|title=The structure of NGC 3587, the Owl nebula|journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|language=en|volume=217|issue=3|pages=539–549|bibcode=1985MNRAS.217..539S|doi=10.1093/mnras/217.3.539|issn=0035-8711|doi-access=free}}</ref> |
|||
== Спостереження == |
|||
Хоча Туманність Сову неможливо побачити неозброєним оком, її тьмяне зображення можна спостерігати за надзвичайно хороших умов за допомогою маленького телескопа або бінокля 20×80. Щоб розгледіти більш характерні риси "очей" туманності, схожих на совині, потрібен телескоп з апертурою щонайменше 25 сантиметрів. М97 знаходиться приблизно на відрізку між двома зорями [[Великий Віз|Великого Возу]]: [[Мерак (зоря)|Мераком]] та [[Фекда|Фекдою]], на відстані трохи більше ніж 2.5° від [[Мерак (зоря)|Мераку]]. |
|||
== Зображення == |
== Зображення == |
||
Версія за 18:07, 4 липня 2023
| Емісійна туманність | |
|---|---|
| Планетарна туманність | |
 | |
| Дані спостережень: епоха J2000.0 | |
| Пряме піднесення | 11h 14.8m |
| Схилення | +55° 01′ |
| Відстань | 2 600 св. р. |
| Видима зоряна величина (V) |
+9.9 |
| Видимі виміри (V) | 2,83′ × 2,83′ |
| Сузір'я | Велика Ведмедиця |
| Позначення |
М97,NGC3587, |
| Відкривач | Мешан П'єр Франсуа Андре |
| Дата відкриття | 16 лютого 1781 |
| Див. також: Списки туманностей | |
Туманність Сова (M97, NGC 3587) — планетарна туманність типу PN розташована на відстані приблизно 2030 світлових років від нас у сузір'ї Велика Ведмедиця. Орієнтовний вік туманності Сова становить близько 8000 років. Вона приблизно кругла у поперечному перерізі та має тьмяну внутрішню структуру. Така форма утворилася внаслідок витоку матеріалу зоряного вітру центральної зірки, під час її еволюції вздовж асимптотичної гілки гігантів. Туманність складається із трьох концентричних оболонок, причому зовнішня оболонка приблизно на 20–30% більша за внутрішню[джерело?]. Туманність трохи нагадує сову, тому що внутрішня оболонка не є сферично симетричною, а натомість утворює бочкоподібну структуру, розташовану під кутом 45° до лінії зору.
Маса туманності складає приблизно 0.13 M☉, а її густина менша ніж 100 частинок на кубічний сантиметр. Вона містить переважно водень, гелій, азот, кисень та сірку. Зовнішній радіус туманності становить приблизно 0,91 св. р. (0,28 пк) та збільшується зі швидкістю 27–39 км/с.
Центральна зоря 14-ї зоряної величини завершує свою еволюцію, та зараз охолоджується, утворюючи білого карлика. Він має масу 0.55-0.60 M☉ та ефективну температуру 123 000 К. Космічний телескоп Спітцер ідентифікує цю зорю як точкове джерело без інфрачервоного надлишку, характерного для навколозоряного диску.
Туманність Сова включена в оригінальну редакцію Нового загального каталогу (NGC)[1][2].
Історія
Туманність Сова була відкрита французьким астрономом П'єром Мешеном 16 лютого 1781 року. П'єр Мешен був колегою Шарля Мессьє, тому сам Мессьє також спостерігав туманність через кілька тижнів після цього[3]. Таким чином, об'єкт був названий Мессьє 97 і включений до його каталогу 24 березня 1781 року[4]. З об’єкта він зазначив: [5] [6] [7] [8]
Туманність у Великій Ведмедиці, поблизу Бети: її важко побачити, повідомляє пан Мешен, особливо якщо підсвічувати мікрометричні дроти: її світло тьмяне, без зірки. Пан Мешен побачив її вперше 16 лютого 1781 року, положення є таким, яке він надав. Поруч із цією туманністю він бачив ще одну, [положення] якої ще не визначено [Мессьє 108], а також третю, яка знаходиться поблизу Фекди [Мессьє 109]. (діаметр 2′).
