Малайзія
|
Малайзія |
|||||
|
|||||
| Девіз: "Bersekutu Bertambah Mutu" "Єднісь — сила"1 |
|||||
| Гімн: Negaraku | |||||
 |
|||||
| Столиця | Куала Лумпур2 |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | столиця | ||||
| Офіційні мови | Малайська | ||||
| Державний устрій | Федеральна конституційна монархія | ||||
| - Янг ді-Петруан Агонг | Султан Мізан Зайнал Абідін | ||||
| - Прем'єр-міністр | Датук Сері Абдула бін Хадзі Ахмад Бадаві | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Великобританії (лише Малая) | 31 серпня 1957 |
||||
| - Федерація (з Сабою, Сараваком і Сінгапуром3) | 16 вересня 1963 |
||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 329 847 км² (67-а) | ||||
| - Води (%) | 0,3 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка березень 2007 р. | 27 140 000 (45-а) | ||||
| - перепис 2000 р. | 24 821 286 | ||||
| - Густота | 82/км² (109-а) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $308,8 billion (33) | ||||
| - На душу населення | $12 700 (59) | ||||
| ІРЛП (2006) | 0,805 (високий) (61-а) | ||||
| Валюта | Рінггіт (RM) (MYR) |
||||
| Часовий пояс | MST (UTC+8) | ||||
| - Літній час | не числиться (UTC+8) | ||||
| Домен інтернету | .my | ||||
| Телефонний код | +60 | ||||
Мала́йзія (малайською: Malaysia) — країна в Південно-Східній Азії, складається з двох частин, розділених Південно-Китайським морем:
- Західна Малайзія (або Материкова Малайзія) на Малайському півострові складається з 11 штатів і двох федеральних територій, межує з Таїландом на півночі і з Сінгапуром на півдні, до Сінгапуру веде дамба через протоку Джохор.
- Східна Малайзія складається з федеральної території Лабуан і двох штатів Сабах і Саравак, що займають північну частину острова Борнео. Ці штати межують з Індонезією і з султанатом Бруней Даруссалам.
На материку Малайзія має сухопутний кордон з Таїландом, а на Борнео — з Індонезією. Малаккська протока відокремлює півострівну частину Малайзії від індонезійського острова Суматра. Острівна частина Малайзії на сході омивається морем Сулу, що відділяє країну від Філіппін.
Малайзія — член ООН, входить в Британську Співдружність націй, Асоціацію держав Південно-Східної Азії, а також в різні регіональні економічні групи і міжнародні ісламські організації.
Зміст |
[ред.] Історія
Додатково див. Історія Малайзії
[ред.] Недавня історія
Малайзія стала англійською колонією в 1826. У 1963 була сформована Федерація Малайзія, включаючи Малайю, Сінгапур (отримав незалежність 9 серпня 1965 р.), Сабах і Саравак.
[ред.] Природа
Див. також: Природа Малайзії, Геологія Малайзії, Гідрогеологія Малайзії.
Малайзія розташована в екваторіальному поясі. Береги низькі, часто заболочені, на півн.-сході о. Калімантан облямований кораловими рифами. Вздовж узбережжя о. Калімантан — низовини; в глибині острова — горби і гірські хребти вис. 2000—2400 м. (найвища точка країни — г. Кінабалу, 4101 м). Поверхня п-ова Малакка горбисто-гориста (вис. до 1000—2000 м; найвища г. Тахан, 2190 м). Вздовж узбережжя п-ова Малакка — заболочені алювіальні низовини шир. 30-90 км. Клімат країни екваторіальний і субекваторіальний, мусонний.
[ред.] Структура федерації і адміністративний поділ
Малайзія це федерація, яка складається з 13 штатів, одинадцять з яких знаходяться на Малайському півострові, а два — на острові Борнео.
