Імператор Дзімму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Імператор Дзімму
Emperor Jimmu.jpg
Imperial Seal of Japan.svg
Народився 13 лютого 711 до н. е.(-711-02-13)
Помер 9 квітня 585 до н. е.(-585-04-09) (126 років)
Гробниця гора Унебі (Касіхара, Нара)
Правління 11.ІІ.660 до РХ9.IV.585 до РХ
Порядок 1-й Імператор Японії

Імператор Дзімму (яп. 神武天皇, じんむてんのう, дзінму тенно; 13 лютого 711 до Р.Х. — 9 квітня 585 до Р.Х.) — перший Імператор Японії, синтоїстське божество, легендарний полководець. Роки правління — 11 лютого 660 до Р.Х. — 9 квітня 585 до Р.Х.[1]. Перший правитель Японського архіпелагу, якого найстаріша історична хроніка країни, «Записи про справи давнини», називає тенно — «Небесним господарем», Імператором Японії.

Імена[ред.ред. код]

Імена Імператора, що зустрічаються в «Записах про справи старовини» і «Анналах Японії».

Прижиттєві

  • Хіко Хоходемі но мікото[2] — «Князь-господар рису, що сходить».
  • Сано но мікото[3] — «Господар поля священного рису».
  • Вака Мікену но мікото[4] — «Молодий господар священної їжі».
  • Хацу Кунісірасу сумера мікото[5] — «Перший правлячий господар Піднебесної».

Посмертне японське

  • Каму Ямато Іваре хіко но мікото[6] — «Божественний князь-господар Іваре в Ямато».

Посмертне китаїзоване

  • Дзінму — «Божественний воїн».

Біографія[ред.ред. код]

За переказами «Записів про справи давнини» і «Анналів Японії» Дзімму народився близько 13 лютого 711 року до Р.Х. Він був четвертим сином земного божества Уґаяфукі-аедзу — онука Нініґі но мікото з Високої небесної рівнини, що, у свою чергу, був онуком синтоїстської богині сонця Аматерасу. Матір хлопця Тамайорі була донькою морського божества і зналася на ворожінні[7][8].

Початково Дзімму з родиною мешкав на півдні Японії, на території історичної провінції Хюґа. 697 року до Р.Х. він став принцем свого народу і одружився із панною Ахірацу хіме[8].

Дізнавшись, що на сході знаходиться добротна земля, він разом зі старшими братами здійснив туди похід. Його човни зупинялися на півночі Кюсю в Уса (菟狭) і Оканомінато (岡水門), в провінції Акі в Еномія (埃宮) й у краю Кібі в Такасімамія (高嶋宮). Прибувши до Наніви, в околиці сучасної Осаки, Дзімму подолав гору Ікома і зібрався увійти до регіону Ямато. Проте там його просування зупинили місцеві племена на чолі з Наґасуне Хіко. У боях із ними зазнав поранення старший брат правителя, Іцусе но мікото. Оскільки Дзімму був нащадком сонячної богині, він вирішив не воювати навпроти сонця у східному напрямку, рушивши до Ямато в обхід з півдня. Діставшись провінції Кії, правитель поховав свого старшого брата, який помер від ран, і насилу справився із витівками божеств місцевості Кумано, які отруїли частину його війська. На щастя, богиня сонця Аматерасу послала до нього провідника — триногу ворону Ятаґарасу, яка довела Дзімму до району Уда в Ямато. Звідси він завоював усе яматоське плато, розбивши ворожі загони вождів Еукасі, Есікі, Ясо Такеру і Наґасуне Хіко, та заснував палац у Касіхара, де прийняв титул «небесного монарха» — Імператора Японії.

Згідно з хроніками, інтронізація Дзімму відбулась 11 лютого 660 до Р.Х.[9], після чого він керував країною 76 років. Однак деталі його правління майже відсутні. Відомо лише, що він призначив до країв Ямато і Кацураґі своїх намісників — куні но міяцуко, та вшановував на горі Томі свою небесну праматір, богиню сонця.

Ще за перебування у краю Хюґа, Дзімму побрався із Ахірацу Хіме, яка народила йому Таґісімімі но мікото, але у Ямато він узяв за дружину доньку земного божства Котосіронусі но камі, Хіме Татара Ісудзу Хіме, яка стала першою Імператрицею Японії. Від неї народився Каму Нунакава Мімі но мікото, майбутній 2-й монарх Японії — імператор Суйдзей.

