Їммі Окессон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Їммі Окессон
швед. Jimmie Åkesson
Їммі Окессон
Їммі Окессон
Лідер Шведських демократів
Нині на посаді
На посаді з 7 травня 2005
Прем'єр-міністр Фредрік Райнфельдт
Стефан Левен
Магдалена Андерссон
Ульф Крістерссон
Попередник Мікаел Янссон
Член парламенту
Нині на посаді
На посаді з 2010
Прем'єр-міністр Фредрік Райнфельдт
Стефан Левен
Магдалена Андерссон
Ульф Крістерссон
Наступник Мікаел Дамберг
Член ради коммуни Сельвесборг
Нині на посаді
На посаді з 1998
Федеральний президент Демократичної молоді Швеції
Червень 2000 — 7 травня 2005
Попередник Їммі Віндеског
Наступник Мартін Кіннунен
Народився 17 травня 1979(1979-05-17) (44 роки)
Іветофта, Сконе (лен) Швеція
Відомий як письменник, політик, блогер
Громадянство Швеція Швеція
Alma mater Лундський університет (2005)[1] і Furulund Schoold (1998)
Політична партія Шведські демократи
Батько Стефан Окессон
Мати Брітт-Марі Перссон
У шлюбі з Луїза Еріксон (2013—2020)
Діти 1
Професія політик
facebook.com/jimmieakesson
 Медіафайли у Вікісховищі

Пер Їммі Окессон (швед. Per Jimmie Åkesson; нар. 17 травня 1979, Іветофта, Сконе)[2] — шведський політик, член партії «Шведські демократи», письменник. Лідер партії Шведських демократів з 7 травня 2005 року, член парламенту з 2010 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Окессон — син підприємця[3] Стефана Окессона (1954) і санітарки[3] Брітт-Марі Перссон (1956). Він виріс у Сельвесборзі.[4]

Почав навчатися в Лундському університеті в 1999 році. Протягом першого навчального року він вивчав курси з філософії та дослідницької політики. Потім він вивчав політичні науки, право, економічну історію, економіку та соціальну географію. Вивчав курси, що відповідають вищому навчальному закладу, з політологією як основним напрямом, але не здобув жодного ступеня.[4]

Окессон був заручений із Луїзою Еріксон (1989), вони мають сина, народженого в 2013 році. Еріксон — активний політик партії шведських демократів, дочка Ерджана Ерісона (1965 року народження) і Маргарети Гундсдоттер, колишнього незалежного члена парламенту від шведських демократів.[5][6][7] 2020 року пара оголосила про розлучення[8].

У 2013 році Окессон опублікував автобіографію «Satis polito».[9] 5 липня 2018 року, перед парламентськими виборами 2018 року, він також опублікував книгу політичної кампанії «Сучасний народний дім», де описує політику партії.[10]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Рання політична кар'єра[ред. | ред. код]

Окессон приєднався до шведських демократів у 1995 році після того, як був членом Moderat skoleungdom, як він сам заявив в автобіографії.[11]

За його словами, те, що відрізняло партію від Поміркованих було питання членства в ЄС.[12] Важливо також, що лідер партії Мікаель Янсон ініціював відновлення партії після того, як у 1995 році він замінив Андерса Кларстрома. У книзі Окессон говорить про рішення приєднатися до шведських демократів: «Ми мали деякий контакт з Шведськими демократами десь у грудні того ж року [1994], і під час зустрічі напередодні Нового року ми вирішили заснувати політичну партію, і що зрештою призвело до створення місцевого відділу Молоді шведських демократів. У тому ж самому сценарії, здається, що Окессон ніколи не був членом Поміркованої молоді (MSU), за словами Окессона, ті, хто сформував MSU, вибрали «інший шлях».[13][14] У коментарі прессекретаря Шведських демократів Крістіан Краппедаль повідомляє: «Джиммі Окессон знайшов зв'язок із партією після виборів 94. Він став членом восени/на початку літа 1995 року.»[15]

Окессон був обраний на посаду заступника члена правління партії 1997 року, що поклало початок його участі в політиці на національному рівні. З тих пір він обіймав кілька посад, у тому числі був у складі відділу зв'язків з громадськістю партії та був головою комісії партійної програми. Після парламентських виборів 1998 року він брав участь у реконструкції Демократичної молоді Швеції, де вперше став віцеголовою, а з 2000 до 2005 року був федеральним президентом. З 1998 року він був членом ради комуни Сельвесборг.

