Малайзія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Малайзія
Malaysia
马来西亚
மலேசியா

Прапор Малайзії Герб Малайзії
Прапор Герб
Девіз: "Bersekutu Bertambah Mutu"
"Єднісь — сила"1
Гімн: Negaraku
Файл:Malaysian National Anthem - Negaraku (MS EN).webm
Malaysian National Anthem - Negaraku (MS EN)
Розташування Малайзії
Столиця Куала Лумпур2
3°08′ пн. ш. 101°42′ сх. д. / 3.133° пн. ш. 101.700° сх. д. / 3.133; 101.700
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Малайська
Державний устрій Федеральна конституційна монархія
 - Янг ді-Петруан Агонг Султан Мізан Зайнал Абідін
 - Прем'єр-міністр Датук Сері Абдула бін Хадзі Ахмад Бадаві
Незалежність  
 - від Великобританії (лише Малая)
31 серпня 1957 
 - Федерація (з Сабахом, Сараваком і Сінгапуром3)
16 вересня 1963 
Площа
 - Загалом 329 847 км² (67-а)
 - Води (%) 0,3
Населення
 - оцінка березень 2007 р. 27 140 000 (45-а)
 - перепис 2000 р. 24 821 286
 - Густота 82/км² (109-а)
ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка
 - Повний $308,8 billion (33)
 - На душу населення $12 700 (59)
ІРЛП  (2006) 0,805 (високий) (61-а)
Валюта Ринґіт (RM) (MYR)
Часовий пояс MST (UTC+8)
 - Літній час не числиться (UTC+8)
Домен інтернету .my
Телефонний код +60
Малайзія 1963 року (документ)
Угоди, що стосуються Малайзії англійською мовою тексти (документ)

Мала́йзія (малайською: Malaysia) — країна в Південно-Східній Азії, складається з двох частин, розділених Південно-Китайським морем:

Резиденція прем'єр-міністра Малайзії в Путраджая
Вежі-близнюки Петронас в Куала-Лумпур - найвища споруда Південно-Східної Азії.
Куала-Лумпур - поєднання старовини та модерну
  • Західна Малайзія (або Материкова Малайзія) на Малайському півострові складається з 11 штатів і двох федеральних територій, межує з Таїландом на півночі і з Сінгапуром на півдні, до Сінгапуру веде дамба через протоку Джохор.

На материку Малайзія має сухопутний кордон з Таїландом, а на Борнео — з Індонезією. Малаккська протока відокремлює півострівну частину Малайзії від індонезійського острова Суматра. Острівна частина Малайзії на сході омивається морем Сулу, що відділяє країну від Філіппін.

Малайзія — член ООН, входить в Британську Співдружність націй, Асоціацію держав Південно-Східної Азії, а також в різні регіональні економічні групи і міжнародні ісламські організації.

Історія[ред.ред. код]

Додатково див. Історія Малайзії

Малайзія на карті американського атласу 1914 року.

Недавня історія[ред.ред. код]

Малайзія стала англійською колонією в 1826. У 1963 була сформована Федерація Малайзія, включаючи Малайю, Сінгапур (отримав незалежність 9 серпня 1965 р.), Сабах і Саравак.

Природа[ред.ред. код]

Див. також: Природа Малайзії, Геологія Малайзії, Гідрогеологія Малайзії.

Карта Малайзії
Вид на пляж Пулау Тіоман.
Кота-Кінабалу - столиця штату Сабах на сході Малайзії, яка знаходиться на відстані 1600 км (1000 миль) від Куала-Лумпур на схід через Південно-Китайське море

Малайзія розташована в екваторіальному поясі. Береги низькі, часто заболочені, на півн.-сході о. Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя о. Калімантан — низовини; в глибині острова — горби і гірські хребти вис. 2000—2400 м. (найвища точка країни — г. Кінабалу, 4101 м). Поверхня п-ова Малакка горбисто-гориста (вис. до 1000—2000 м; найвища г. Тахан, 2190 м). Вздовж узбережжя п-ова Малакка — заболочені алювіальні низовини шир. 30-90 км. Клімат країни екваторіальний і субекваторіальний, мусонний.

Структура федерації і адміністративний поділ[ред.ред. код]

Малайзія це федерація, яка складається з 13 штатів, одинадцять з яких знаходяться на Малайському півострові, а два — на острові Борнео.

Західна Малайзія[ред.ред. код]

  • Федеральні території:

Східна Малайзія[ред.ред. код]

В 1995 році закладено нову столицю — Путраджайя, будівництво якої планувалося завершити в 2008 році (негативні економічні явища призвели до сповільнення реалізації намічених планів, втім, більшість державних інституцій Малайзії вже перемістилися до Путраджайї). Передбачається, що тут проживатиме не більш як 250 тисяч жителів.

Керівники[ред.ред. код]

Сім штатів є султанатами, і управляються султанами. Правитель Негері-Сембелана носить традиційний малайський титул Янг Дипертуан Бесар (Yang Dipertuan Besar), правитель Перліса носить титул раджа. В девяти суб'єктах федерації глава виконавчої влади головний міністр (Ментері Бесар). В інших штатах — губернатор, якого призначає центральний уряд.

