Абдураманов Сеїт Небі

Сеїт Небі Абдураманов
крим. Seitnebi Abduramanov, Сеитнеби Абдураманов
Народження	15 лютого 1914(1914-02-15) Бахчисарайський район
Смерть	15 грудня 1987(1987-12-15) (73 роки) Наманган, Узбецька РСР, СРСР
Поховання	Наманган
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1936—1938, 1941—1945
Звання	старший сержант
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За взяття Берліна» Медаль «За визволення Варшави» Медаль «Ветеран праці» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Сеїт Небі Абдураманов (крим. Seitnebi Abduramanov, Сеитнеби Абдураманов; нар. 15 лютого 1914 — 15 грудня 1987) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — помічник командира взводу 1232-го стрілецького полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії, старший сержант. Повний кавалер ордена Слави.

Життєпис

Народився в селі Біюк-Каралез (нині — Красний Мак, Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим) у селянській родині. Кримський татарин. Здобув неповну середню освіту.

До лав РСЧА призваний у 1936 році. Після проходження дійсної військової служби працював податковим інспектором райфінвідділу. Вдруге призваний до лав РСЧА у 1941 році. Закінчив школу молодших командирів, служив в артилерії.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному фронті, брав участь в оборонних боях на території України. Згодом — учасник Сталінградської битви у складі 95-ї стрілецької дивізії 62-ї армії, де був неодноразово поранений. Після лікування у шпиталі у складі 75-ї гвардійської стрілецької дивізії брав участь у Курській битві та визволенні Лівобережної України, знов був важко поранений. Після дострокової виписки зі шпиталю — командир відділення 5-ї стрілецької роти 1232-го стрілецького полку 370-ї стрілецької дивізії на 1-му Білоруському фронті.

20 жовтня 1944 року південніше населеного пункту Лєнка, 8 км західніше міста Пулава (Польща) сержант С. Н. Абдураманов виявив ініціативу і кмітливість, організувавши пошук і захоплення «язика» у денний час. Полонений надав цінні відомості, які були використані командуванням дивізії при організації подальшого бою.

29 січня 1945 року поблизу населеного пункту Гейце-Мюле, південно-східніше міста Мезеріц (Німеччина), стрілецькі підрозділи були зупинені щільним вогнем супротивника. Сержант С. Н. Абдураманов на чолі групи з 8 бійців зайшов у тил ворога і атакував його позиції, знищивши 7 та полонивши 3 солдатів супротивника. Шлях стрілецьким підрозділам був відкритий.

26 квітня 1945 року у бою за височину 430.0 в районі населеного пункту Зельгоф (Німеччина), коли командир взводу був поранений, перебрав командування взводом на себе і повів бійців в атаку на штурм височини. Успішне просування взводу вперед відкрило шлях іншим підрозділам до придушення вогнища спротиву. 28 квітня того ж року на чолі групи з флангу увірвався до населеного пункту Ліппе, чим викликав паніку в лавах супротивника і сприяв вдалому виконанню батальйоном бойового завдання.

Після демобілізації був змушений виїхати до Узбекистану, куди була депортована його родина. Мешкав у Намангані, працював на Андижанському заводі «Узремприлад».

Нагороди

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (25.02.1945), Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (21.02.1945) та 3-го (28.12.1944) ступенів, медалями.

Посилання

• Абдураманов Сеїт Небі. // Сайт «Герои страны» (рос.).