Період Яйой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Японії
Стародавність
Палеоліт
Період Дзьомон
Період Яйой
Період Ямато
  Період Кофун
  Період Асука
Період Нара
Період Хейан
Середньовіччя
Період Камакура
Період Муроматі
  Період Намбокутьо
  Період Сенґоку
Період Адзуті-Момояма
Новий Час
Період Едо
Період Мейдзі
Період Тайсьо
Сучасність
Період Сьова
Період Хейсей

Пері́од Яйóй (яп. 弥生時代, やよいじだい, МФА: [jajoi̯ d͡ʑidai̯]) — епоха в історії Японії (900 (300) р. до н.е. — 250 (300) р. по Р.Х.) За археологічною періодизацію історії країн Заходу відповідає бронзовому і залізному вікам. Особливостями періоду є поява на Японському архіпелазі поливного рисівництва, соціальної диференціації та виникнення перших протодержавних утворень.

Походження назви[ред.ред. код]

Глечик періоду Яйой (перша половина 3 ст.), стоянка Куґахара, Токіо

«Яйой» є назвою містечка поблизу Токіо (суч. спеціальний район Бункьо міста Токіо), де у 1884 році, під час розкопок, були знайдені керамічні вироби нового стилю, відмінного від джьомонівського. На початок 20 століття подібна кераміка була знайдена майже по всій Японії. Її датування дало підстави вченим твердити про перехід Японського архіпелагу від періоду Джьомон до нової історичної епохи, яку назвали в честь першої стоянки Яйой, де були знайдені артефакти нового періоду. Також, археологічна культура цього періоду отримала назву «культури Яйой».

Періодизація[ред.ред. код]

Традиційна історіографія вважає початком епохи Яйой 3-е століття до Р. Х., а кінцем — 3-е століття по Р. Х. Її періодизація базується на датуванні та класифікації керамічних виробів даного часового відрізку. Він поділяється на три стадії — ранню (3-1 ст. до Р. Х.), середню (1 ст. до Р. Х. — 1 ст. по Р. Х.) та пізню (1-3 ст. по Р. Х.).

Однак ряд сучасних японських дослідників з Національного музею історії та етнографії вказують на ймовірність початку періоду Яйой 500 роками раніше — у 9-му столітті до Р. Х. Їхніми доказами є дані передатування найстарішої кераміки «культури Яйой» старим радіовуглецевим методом і новітнім методом АСМ (акселератор спектрометрії мас).

Докэн.png Alex K dohoko.png Alex K doka.png
Бронзовий меч Бронзовий спис Бронзова алебарда

Загальні риси[ред.ред. код]

Наглядова вежа городища Йосіноґарі періоду Яйой (реконструкція), Саґа.

Початок періоду Яйой ознаменувався приходом на Японські острови нової, ймовірно континентального походження, культури. Її особливостями були поливне рисівництво, використання гончарного круга та ткацького верстата, обробка металів (міді, бронзи і заліза) та будівництво захищених городищ. Наразі достеменно невідомо, чи ця культура, яку прийнято називати «культурою Яйой», була занесена до Японії в результаті міграцій з Корейського півострову та території сучасного Китаю, чи була розвинена тубільцями Японських островів, які імпортували деякі «ноу-хау» з континенту. Західні дослідники дотримуються «міграційних» теорій, в той час як в японські науковці популяризують «автохтонні» концепції.

Перші стоянки культури Яйой розташовані у Західній Японії на островах Кюсю та Хонсю. Класичний приклад — городище Йосіноґарі (сучасна префектура Саґа). Археологи знаходять багато укріплених поселень з багатим археологічним матеріалом — керамічний посуд, бронзові ритуальні вироби (прикраси і дзвони дотаку) та різноманітну металеву зброю (мечі, вістря стріл, наконечники алебард і списів). Історики вважають, що перерозподіл надлишкового продукту, отриманого завдяки високим, для первісного суспільства, врожаям рису, призвів до соціальної стратифікації Японського архіпелагу. Серед общинників виділилася заможна верства шаманів і військових. З'явилися перші раби.

Переваги нового способу господарювання над економікою періоду Джьомон дали змогу культурі Яйой впродовж 1 ст. до Р. Х. — 3 ст. по Р. Х. поширитися далеко на схід Японських островів (суч. префектура Аоморі). Населення Кюсю, Хонсю та Шікоку різко зросло. Формування провідного прошарку в общинах та зростання надлишкового продукту дали початок небаченим у попередній період військовим конфліктам. Війна дала поштовх утворенню «коаліцій» общин, які згодом розвинулися у протодержавні утворення. Одним з таких утворень була «країна Яматай» на чолі з «королівною» Хіміко.

Окінава та Хоккайдо не зазнали впливу культури Яйой. Там продовжували існувати пост-джьомоеівські традиції, які заклала основи соціального буття рюкюсців та айнів. Відповідно періодизація історії цих двох островів не збігається з періодизацією історії «центральних земель» (власне Японії).

Свідчення китайських джерел[ред.ред. код]

Найбільш ранні письмові свідчення про мешканців Японського архіпелагу датуються 57 роком по Р. Х. і знаходяться у «Книзі Пізьної Хань» (後漢書). Там згадується, що володар японської країни На отримав від китайського імператора золоту печатку. Наступне повідомлення про японців під 275 роком знаходиться у «Хроніках Вей» (魏志), де описуються 30 країн Японського архіпелагу і «країна Яматай». Японців називали «людьми Ва».

Внесок[ред.ред. код]

У період Яйой японське суспільство пережило «господарчу революцію», зазнало соціальної стратифікації і сформувало підвалини японської державності. Остання буде реалізована у епоху курганів у федеративному утворенні Ямато.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. - Київ: "Аквілон-Прес", 1997.

Посилання[ред.ред. код]