За «Записами про справи давнини» Дзімму прожив 127 років, а за «Анналами Японії» — 137 років. Його поховали на північному сході гори Унебі, на території сучасної префектури Нара.

Значна частина переказів пов'язаних із Дзімму, сприймаються істориками як міфи, а не історичні факти. Чимало дослідників сумнівається у реальному існуванні цього правителя — його розглядають як збірний образ, створений японськію монархією для доведення давньості династії та легітимізації своєї влади [10]. Науковці, здебільшого, розглядають події пов'язані з Дзімму, особливо його східний похід, для реконструкції соціополітичної та релігійно-етнічної ситуації в Японії пізнішої доби — 5 і 6 століть по Р. Х.

Ворона Ятаґарасу показує Імператору Дзімму дорогу

Генеалогічне дерево[ред.ред. код]

 
(1) Дзімму
 
Каму Яї Мімі
 
рід О
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(2) Судзей
 
(3) Анней
 
(4) Ітоку
 
(5) Косьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аматарасі
 
ріл Вані
 
 
(8) Коґен
 
Обіко
 
рід Абе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(6) Коан
 
(7) Корей
 
 
Момосо
 
 
(9) Кайка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кібіцу
 
 
Хікофуцуосі
 
Янусіосі
 
Такеуті но Сукуне
рід Соґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вакатаке
 
рід Кібі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(10) Судзін
 
Тойокіїрі
 
рід Кену
 
 
Ямато Такеру
 
(14) Тюай
 
(15) Одзін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(11) Суйнін
 
(12) Кейко
 
 
(13) Сейму
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тойосукіїрі
 
 
Ямато
 
 
Іокіїрі
 
  ◇
 
Накацу
(Одзін)
 
 
 
 
 
 
 
Хікоімасу
 
Тамба
 
 
Нутесіваке
 
рід Ваке
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  ◇
 
  ◇
 
Окінаґа
 
Дзінґу
(Тюай)
 
 
 
 

Родина[ред.ред. код]

Батько: Уґаяфукі-аедзу (?—?)    онук Нініґі, праправнук богині сонця Аматерасу.
Мати: Тамайорі (?—?)    донька бога моря Ватацумі.
Головна дружина: Татара-ісудзу[11] (?—?)    донька божества Омононусі.
  • Сини:
  • Молодша дружина — Ахірацу Хіме (яп. 吾平津姫, 阿比良比売, あひらつひめ)
  • Сини:
  • Таґісі Мімі но мікото (яп. 手研耳命, たぎしみみのみこと)
  • Кісу Мімі но мікото (яп. 岐須美美命, きすみみのみこと)
  • Старші брати:

Дивіться також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. яп. 彦火火出見尊, ひこほほでみのみこと.
  3. яп. 狹野尊, さののみこと.
  4. яп. 若御毛沼命, わかみけぬのみこと.
  5. яп. 始馭天下之天皇, はつくにしらすすめらみこと.
  6. яп. 神倭伊波礼琵古命, 神日本磐余彦尊, かむやまといわれひこのみこと.
  7. Імператор Дзімму // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  8. а б Родина Імператора Дзімму
  9. Із цією датою пов'язується свято заснування японської державності, яке відмічають у Японії щорічно 11 лютого. Після Другої світової війни, у часи окупації країни військами США, святкування цього дня було тимчасово заборонене.
  10. Зокрема, дискусійним залишається дата інтронізації Дзімму — 660 до Р.Х.. За китайським календарем вона припадає на рік металевого півня, який розглядається у далекосхідній історичній традиції як рік революцій, переломів і карколомних реформ. Ймовірно, дата інтронізації була навмисне підібрана японськими хроністами 7 — 8 століть, для підкреслення значущості події.
  11. (яп. 媛蹈鞴五十鈴媛命, ひめたたらいすずひめのみこ)

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Імператор Дзімму // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.534—535.
  • (яп.) 笠原英彦 『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 (Касахара Хідехіко. Збірник Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул) 東京、中央公論新社、2001.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети») 東京、学研 、2003.

Посилання[ред.ред. код]