Ізотермічний вагон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізотермічний вагон
Зображення
Час/дата початку 1842
Товари або пасажири, що перевозяться їжа і електричний пристрій[1]
CMNS: Ізотермічний вагон у Вікісховищі
Спеціальний рефрижераторний вагон для перевезення молока

Ізотермічний вагон — критий вантажний вагон для транспортування продуктів, що швидко псуються. Кузови таких вагонів оснащені спеціальною теплоізоляцією, до складу якої входить полістирол й пінополіуретан. Крім того, для підтримки необхідної температури ізотермічний вагон оснащено системою охолодження та примусовою циркуляцією повітря[2].

Типи ізотермічниих вагонів[ред. | ред. код]

  • За призначенням:
    • універсальні, для перевезення всіх видів швидкопсувних вантажів (рефрижераторні вагони і вагони-льодовні)
    • спеціальні (для перевезення молока, живої риби, вина)
  • За засобом охолодження:
  • За засобом опалення:
    • з електричним опаленням (рефрижераторні вагони)
    • вагони без приладів опалення та охолодження, де температурний режим підтримується завдяки конструкції стінок, виконаних з кількох теплоізоляційних матеріалів (вагони-термоси, звичайні і з посиленою ізоляцією).

Рефрижераторний вагон[ред. | ред. код]

Рефрижераторний вагон — ізотермічний вагон, що має індивідуальну або спільну для кількох вагонів холодильну установку, що дозволяє при середній зовнішній температурі 30 °C знижувати температуру всередині вагона і потім підтримувати її в межах від 12 до 0 °C (клас А), від 12 до −10 °C (клас В) і від 12 до −20 °C (клас С).

Кожен з цих видів ізотермічних вагонів використовується для певного типу транспортування, залежно від вантажу.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]