Імператор Ґо-Уда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Ґо-Уда
яп. 後宇多天皇
Народився 17 грудня 1267
Помер 16 липня 1324 (56 років)
Країна Японія
Діяльність Бгікшу
Знання мов японська
Посада імператор Японії
Конфесія буддизм
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Камеяма
Мати Fujiwara no Sanekod
Родичі Tōin Kinyasud, Q110768783? і Prince Tadafusad
Брати, сестри Tokiwai-no-miya Tsuneaki-shinnōd, Jidō-hosshinnōd, Gyōen-hosshinnōd, Ryōjo-hosshinnōd і Sonchin-hosshinnōd
У шлюбі з Motoko Horikawad, Fujiwara no Chūshid, Reishi-naishinnōd, Mizukod, Q96715402?, Q106695932?, Q106695941? і Q106695942?
Діти Імператор Ґо-Нідзьо, Shōshi-naishinnōd, Імператор Ґо-Дайґо, Baishi-naishinnōd і Shōen-hosshinnōd
Автограф

Імператор Ґо-У́да (яп. 後宇多天皇, ごうだてんのう, ґо-уда тенно; 17 грудня 1267(12671217) — 16 липня 1324) — 91-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 6 березня 1274 — 27 листопада 1287[1].

1268 року був проголошений наслідним принцом і через шість років, коли йому виповнилося сім років, зійшов на трон[2]. Утім, де-факто продовжував правити його батько, ексімператор Камеяма[2]. 1287 року, внаслідок політичних інтриг ексімператора Ґо-Фокакуса, був змушений зректися трону на користь сина ексімператора Ґо-Фукакуса[2].

Після зречення відійшов від державних справ, та правив як ексімператор під час правління своїх синів — імператора Ґо-Нідзьо й імператора Ґо-Дайґо[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. а б в г Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 35.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання[ред. | ред. код]