З девяти монархів кожні п'ять років обирають короля та віце-короля, як правило, пріоритетом в цьому є вік або тривалість правління. Король Малайзії відіграє в основному ритуальну роль, основні функції управління виконує парламент і прем'єр-міністр.

Економіка[ред.ред. код]

Див. Економіка Малайзії, Корисні копалини Малайзії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Малайзії, Гірнича промисловість Малайзії.

Практикується п'ятирічне планування. З 1970 по 1990 рр. здійснювалася нова економічна політика, в результаті якої чисельність населення, яке проживає нижче від рівня бідності, зменшилася з 52 до 17 відсотків. В 1991 р. оголошено амбітний план «Vision-2020», в якому ставиться мета перетворити Малайзію до 2020 р. в індустріально розвинену державу. Основу економіки складає промисловість (46 % ВВП) і сфера послуг (41 %). Сільське господарство дає 13 % ВВП. Особливо високого розвитку досягли електронна та електротехнічна промисловості (1 місце з виробництва електронних чіпів і побутових кондиціонерів), складання автомобілів (виробляється власний автомобіль «Протон сага»), переробка нафти і газу (3 місце з виробництва скрапленого газу), текстильна промисловість. Поруч зі столицею ведеться будівництво найбільшого у світі мультимедійного коридору — на кшталт Силіконової долини. В світовій торгівлі має велике значення виробництво пальмової олії (перше місце у світі), натурального каучуку (третє місце у світі), олов'яного концентрату і лісоматеріалів.

Основні макроекономічні показники[ред.ред. код]

  • Дохід на душу населення — 4690 дол. США. Зовнішній борг — 39,8 млрд дол. США. На обслуговування зовнішнього боргу витрачається лише 1 % вартості експорту країни, а обсяг короткосрокової заборгованості становить понад 30% резервів Державного банка.
  • Обсяг прямих іноземних інвестицій — 3 млрд дол. Найбільші інвестори — США, Японія.

Основні корисні копалини та їх переробка[ред.ред. код]

Розвідані запаси нафти Малайзії — 4,3 млрд барелів. Малайзійска нафта має низький вміст сірки, вважається однією з найкращих за якістю. Видобувається на шельфових родовищах поблизу Малайського півострова. Щодня в країні видобувають 730 тис. барелів нафти, з яких майже половина експортується. Потужності нафтоперобки наближаються до 500 тис. барелів на добу. Запаси природного газу Малайзії оцінюють в 2,2 млн кубічних метрів (77,7 трлн. кубічних футів), видобуток становить 1,36 трлн. кубічних футів на рік.

  • Державна нафтова компанія Малайзії — Петронас

Її стратегічні партнери — Ексон і Шелл, за участю яких було створено основні нафтовидобувні компанії Малайзії — Ессо Продакшн Малайсія, Сабах Шелл Петролеум, Саравак Шелл Берхад, а також Саравак Шелл/ПЕТРОНАС Чарігалі. Іншими закордонними компаніями, які активно працюють в Малайзії є Амоко, Коноко, Енрон, Інтернешнл Петролеум Корпорейшн, Міцубісі, Мобіл, Мерфі Ойл, Ніппон Ойл, Оксідентал, Статойл, Тексако, Трітон, Петровьетнам.

  • Нафтопереробні заводи

Порт Діксон-Шелл (потужність — понад 100 тис. барелів нафти на добу), Малакка-1 (100 тис.) і Малакка-2 (100 тис.), Керт-Петронас (40 тис.), Порт Діксон-Эссо (понад 80 тис.), Лутонг-Шелл (45 тис.). Основні термінали — Бінтулу, Кучінг, Малакка, Пінанг, Порт-Діксон, Порт-Кланг і інші.

Однією з основних проблем нафтової галузі є виснаження запасів. За останні роки в Малайзії не відкрито жодного великого за запасами родовища. З метою активізації геологорозвідувальних робіт уряд в 1998 році ухвалив рішення про зниження оподаткування галузі. Одночасно керівництво ПЕТРОНАС приступило до розробки нової стратегії, основна мета якої — активна участь компанії в зарубіжних проектах. Так, сьогодні малайзійська компанія вже працює в Туркменістані, Ірані, Китаї, Пакистані, В'єтнамі, Алжирі, Лівії, Тунісі та інших країнах. В квітні 1997 р. малайська інвестиційна холдингова компанія «Петра Хіра» підписала угоду з урядом Татарстану про придбання контрольного пакету акцій нафтохімічного підприємства «Нижнекамскнефтехим».

