Броніслав Бандровський: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Bronisław Bandrowski» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 14:07, 9 березня 2024
| Броніслав Бандровський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
1879[1][2] Мости́ська, Україна | |||
| Смерть |
1914 Татри | |||
| Поховання | Новий цвинтар (Закопане) | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Alma mater | Lwów University | |||
| Рід | Q124434464? | |||
|
| ||||
 Броніслав Бандровський у Вікісховищі | ||||
Броніслав Бандровський (27 травня 1879 — 13 липня 1914) — польський філософ і психолог. Був одним із учнів Казимира Твардовського. Спираючись на теорії свого наставника та традиції львівсько-варшавської школи, його праці стосувалися проблеми індукції.[3][4] Бандровський також відомий своєю смертю в Татрах біля Закопаного.[5]
Фон
Бандровський народився 27 травня 1879 року в Мосціська (Галіція, Австро-Угорщина).[4] Він був сином Альфреда Бандровського, судового клерка, та Йоанни, уродженої Зайончковської. Він також був племінником польського оперного тенора Олександра Бандровського та двоюрідним братом письменника Юліуша Каден-Бандровського .
Після закінчення середньої школи Бандровський вступив на класичну філологію та філософію у Львівський університет.[4] Він став одним із засновників Польського філософського товариства, активним членом і редактором журналу Ruch Filozoficzny (Філософський рух).[6]
«Говорити про минуле все одно, що розповідати казки, як би не старався, пам'ять завжди знайде місце для вигадки.»
Праці
Докторська дисертація Бандровського «Про методи індукційного дослідження » вважається однією з його найвизначніших робіт. Він включав критичний аналіз внутрішніх якостей індукції. У цій статті він також стверджував, що для аналізу індукції спочатку необхідно відповісти на питання щодо якості поняття причини.[5]
Разом із Владиславом Вітвіцьким Бандровський розробив модель психології, засновану на теорії феноменології Франца Брентано.[7] Він включав аналіз праць Едмунда Гуссерля (наприклад, теорія змісту та феномен мислення). Бандровський відкидав метод німецького філософа в його обіймах описово-психологічного методу та логічного аналізу.[7]
Бандровський також був автором доповіді, що містила дискусії на Краківському конгресі 1912 року, організованому Неврологічною та Психіатричною секцією Варшавського медичного товариства. Доповідь була присвячена концепції істерії Зигмунда Фрейда, а також сучасним проблемам психоаналітичного руху.[8] Бандровський стверджував, що немає істотної різниці між результатами теорії Фрейда та висновками сучасних психологічних теорій, якщо його теорія сформульована з використанням термінології останніх.[8]
Смерть
У липні 1914 року Бандровський разом із сестрою та нареченою Анною Гакбейловною вирушив у похід у гори Татри поблизу Закопаного. Троє заблукали під час спуску зі ставу Чорна гусінь. Гакбейловна впала насмерть під час спуску, а Бандровський і його сестра потрапили в пастку на скелястому виступі під назвою Балка Дреге.[9] Втративши надію після трьох днів очікування допомоги, Бандровський кинувся у прірву.[5][10] Пізніше його сестру врятувала рятувальна експедиція TOPR під керівництвом Маріуша Заруського.[9][11]
Примітки
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Krajewski, Władysław (2001). Polish Philosophers of Science and Nature in the 20th Century. Amsterdam: Rodopi. с. 11. ISBN 90-420-1497-0.
- ↑ а б в Stachowski, Ryszard (1992). Bandrowski Bronisław. У Kosnarewicz (ред.). Słownik psychologów polskich [Dictionary of Polish psychologists] (пол.). Poznań: Instytut Psychologii UAM. с. 23. OCLC 834052536.Stachowski, Ryszard (1992). "Bandrowski Bronisław". In Kosnarewicz, Elwira; Rzepa, Teresa; Stachowski, Ryszard; et al. (eds.). Słownik psychologów polskich [Dictionary of Polish psychologists] (in Polish). Poznań: Instytut Psychologii UAM. p. 23. OCLC 834052536. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «Stachowski» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б в Brożek, Anna; Chybińska, Alicja; Jadacki, Jacek; Woleński, Jan (2015). Tradition of the Lvov-Warsaw School: Ideas and Continuations. Leiden: BRILL. с. 265, 271. ISBN 978-90-04-31175-6. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Gazeta Lwowska. 1914, nr 172 – Jagiellonian Digital Library, p. 4. jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 12 December 2019. Процитовано 15 May 2020.
- ↑ а б Płotka, Witold (1 February 2020). From psychology to phenomenology (and back again): A controversy over the method in the school of Twardowski. Phenomenology and the Cognitive Sciences (англ.). 19 (1): 141—167. doi:10.1007/s11097-019-09620-x. ISSN 1572-8676.
- ↑ а б Dybel, Pawel. The Sturm and Drang Period 1909–1914. Peter Lang. Процитовано 15 May 2020.
- ↑ а б Skrajna Sieczkowa Przełączka. malopolska.szlaki.pttk.pl (пол.). Процитовано 15 May 2020.
- ↑ Żuławski, Wawrzyniec (1956). Tragedie tatrzańskie [Tatra tragedies]. Warsaw: Sport i Turystyka. с. 31—32.
- ↑ Żuławski, Wawrzyniec (1956). Tragedie tatrzańskie [Tatra tragedies]. Warsaw: Sport i Turystyka. с. 35.
|