[ред.] Західна Малайзія
- Штати
- Султанат Джохор (столиця Джохор-Бару), код:JH
- Султанат Кедах (столиця Алор-Стар), код:KH
- Султанат Келантан (столиця Кота-Бару), код:KN
- Султанат Паханг (столиця Куантан), код:PH
- Султанат Перак (столиця Іпо), код:PK
- Султанат Селангор (столиця Шах-Алам), код: SL
- Султанат Тренгану (столиця Куала-Тренггану), код:TR
- Виборна монархія Негері-Сембелан (столиця Серембан), код: NS
- Королівство Перліс (столиця Кангар), код:PS
- Губернаторство Малакка (столиця Малакка), код: MK
- Губернаторство Пулау-Пінанг (столиця Джородтаун), код:PP або PN
- Федеральні території:
- Путраджая (нова адміністративна столиця), код:PTJ
- Куала-Лумпур (колишня столиця і економічний центр), код:KL
[ред.] Східна Малайзія
- Штати
- Сабах, в минулому Північне Борнео (столиця Кота-Кінабалу, в минулому Джесселтон), код:SBH
- Саравак (столиця Кучінг), код:SWK
В 1995 році закладено нову столицю — Путраджайя, будівництво якої планувалося завершити в 2008 році (негативні економічні явища призвели до сповільнення реалізації намічених планів, втім, більшість державних інституцій Малайзії вже перемістилися до Путраджайї). Передбачається, що тут проживатиме не більш як 250 тисяч жителів.
[ред.] Керівники
Сім штатів є султанатами, і управляються султанами. Правитель Негері-Сембелана носить традиційний малайський титул Янг Дипертуан Бесар (Yang Dipertuan Besar), правитель Перліса носить титул раджа. В девяти суб'єктах федерації глава виконавчої влади головний міністр (Ментері Бесар). В інших штатах — губернатор, якого призначає центральний уряд.
З девяти монархів кожні п'ять років обирають короля та віце-короля, як правило, пріоритетом в цьому є вік або тривалість правління. Король Малайзії відіграє в основному ритуальну роль, основні функції управління виконує парламент і прем'єр-міністр.
[ред.] Економіка
Див. Економіка Малайзії, Корисні копалини Малайзії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Малайзії, Гірнича промисловість Малайзії.
Практикується п'ятирічне планування. З 1970 по 1990 рр. здійснювалася нова економічна політика, в результаті якої чисельність населення, яке проживає нижче від рівня бідності, зменшилася з 52 до 17 відсотків. В 1991 р. оголошено амбітний план «Vision-2020», в якому ставиться мета перетворити Малайзію до 2020 р. в індустріально розвинену державу. Основу економіки складає промисловість (46 % ВВП) і сфера послуг (41 %). Сільське господарство дає 13 % ВВП. Особливо високого розвитку досягли електронна та електротехнічна промисловості (1 місце з виробництва електронних чіпів і побутових кондиціонерів), складання автомобілів (виробляється власний автомобіль «Протон сага»), переробка нафти і газу (3 місце з виробництва скрапленого газу), текстильна промисловість. Поруч зі столицею ведеться будівництво найбільшого в світі мультимедійного коридору — на кшталт Силіконової долини. В світовій торгівлі має велике значення виробництво пальмової олії (перше місце в світі), натурального каучуку (третє місце в світі), олов'яного концентрату і лісоматеріалів.
[ред.] Основні макроекономічні показники
- Дохід на душу населення — 4690 дол. США. Зовнішній борг — 39,8 млрд. дол. США. На обслуговування зовнішнього боргу витрачається лише 1 % вартості експорту країни, а обсяг короткосрокової заборгованості складає більше 30 % резервів Державного банка.
- Обсяг прямих іноземних інвестицій — 3 млрд. дол. Найбільші інвестори — США, Японія.
[ред.] Основні корисні копалини та їх переробка
Розвідані запаси нафти Малайзії — 4,3 млрд. барелів. Малайзійска нафта має низький вміст сірки, вважається однією з найкращих за якістю. Видобувається на шельфових родовищах поблизу Малайського півострова. Щодня в країні видобувають 730 тис. барелів нафти, з яких майже половина експортується. Потужності нафтоперобки наближаються до 500 тис. барелів на добу. Запаси природного газу Малайзії оцінюють в 2,2 млн. кубічних метрів (77,7 трлн. кубічних футів), видобуток становить 1,36 трлн. кубічних футів на рік.