Фінансово-кредитна система[ред.ред. код]

Банківська система країни розвивається на принципах ісламської економіки. За період з 1993 по 1999 рр. активи ісламских банків збільшилися з 2,4 млрд до 34 млрд рінгітів. Провідні позиції займає Банк Муамалат Малайсія Берхад. Оскільки за законами шаріату гроші не є товаром і, відповідно, вимагати плату за надання їх в борг вважається порушенням норм ісламської моралі, ісламськая кредитна система базується на принципі розподілу прибутку від інвестицій між кредитором і позичальником. Існує два види кредитних операцій: мудараба (фінансова компанія залучає ресурси на депозитні рахунки і вкладає їх в різні проекти в обмін на суворо обумовлену частку прибутку; якщо бізнес призвів до збитків, то вони відносяться тільки до позичальника) і мушарака (інвестори здійснюють капіталовкладення на пайовій основі і за результатами розділяють між собою отримані прибутки або збитки відповідно до розміру частки кожного учасника).

Традиційні промисли та туризм[ред.ред. код]

У країні збереглися традиційні промисли: виготовлення тканин батик та сонгкет, ювелірних виробів із срібла і сувенірів з олова, плетіння. Приділяється велика увага розвитку туризму. Основні центри: о. Пінанг, о. Лангкаві, історичне місто Малакка, національні парки і заповідники.

Транспорт та зв'язок[ред.ред. код]

Довжина залізничних колій — 1798 км, шосейних доріг 94500 км (70970 км с твердим покриттям, в тому числі 580 км — швидкісні дороги). Автомагістраль «Північ-Південь» (848 км) проходить від кордону з Таїландом до Сінгапуру. 1307 км нафтопроводів і 379 км газопроводів. Морський торговий флот нараховує 378 суден, в тому числе 61 нафтових і 19 газових танкерів. Основні порти: Порт-Кланг (найбільший, вантажообіг 49 млн т в 1996 р), Лабуан, Пулау-Пінанг, Пасір-Гуданг, Куантан, Кота-Кінабалу, Сандакан, Кучінг, Сібу, Бінтулу. 115 аеропортів, з них 6 міжнародних (Сепанг, Лангкаві, Пулау-Пінанг, Джохор-Бару, Кота-Кінабалу, Кучінг). Національна авіакомпанія «МАС» (1971) здійснює польоти в 75 міст світу. В Малайзії добре розвинена система телекоммунікацій та зв'язок. В 1997 р. нараховувалось 2,7 млн приватних абонентів телефонної мережі та 1,45 млн абонентів — юридичних осіб, понад 170 тис. телефонів-автоматів, майже 2,5 млн стільникових телефонів. Телефонний зв'язок забезпечують дві супутникові станції і прокладені по морському дну кабелі в Індію, Гонконг и Сінгапур. Супутники (MEASAT-1 і MEASAT-2) виведені на орбіту за допомогою французської ракети-носія.

Інвестиційна діяльність[ред.ред. код]

Восени 2006 року стартував найбільший інвестиційний проект в історії країни. На базі південного штату Джохор буде створено економічний кластер, розвитком якого буде займатися державна компанія «Khazanah Nasional». В перші п'ять років компанія вкладе близько 13 млрд дол., весь проект розрахований до 2025 року на суму близько 100 млрд дол. Передбачається, що буде створено близько 800 тисяч робочих місць, а сам штат завдяки двом морським і одному авіаційному порту складе гідну конкуренцію Сінгапуру.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Зовнішньоторгівельний оборот Малайзії в 1998 р. становив 133,6 млрд дол. США (в 1997 р. — 167 млрд), в тому числі експорт 74,3 млрд дол. (в цінах ФОБ), а імпорт — 59,3 млрд дол. За обсягом експорту країна займає 19-те місце, імпорту — 17-те місце.

  • Основні предмети експорту: електроніка (близько 50 %), нафта і нафтопродукти, пальмова олія, деревина й вироби з неї, каучук, текстиль. Продукція обробної промисловості становить 81 % всього експорту, сільського господарства — 9,5 %, добувної промисловості — 6,3 %.
  • Основні країни, до яких експортується продукція: США (21 %), Сінгапур (20 %), Японія (12 %), Гонконг (5 %), Великобританія і Таїланд (по 4 %), Німеччина (3 %). Країна входить у шістку найбільших експортерів промислової продукції Азії.
  • Основні предмети імпорту: машини й обладнання, хімікати, продукти харчування. 27 % імпорту надходить з Японії, 16 % — з США, 12 % — із Сінгапуру, 5 % — з Тайваню, по 4 % — з ФРН і Південної Кореї.

Культура[ред.ред. код]

Державні свята
Дата Українською мовою Оригінальна назва
1 січня Новий рік Hari Tahun Baru
січень/лютий Китайський Новий рік Tahun Baru Cina
березень/квітень мусульманське свято Hari Raya Puasa
1 травня Свято Праці Hari Buruh
27 травня День Весак (День Будди) Hari Wesak
5 червня День народження Янг ді-Петруан Агонг (короля)  
липень/серпень мусульманське свято Hari Raya Haji
31 серпня День Незалежності (див. Історія Малайзії) Hari Merdeka
жовтень/листопад Індуістське свято Довбашів Deepavali
17 грудня День народження Магомета  
25 грудня Різдво  

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]