У 1844 році адмірал Вільям Х. Сміт скласифікував об'єкт як планетарну туманність[9] [10]. Коли Вільям Парсонс, 3-й лорд Росс, спостерігав туманність в Ірландії у 1848 році, він створив її ілюстрацію, що нагадувала голову сови. У його нотатках об’єкт був описаний як «Дві зорі, значно віддалені одна від одної в центральній області, темна півтінь навколо кожної спіральної структури, із зорями як явними центрами тяжіння. В ньому виблискують зорі; їх вдається розрізнити" [11] [12] Відтоді вона відома як туманність Сова. Більш пізні події наприкінці 1900-х років включають відкриття гігантського червоного гало вітру, що простягається навколо її внутрішніх оболонок, [13] і картографування структури туманності. [10] [14] [15]
Спостереження
Хоча Туманність Сову неможливо побачити неозброєним оком, її тьмяне зображення можна спостерігати за надзвичайно хороших умов за допомогою маленького телескопа або бінокля 20×80. Щоб розгледіти більш характерні риси "очей" туманності, схожих на совині, потрібен телескоп з апертурою щонайменше 25 сантиметрів. М97 знаходиться приблизно на відрізку між двома зорями Великого Возу: Мераком та Фекдою, на відстані трохи більше ніж 2.5° від Мераку.
Зображення
-
Малюнок Вільяма Парсонса, який дав туманності назву Сова -
Мессьє 97 фото зроблене за допомогою червоного, зеленого та синього фільтрів.
Див. також
Зовнішні посилання
- NGC 3587 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 3587 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 3587 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 3587 в базі Vizier(англ.)
- NGC 3587 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ◄ NGC 3583 | NGC 3584 | NGC 3585 | NGC 3586 | NGC 3587 | NGC 3588-1 | NGC 3588-2 | NGC 3589 | NGC 3590 ► |
Координати: 
11г 14.8м 00с, +55° 01′ 00″
- ↑ NGC 3587 = M97. spider.seds.org. Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ Revised NGC Data for NGC 3587. spider.seds.org. Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ Moore, S. L. (April 2011). The Owl Nebula - M97. JBAA (англ.). 121: 114—115. Bibcode:2011JBAA..121..114M. ISSN 0007-0297.
- ↑ Owl Nebula - Messier 97 – Constellation Guide (амер.). Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Charles Messier's Original Catalog. www.messier.seds.org. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Guerrero, Martn A.; Chu, You-Hua; Manchado, Arturo; Kwitter, Karen B. (June 2003). Physical Structure of Planetary Nebulae. I. The Owl Nebula. The Astronomical Journal (англ.). 125 (6): 3213—3221. arXiv:astro-ph/0303056. Bibcode:2003AJ....125.3213G. doi:10.1086/375206. ISSN 0004-6256.
- ↑ Kwitter, K. B.; Chu, Y.-H.; Downes, R. A. (1993), CCD Imaging of Planetary Nebula Halos, Planetary Nebulae, Springer Netherlands, 155: 209, Bibcode:1993IAUS..155..209K, doi:10.1007/978-94-011-2088-3_81, ISBN 978-0-7923-2440-9
- ↑ Manchado, A.; Guerrero, M.; Kwitter, K. B.; Chu, Y.-H. (December 1992). A Halo of Red Giant Wind around the Owl Nebula. AAS (англ.). 181: 67.04. Bibcode:1992AAS...181.6704M.
- ↑ Owl Nebula - Messier 97 – Constellation Guide (амер.). Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ а б The Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics, IOP Publishing Ltd, 2001, doi:10.1888/0333750888/5320, ISBN 0-333-75088-8
{{citation}}: Пропущений або порожній|title=(довідка); Проігноровано|chapter=(довідка) - ↑ O'Meara, Stephen James, 1956- (2007). Steve O'Meara's Herschel 400 observing guide : how to find and explore 400 star clusters, nebulae, and galaxies discovered by William and Caroline Herschel. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-85893-9. OCLC 85829276.
- ↑ Nasim, Omar W., 1976- (6 January 2014). Observing by hand : sketching the nebulae in the nineteenth century. Chicago. ISBN 978-0-226-08440-4. OCLC 868276095.
- ↑ Bond, H. E. (August 1981). A giant halo around the planetary nebula NGC 3242. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 93: 429. Bibcode:1981PASP...93..429B. doi:10.1086/130849. ISSN 0004-6280.
- ↑ García-Díaz, Ma. T. Steffen, W. Henney, W. J. López, J. A. García-López, F. González-Buitrago, D. Aviles, A. (12 червня 2018). The Owl and other strigiform nebulae: multipolar cavities within a filled shell. OCLC 1098137978.
- ↑ Sabbadin, F.; Bianchini, A.; Ortolani, S.; Strafella, F. (1 грудня 1985). The structure of NGC 3587, the Owl nebula. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 217 (3): 539—549. Bibcode:1985MNRAS.217..539S. doi:10.1093/mnras/217.3.539. ISSN 0035-8711.