Едмунд Гуссерль
| Західна філософія Філософія XX століття |
|
|---|---|
 |
|
| Народився | 8 квітня , 1859 Простєйов, Моравія |
| Помер | 28 квітня 1938 Фрайбург, Німеччина |
| Школа/Традиція | феноменологія |
| Основні інтереси | епістемологія, математика |
| Значні ідеї | епохе, природна точка зору, ноема, ноезис, ейдетична редукція, Retention and protention |
|
Вплинули на нього
|
|
|
Вплинув на
|
|
Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl; *8 квітня 1859, Простєйов, Моравія — †26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології. Його робота порвала із позитивістською орієнтацією науки і філософії його часу, надаючи ваги суб'єктивному досвіду, як джерелу пізнання об'єктивних феноменів.
Гуссерль був учнем Франца Брентано і Карла Стампфа; на його філософські праці впливали, серед інших, Едіт Штайн, Юджин Фінк, Макс Шеллер, Мартін Гайдеггер, Жан-Поль Сартр, Емануель Левінас, Рудольф Карнап, Герман Вейл, Моріс Мерло-Понті, Ян Паточка і Роман Інгарден. У 1887 році Гуссерль приймає хрещення і стає лютеранином. Він був репетитором (Privatdozent) філософії у Галі з 1887, потім був професором у Геттінгені з 1901, і у Фрайбургу з 1916 до звільнення у 1928. Після цього, він продовжив свої дослідження і письменницьку роботу, використовуючи бібліотеку Фрайбурга, поки через своє єврейське походження не був висланий за сприяння колишнього учня і ймовірного протеже Мартіна Гайдеггера.
[ред.] Переклади українською
- Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрямки. – К.: Ваклер, 1996. – С. 69-83.
- Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. – 2002. – № 3. – С. 134-149.
- Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. – К.: ППС-2002, 2009. – 356 с.