- Державна нафтова компанія Малайзії — Петронас
Її стратегічні партнери — Ексон і Шелл, за участю яких було створено основні нафтовидобувні компанії Малайзії — Ессо Продакшн Малайсія, Сабах Шелл Петролеум, Саравак Шелл Берхад, а також Саравак Шелл/ПЕТРОНАС Чарігалі. Іншими закордонними компаніями, які активно працюють в Малайзії є Амоко, Коноко, Енрон, Інтернешнл Петролеум Корпорейшн, Міцубісі, Мобіл, Мерфі Ойл, Ніппон Ойл, Оксідентал, Статойл, Тексако, Трітон, Петровьетнам.
- Нафтопереробні заводи
Порт Діксон-Шелл (потужність — понад 100 тис. барелів нафти на добу), Малакка-1 (100 тис.) і Малакка-2 (100 тис.), Керт-Петронас (40 тис.), Порт Діксон-Эссо (понад 80 тис.), Лутонг-Шелл (45 тис.). Основні термінали — Бінтулу, Кучінг, Малакка, Пінанг, Порт-Діксон, Порт-Кланг і інші.
Однією з основних проблем нафтової галузі є виснаження запасів. За останні роки в Малайзії не відкрито жодного великого за запасами родовища. З метою активізації геологорозвідувальних робіт уряд в 1998 році ухвалив рішення про зниження оподаткування галузі. Одночасно керівництво ПЕТРОНАС приступило до розробки нової стратегії, основна мета якої — активна участь компанії в зарубіжних проектах. Так, сьогодні малайзійська компанія вже працює в Туркменістані, Ірані, Китаї, Пакистані, В'єтнамі, Алжирі, Лівії, Тунісі та інших країнах. В квітні 1997 р. малайська інвестиційна холдингова компанія «Петра Хіра» підписала угоду з урядом Татарстану про придбання контрольного пакету акцій нафтохімічного підприємства «Нижнекамскнефтехим».
[ред.] Фінансово-кредитна система
Банківська система країни розвивається на принципах ісламської економіки. За період з 1993 по 1999 рр. активи ісламских банків збільшилися з 2,4 млрд. до 34 млрд. рінгітів. Провідні позиції займає Банк Муамалат Малайсія Берхад. Оскільки за законами шаріату гроші не є товаром і, відповідно, вимагати плату за надання їх в борг вважається порушенням норм ісламської моралі, ісламськая кредитна система базується на принципі розподілу прибутку від інвестицій між кредитором і позичальником. Існує два види кредитних операцій: мудараба (фінансова компанія залучає ресурси на депозитні рахунки і вкладає їх в різні проекти в обмін на суворо обумовлену частку прибутку; якщо бізнес призвів до збитків, то вони відносяться тільки до позичальника) і мушарака (інвестори здійснюють капіталовкладення на пайовій основі і за результатами розділяють між собою отримані прибутки або збитки відповідно до розміру частки кожного учасника).
[ред.] Традиційні промисли та туризм
В країні збереглись традиційні промисли: виготовлення тканин батик та сонгкет, ювелірних виробів з срібла і сувенірів з олова, плетіння. Приділяється велика увага розвитку туризму. Основні центри: о. Пінанг, о. Лангкаві, історичне місто Малакка, національні парки і заповідники.
