Імператор Дзімму
| Імператор Дзімму | |
 |
|
 |
|
| Народився | 13 лютого 711 до Р.Х. |
| Помер | 9 квітня 585 до Р.Х. |
| Гробниця | гора Унебі (Касіхара, Нара) |
| Правління | 11.ІІ.660 до РХ — 9.IV.585 до РХ |
| Порядок | 1-й Імператор Японії |
Імператор Дзімму (яп. 神武天皇, じんむてんのう, дзінму тенно; 13 лютого 711 до Р.Х. — 9 квітня 585 до Р.Х.) — перший Імператор Японії, синтоїстське божество, легендарний полководець. Роки правління — 11 лютого 660 до Р.Х. — 9 квітня 585 до Р.Х.[1]. Перший правитель Японського архіпелагу, якого найстаріша історична хроніка країни, «Записи про справи давнини», називає тенно — «Небесним господарем», Імператором Японії.
Зміст |
[ред.] Імена
Імена Імператора, що зустрічаються в «Записах про справи старовини» і «Анналах Японії».
Прижиттєві
- Хіко Хоходемі но мікото[2] — «Князь-господар рису, що сходить».
- Сано но мікото[3] — «Господар поля священного рису».
- Вака Мікену но мікото[4] — «Молодий господар священної їжі».
- Хацу Кунісірасу сумера мікото[5] — «Перший правлячий господар Піднебесної».
Посмертне японське
Посмертне китаїзоване
- Дзінму — «Божественний воїн».
[ред.] Біографія
За переказами «Записів про справи давнини» і «Анналів Японії» Дзімму народився близько 13 лютого 711 року до Р.Х. Він був четвертим сином земного божества Уґаяфукі-аедзу — онука Нініґі но мікото з Високої небесної рівнини, що, у свою чергу, був онуком синтоїстської богині сонця Аматерасу. Матір хлопця Тамайорі була донькою морського божества і зналася на ворожінні[7][8].
Початково Дзімму з родиною мешкав на півдні Японії, на території історичної провінції Хюґа. 697 року до Р.Х. він став принцем свого народу і одружився із панною Ахірацу хіме[8].
Дізнавшись, що на сході знаходиться добротна земля, він разом зі старшими братами здійснив туди похід. Його човни зупинялися на півночі Кюсю в Уса (菟狭) і Оканомінато (岡水門), в провінції Акі в Еномія (埃宮) й у краю Кібі в Такасімамія (高嶋宮). Прибувши до Наніви, в околиці сучасної Осаки, Дзімму подолав гору Ікома і зібрався увійти до регіону Ямато. Проте там його просування зупинили місцеві племена на чолі з Наґасуне Хіко. У боях із ними зазнав поранення старший брат правителя, Іцусе но мікото. Оскільки Дзімму був нащадком сонячної богині, він вирішив не воювати навпроти сонця у східному напрямку, рушивши до Ямато в обхід з півдня. Діставшись провінції Кії, правитель поховав свого старшого брата, який помер від ран, і насилу справився із витівками божеств місцевості Кумано, які отруїли частину його війська. На щастя, богиня сонця Аматерасу послала до нього провідника — триногу ворону Ятаґарасу, яка довела Дзімму до району Уда в Ямато. Звідси він завоював усе яматоське плато, розбивши ворожі загони вождів Еукасі, Есікі, Ясо Такеру і Наґасуне Хіко, та заснував палац у Касіхара, де прийняв титул «небесного монарха» — Імператора Японії.
Згідно з хроніками, інтронізація Дзімму мала місце 11 лютого 660 до Р.Х.[9], після чого він керував країною 76 років. Однак деталі його правління майже відсутні. Відомо лише, що він призначив до країв Ямато і Кацураґі своїх намісників — куні но міяцуко, та вшановував на горі Томі свою небесну праматір, богиню сонця.
Ще за перебування у краю Хюґа, Дзімму побрався із Ахірацу Хіме, яка народила йому Таґісімімі но мікото, але у Ямато він узяв за дружину доньку земного божства Котосіронусі но камі, Хіме Татара Ісудзу Хіме, яка стала першою Імператрицею Японії. Від неї народився Каму Нунакава Мімі но мікото, майбутній 2-й монарх Японії — імператор Суйдзей.
За «Записами про справи давнини» Дзімму прожив 127 років, а за «Анналами Японії» — 137 років. Його поховали на північному сході гори Унебі, на території сучасної префектури Нара.
Значна частина переказів пов'язаних із Дзімму, сприймаються істориками як міфи, а не історичні факти. Чимало дослідників сумнівається у реальному існуванні цього правителя — його розглядають як збірний образ, створений японськію монархією для доведення давньості династії та легітимізації своєї влади [10]. Науковці, здебільшого, розглядають події пов'язані з Дзімму, особливо його східний похід, для реконструкції соціополітичної та релігійно-етнічної ситуації в Японії пізнішої доби — 5 і 6 століть по Р. Х.
