Їжатка азійська
|
Їжатка азійська Atherurus macrourus |
||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Atherurus macrourus Linnaeus, 1758 |
||||||||||||||||||
 Мапа розповсюдженості виду Atherurus macrourus |
||||||||||||||||||
|
|
Їжатка азійська (Atherurus macrourus), або "Азійський китицехвостий їжатець' — представник роду їжатка (Atherurus) з родини їжатцеві (Hystricidae).
Зміст |
Ареал [ред.]
Проживає у південно-східній Азії, у країнах: Бангладеш, Китай (Хайнань, Хубей, Сичуань, Юньнань), Індія (Ассам), Народно-Демократична Республіка Лаос, Малайзія, М'янма, Таїланд, В'єтнам. Зустрічається у субтропічних і тропічних гірських лісах.
Зовнішня морфологія [ред.]
Гризун стрункої статури, з характерним довгим хвостом (що легко відривається), який закінчується пучком щетини. Вага: 1-4 кг, голова і тіло завдовжки 40.1-54.6 см, хвіст довжиною 15-25 см. Тіло майже повністю вкрите голками, хоча вини більш м'які на голові, ногах, і на нижній частині тіла. Найдовші шипи розміщені по центру спини. Тіло від чорно-коричневого до сіро-коричневого на верхній частині тіла; окремі волоски мають білуваті кінчики; нижня частина тіла від брудно-білого до світло-коричневого кольору. Кінцівки короткі і товсті, вуха короткі й округлі. Має частково перетинчасті лапи (для плавання).
Поведінка [ред.]
Нічний вид, який живе кланами, що складається частіш за все з 4-8 особин. Ці клани мають спільні стежки, відхожі місця, місця харчування, території та сховища. Здатні лазити по деревах, швидко бігати і стрибати у висоту до 1 м. Основні вороги: леопарди, великі сови, змії, і люди. Протягом дня зазвичай переховується у житлі, розташованому в отворі між корінням дерев, скелястій ущелині, термітнику, печері або ерозійній порожнині.