Лідер партії (2005–)[ред. | ред. код]

Окессон під час виступу в травні 2016 року.

Після внутрішньої боротьби в рамках шведських демократів, Окессон був запропонований у 2005 році Комітетом з призначення новим лідером партії. На засіданні Риксдагу 7 травня 2005 року Окессон переміг колишнього лідера партії Мікаеля Янссона у співвідношенні 91-50 голосів, і таким чином був обраний лідером партії.[4]

До парламентських виборів 2010 року[ред. | ред. код]

19 жовтня 2009 року Aftonbladet опублікував критично-ісламський пост Окессона на своїй сторінці дебатів. Стаття стверджувала, що різні явища, пов'язані з ісламом, були «найбільшою зарубіжною загрозою для Швеції після Другої світової війни». Редакція Aftonbladet називала статтю «Мусульмани — наша найбільша зарубіжна загроза».[16] Дискусійний документ отримав високу оцінку, і Окессон зустрівся з міністром торгівлі та промисловості та віцепрем'єр-міністром Маудом Олофссоном у живій дискусії на SVT у зв'язку зі статтею.[17] Центр проти расизму позначив статтю як ту яка розпад.є ненависть проти етнічної групи.[18] Інститути суспільної думки United Minds і Synovate відзначили, що дебати про Шведських демократів збільшили підтримку своїх виборців у відповідних соціологічних опитуваннях у жовтні того ж року.[19][20]

У лютому 2010 р. Журнал DSM представив опитування, яке показало, що Окессон був дев'ятим лідером громадської думки Швеції в 2009 році.[21]

Член парламенту (2010–)[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2010 року Окессон висувався на першому місці у парламентському списку Шведської демократичної партії.[22] Партія вперше була обрана до Риксдагу, а Окессон був обраний членом парламенту з округу Єнчепінг. Як новий член парламенту, Окессон став членом Військової делегації.[23]

Журнал «Фокус» визначив Окессона як п'яту найпотужнішу людину Швеції в 2013 році[24]. У 2014 році Окессон був визнаний беззаперечним лідером громадської думки в Швеції журналом DSM, на тій підставі, що він змінив політичний ландшафт.[25]

17 жовтня 2014 року Окессон був визнаний непрацездатним на невизначений термін через емоційне вигорання, після чого Маттіас Карлсон став тимчасовим партійним лідером.[26] 23 березня 2015 року Окессон оголосив про повернення до шведської політики. В інтерв'ю для Фредріка Скавлана він сказав, що спочатку він не буде працювати на повну ставку, і не матиме такої великої зовнішньої ролі, але має намір поступово повернутися до шведської політики.[27]

На парламентських виборах 2018 року шведські демократи отримали 17,5 відсотка і таким чином стали третьою найбільшою партією парламенту.[28]

14 листопада 2018 року шведські демократи, під керівництвом Окессона, проголосували за призначення голови партії Поміркованих Ульфа Крістерссона на посаду прем'єр-міністра в уряді з помірними і християнськими демократами. Проте голосування закінчилося 195 голосами проти 154 голосів, після чого пропозиція впала, оскільки Центральна партія і Ліберали пішли за червоно-зеленими. Пропозиція спікера вперше була не схваленою Риксдагом.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 20 röster om 20 år: Sverigedemokraterna 1988—2008.. Helsingborg: Blåsippan. ISBN 9789197737609. OCLC 243933934.
  • Åkesson, Jimmie, 1979- (2009). Åkesson om- : vecka 40-52 2008.. Stockholm: Blåsippan. ISBN 9789197737616. OCLC 317565233.
  • Åkesson, Jimmie (2013), Satis polito . ISBN 9198116207
  • Окессон, Їммі (2018), Сучасний народний будинок . ISBN 9789198116243

Галерея[ред. | ред. код]

