Імператор Ґо-Ханадзоно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Імператор Ґо-Ханадзоно
Emperor Go-Hanazono2.jpg
Imperial Seal of Japan.svg
Народився 10 липня 1419(1419-07-10)
Помер 18 січня 1471(1471-01-18) (51 рік)
Доросле ім'я   Хікохіто[1]
Правління 7 вересня 1428 — 21 серпня 1464
Порядок 102-й Імператор Японії
Попередник Імператор Сьоко  
Наступник Імператор Ґо-Цутімікадо

Імператор Ґо-Ханадзо́но (яп. 後花園天皇, ごはなぞのてんのう, ґо-ханадзоно тенно; 10 липня 1419 — 18 січня 1471) — 102-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 7 вересня 1428 — 21 серпня 1464[2].

Біографія[ред.ред. код]

Імператор Ґо-Ханадзоно народився 10 липня 1419 року. Він був первістком принца Садафуси, онука Імператора Суко. Матір'ю хлопчика була фрейліна Нівата Юкіко, донька тимчасовго старшого радника Нівати Цунеарі. Новонародженому дали ім'я Хікохіто[3].

1428 року, у зв'язку зі смертю Імператора Сьоко, який не мав синів, лінія Імператора Ґо-Коґона перервалася. Тому згідно з волею батька покійного, Верховного Імператора Ґо-Комацу, спадкоємцем обрали первістка принца Садафуси. Того ж року Верховний Імператор усиновив хлопця і передав йому монарший престол, а наступного року організував церемонію інтронізації. Завдяки цьому японський трон повернувся до головної чоловічої лінії гілки Дзімьоїн Імператорського роду[3].

В перші роки правління Імператора Ґо-Ханадзоно реальна влада в Імператорському дворі належала екс-Імператору Ґо-Комацу. Проте після смерті останнього в 1433 році, молодий монарх розпочав одноосібне керування країною. Його доба припала на період активізації антиподаткового провінційного руху, боротьби регіону Канто за унезалежнення від сьоґунату Муроматі 1438 року та вбивство сьоґуна Асікаґи Йосінорі 1441 року[3].

1464 року Імператор Ґо-Ханадзоно передав своєму сину Фусахіто монарший престол, а сам прийняв титул Верховного Імператора. 1467 року, зі спалахом великої смути Онін, що переросла у всеяпонську громадянську війну, він постригся в ченці під іменем Енманті[3][4].

18 січня 1471 року Імператор Ґо-Ханадзоно помер у 52-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноямаґуні[5], на півночі Кіото.[3][6].

Генеалогічне дерево[ред.ред. код]

 
 
Харухіто
 
 
 
 
 
(1) Коґон
 
(3) Суко
 
Йосіхіто
 
 
Садафуса
 
(102) Ґо-Ханадзоно
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(2) Комьо
 
 
 
 
Садацуне
 
 
 
 
 
 
 
 
Тьодзьохо
 
 
(4) Ґо-Коґон
 
(5) Ґо-Ен'ю
 
(6 / 100) Ґо-Комацу
 
(101) Сьоко
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дзюнсінай
 
 
Оґава
 
 



 
(102) Ґо-Ханадзоно
 
(103) Ґо-Цутімікадо
 
(104) Ґо-Касівабара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(105) Ґо-Нара
 
(106) Оґіматі
 
Санехіто
 
(107) Ґо-Йодзей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рьодзіхо
 
 
Тосітада
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тосіхіто
 
 
Тадаюкі
 
 


Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 彦仁, ひこひと.
  2. Усі дати подані за європейським календарем.
  3. а б в г д Імператор Ґо-Ханадзоно // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  4. яп. 円満智, えんまんち.
  5. 後山国陵, のちのやまぐにのみささぎ, ноті но ямаґуні но місасаґі.
  6. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Імператор Ґо-Ханадзоно // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊.
  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]