[ред.] Транспорт та зв'язок
Довжина залізничних колій — 1798 км, шосейних доріг 94500 км (70970 км с твердим покриттям, в тому числі 580 км — швидкісні дороги). Автомагістраль «Північ-Південь» (848 км) проходить від кордону з Таїландом до Сінгапуру. 1307 км нафтопроводів і 379 км газопроводів. Морський торговий флот нараховує 378 суден, в тому числе 61 нафтових і 19 газових танкерів. Основні порти: Порт-Кланг (найбільший, вантажообіг 49 млн. т. в 1996 р), Лабуан, Пулау-Пінанг, Пасір-Гуданг, Куантан, Кота-Кінабалу, Сандакан, Кучінг, Сібу, Бінтулу. 115 аеропортів, з них 6 міжнародних (Сепанг, Лангкаві, Пулау-Пінанг, Джохор-Бару, Кота-Кінабалу, Кучінг). Національна авіакомпанія «МАС» (1971) здійснює польоти в 75 міст світу. В Малайзії добре розвинена система телекоммунікацій та зв'язок. В 1997 р. нараховувалось 2,7 млн. приватних абонентів телефонної мережі та 1,45 млн. абонентів — юридичних осіб, понад 170 тис. телефонів-автоматів, майже 2,5 млн. стільникових телефонів. Телефонний зв'язок забезпечують дві супутникові станції і прокладені по морському дну кабелі в Індію, Гонконг и Сінгапур. Супутники (MEASAT-1 і MEASAT-2) виведені на орбіту за допомогою французської ракети-носія.
[ред.] Інвестиційна діяльність
Восени 2006 року стартував найбільший інвестиціонний проект в історії країни. На базі південного штату Джохор буде створено економічний кластер, розвитком якого буде займатися державна компанія «Khazanah Nasional». В перші п'ять років компанія вкладе близько 13 млрд. дол., весь проект розрахований до 2025 року на суму близько 100 млрд. дол. Передбачається, що буде створено близько 800 тисяч робочих місць, а сам штат завдяки двом морським і одному авіаційному порту складе гідну конкуренцію Сінгапуру.
[ред.] Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоторгівельний оборот Малайзії в 1998 р. становив 133,6 млрд. дол. США (в 1997 р. — 167 млрд.), в тому числі експорт 74,3 млрд. дол. (в цінах ФОБ), а імпорт — 59,3 млрд. дол. За обсягом експорту країна займає 19-те місце, імпорту — 17-те місце.
- Основні предмети експорту: електроніка (близько 50 %), нафта і нафтопродукти, пальмова олія, деревина й вироби з неї, каучук, текстиль. Продукція обробної промисловості складає 81 % всього експорту, сільського господарства — 9,5 %, добувної промисловості — 6,3 %.
- Основні країни до яких експортується продукція: США (21 %), Сінгапур (20 %), Японія (12 %), Гонконг (5 %), Великобританія и Таіланд (по 4 %), ФРН (3 %). Країна входить у шістку найбільших експортерів промислової продукції Азії.
- Основні предмети імпорту: машини й обладнання, хімікати, продукти харчування. 27 % імпорту надходить з Японії, 16 % — з США, 12 % — з Сінгапуру, 5 % — з Тайваню, по 4 % з ФРН і Південної Кореї.
[ред.] Культура
| Дата | Українською мовою | Оригінальна назва |
| 1 січня | Новий рік | Hari Tahun Baru |
| січень/лютий | Китайський Новий рік | Tahun Baru Cina |
| березень/квітень | мусульманське свято | Hari Raya Puasa |
| 1 травня | Свято Праці | Hari Buruh |
| 27 травня | День Весак (День Будди) | Hari Wesak |
| 5 червня | День народження Янг ді-Петруан Агонг (короля) | |
| липень/серпень | мусульманське свято | Hari Raya Haji |
| 31 серпня | День Незалежності (див. Історія Малайзії) | Hari Merdeka |
| жовтень/листопад | Індуістське свято Діпавалі | Deepavali |
| 17 грудня | День народження Магомета | |
| 25 грудня | Різдво |
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Подорож по Малайзії. Мандри.
- Малайзия. Путеводитель по стране для туристов
- В. А. Погадаев. Малайзия. Карманная энциклопедия. М.: Муравей-гайд, 2000 (ISBN 5-8463-0115-0)
- Фотографии Малайзии
- Блог "Малайские сказки" - Взгляд на Малайзию изнутри
|
|||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_Islands.svg){kind=small}
|
|||||