[ред.] Генеалогічне дерево
|
|
(1) Дзімму |
|
Каму Яї Мімі |
|
〔рід О〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
(2) Судзей |
|
(3) Анней |
|
(4) Ітоку |
|
(5) Косьо |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Аматарасі |
|
〔ріл Вані〕 |
|
|
(8) Коґен |
|
Обіко |
|
〔рід Абе〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
(6) Коан |
|
(7) Корей |
|
|
Момосо |
|
|
(9) Кайка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кібіцу |
|
|
Хікофуцуосі |
|
Янусіосі |
|
Такеуті но Сукуне 〔рід Соґа〕 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вакатаке |
|
〔рід Кібі〕 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
(10) Судзін |
|
Тойокіїрі |
|
〔рід Кену〕 |
|
|
Ямато Такеру |
|
(14) Тюай |
|
(15) Одзін |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
(11) Суйнін |
|
(12) Кейко |
|
|
(13) Сейму |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тойосукіїрі |
|
|
Ямато |
|
|
Іокіїрі |
|
◇ |
|
Накацу (Одзін) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Хікоімасу |
|
Тамба |
|
|
Нутесіваке |
|
〔рід Ваке〕 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
◇ |
|
◇ |
|
Окінаґа |
|
Дзінґу (Тюай) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[ред.] Родина
| Батько: | Уґаяфукі-аедзу | (?—?) | онук Нініґі, праправнук богині сонця Аматерасу. | |
| Мати: | Тамайорі | (?—?) | донька бога моря Ватацумі. | |
| Головна дружина: | Татара-ісудзу[11] | (?—?) | донька божества Омононусі. |
-
- Сини:
-
- Хіко Яї но мікото (яп. 日子八井命, 彦八井耳命, ひこやいのみこと)
- Каму Яї Мімі но мікото (яп. 神八井耳命, かむやいみみのみこと), засновник родів міяцуко на півночі Кюсю та Сінано.
- Каму Нунакава Мімі но мікото (神渟名川耳尊, 神沼河耳命, かむぬなかわみみのみこと), майбутній Імператор Суйдзей.
- Молодша дружина — Ахірацу Хіме (яп. 吾平津姫, 阿比良比売, あひらつひめ)
- Старші брати:
-
- Іцусе но мікото (яп. 五瀬命, いつせのみこと)
- Інаї но мікото (яп. 稲飯命, いなひのみこと)
- Мікену но мікото (яп. 御毛沼命, みけぬのみこと)
[ред.] Дивіться також
[ред.] Примітки
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ яп. 彦火火出見尊, ひこほほでみのみこと.
- ↑ яп. 狹野尊, さののみこと.
- ↑ яп. 若御毛沼命, わかみけぬのみこと.
- ↑ яп. 始馭天下之天皇, はつくにしらすすめらみこと.
- ↑ яп. 神倭伊波礼琵古命, 神日本磐余彦尊, かむやまといわれひこのみこと.
- ↑ Імператор Дзімму // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ а б Родина Імператора Дзімму
- ↑ Із цією датою пов'язується свято заснування японської державності, яке відмічають у Японії щорічно 11 лютого. Після Другої світової війни, у часи окупації країни військами США, святкування цього дня було тимчасово заборонене.
- ↑ Зокрема, дискусійним залишається дата інтронізації Дзімму — 660 до Р.Х.. За китайським календарем вона припадає на рік металевого півня, який розглядається у далекосхідній історичній традиції як рік революцій, переломів і карколомних реформ. Ймовірно, дата інтронізації була навмисне підібрана японськими хроністами 7 — 8 століть, для підкреслення значущості події.
- ↑ (яп. 媛蹈鞴五十鈴媛命, ひめたたらいすずひめのみこ)
[ред.] Джерела
- (яп.) Кодзікі —Записи про справи старовини. Т.1. — Токіо, Токьо сьорін, 1870. // Національна парламентська бібліотека Японії
- (рос.) Свиток III. Небесный повелитель Каму-ямато-ипарэ-бико-но сумэра-микото. Государь Дзимму // Нихон сёки — Анналы Японии. Т. 1. (пер. Л. М. Ермаковой, А. Н. Мещерякова) — М. Гиперион. 1997
[ред.] Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.(укр.)
- (яп.) Імператор Дзімму // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.534—535.
- (яп.) 笠原英彦 『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 (Касахара Хідехіко. Збірник Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул) 東京、中央公論新社、2001.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети») 東京、学研 、2003.
[ред.] Посилання
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії
- (яп.) Родина Імператора Дзімму
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