  • Їммі Окессон і його наречена в народному одязі.
    Їммі Окессон і його наречена в народному одязі.
  • Їммі Окессон перед виборами до Європарламенту в травні 2014 року.
    Їммі Окессон перед виборами до Європарламенту в травні 2014 року.
  • Їммі Окессон прголошує передпиборчу промову у Борггольмі 6 серпня 2014.
    Їммі Окессон прголошує передпиборчу промову у Борггольмі 6 серпня 2014.
  • Юнас Шестедт і Їммі Окессон в політичній дуелі на Шведському радіо.
    Юнас Шестедт і Їммі Окессон в політичній дуелі на Шведському радіо.
  • Перед дебатами на SVT 12 вересня 2014.
    Перед дебатами на SVT 12 вересня 2014.
  • Їммі Окессон проголошує промову в Стокгольмі 13 вересня 2014, за день перед виборами.
    Їммі Окессон проголошує промову в Стокгольмі 13 вересня 2014, за день перед виборами.
  • Їммі Окессон під час промови
    Їммі Окессон під час промови
  • Їммі Окессон під час своєї промови на Almedalsveckan 2017.
    Їммі Окессон під час своєї промови на Almedalsveckan 2017.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Sverigedemokraterna – Vägen till riksdagen via tidningsmedierna. En kritisk nyhetsanalys
  2. ↑ Sveriges befolkning 1980, CD-ROM, version 1.00 (Sveriges Släktforskarförbund 2004).
  3. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б в Jimmie. Sverigedemokraterna (sv-SE) . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  5. ↑ SD-ledarens svärmor lämnar partiet. Dagens Nyheter. Процитовано 28-10-2015. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 20 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ I huvudet på SD:s partiledare. DN.SE (швед.). 7 листопада 2010. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  7. ↑ Presentation av Louise Erixon. SD-Kvinnor. Архів оригіналу за 18 april 2013. Процитовано 19 november 2012. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Jimmie Åkesson och Louise Erixon separerar. SVT (шведською) . 24 квітня 2020. Процитовано 18 січня 2023.
  9. ↑ «Satis polito, Jimmie Åkesson» [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.].
  10. ↑ «Det Moderna Folkhemmet, Jimmie Åkesson» [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.].
  11. ↑ Möt Jimmie Åkesson - Sverigedemokraternas partiledare. Sverigedemokraterna.se. Архів оригіналу за 2 juli 2010. Процитовано 24 juli 2010. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ SVT: Debatt Almedalen — Jimmie Åkesson (SD) [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 1 juli 2013.
  13. ↑ Åkesson okända skrift: Anslöt sig under nazibelastad period. Expo. Архів оригіналу за 28 november 2015. Процитовано 28 november 2015. [Архівовано 2015-11-28 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Jimmie Åkesson (1997): Sagan om SDU-Sölvesborg [Архівовано 28 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Nyman, Emelie (28 november 2015). Skrift ger ny bild av Åkessons förflutna. Svenska Dagbladet. Процитовано 28 november 2015. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 20 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Åkesson: ’Muslimerna är vårt största utländska hot’. Aftonbladet. Процитовано 11 april 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ «Hetsigt när Åkesson diskuterade med Olofsson» [Архівовано 23 жовтня 2009 у Wayback Machine.].
  18. ↑ SD:s debattartikel JK-anmäls. Aftonbladet. Процитовано 11 april 2017. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Medvind för Monas gäng. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  20. ↑ Stödet minskar för de rödgröna [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.].
  21. ↑ Reinfeldt åter viktigaste opinionsbildaren. 2010-02-15 klockan 11.56, uppdaterat 12.48. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 23 червня 2019.
  22. ↑ Förslag till Sverigedemokratisk riksdagslista presenterat. 2010-03-15 klockan 16.18. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 23 червня 2019.
  23. ↑ Jimmie Åkesson (SD). Riksdagen.se. 12 november 2010. Процитовано 13 mars 2013. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Sveriges 100 mäktigaste 2013. Fokus. Процитовано 15 жовтня 2014. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 20 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Sverige viktigaste opinionsbildare 2014 (PDF). DSM. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. [Архівовано 2015-02-02 у Wayback Machine.] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2015. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Åkesson sjukskriven på obestämd tid. DN.SE (швед.). 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  27. ↑ «Åkesson tillbaka som partiledare för SD» [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.].
  28. ↑ «Riksdagsvalet 2018: Resultat» [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.].
Instagram (швед.) · Twitter
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Їммі_Окессон&oldid=40602564