Адольф Вах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Вах
нім. Adolf Wach
Народився 11 вересня 1843(1843-09-11)[1]
Хелмно, Марієнвердер[d], провінція Пруссіяd, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер 4 квітня 1926(1926-04-04)[1] (82 роки)
Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1]
Країна  Німеччина
Діяльність правник, викладач університету, автор(ка)
Alma mater HU Berlin, Геттінгенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Кенігсберзький університет
Знання мов німецька
Заклад Тюбінгенський університет, Боннський університет, Лейпцизький університет і Ростоцький університет
Членство Угорська академія наук і Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd
Посада таємний радник
У шлюбі з Lili Wachd
Діти Фелікс Вахd

Едуард Густав Людвіг Адольф Вах (відомий як Адольф Вах[2]; нім. Adolf Wach; нар. 11 вересня 1843(18430911), Кульм, Західна Пруссія (нині Хелмно, Польща) — пом. 4 квітня 1926, Лейпциг) — німецький правник-процесуаліст, професор університетів у Кенігсбергу, Ростоці, Тюбінгені, Бонні і Лейпцигу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вах народився в місті Кульм, Західна Пруссія, Королівство Пруссія (Хелмно, Польща) в родині Адольфа Леопольда Ваха (1804—1852), міського казначея Кульма, і Густави Вах, уродженої Сушланд (пом. 1870). Вах склав абітур у 1861 році в гімназії Кульма, після чого вивчав право в Берлінському університеті імені Гумбольдтів, Гайдельберзькому, Кенігсберзькому та Геттінгенському університетах..[2][3]

У жовтні 1865 року він здобув ступінь доктора наук, а в 1868 році удосконалювався у Кенігсберзі.

1868—1869 років працював приват-доцентом з релігійного та цивільного процесуального права в Кенігсберзькому університеті. У 1869 році він став професором цивільного процесуального та кримінального права в Ростоцькому університеті, у 1871 році перейшов в Тюбінгенський університет, а 1872 року в Боннський університет. 1875—1920 років Адольф Вах був звичайним професором кафедри кримінального права, кримінального та цивільного процесуального права в Лейпцизькому університеті. Тут його обирали деканом юридичного факультету в 1878/79, 1885/86, 1890/91, 1894/95, 1900/01, 1908/09 та 1918/19 роках. 1902—1903 років він був ректором Лейпцизького університету.[3]

Вах пішов у відставку в 1920 році і помер у Лейпцигу 4 квітня 1926 року. Його поховали поруч із дружиною в Гштайгвілері, Швейцарія, де він володів заміським шале.[2][4]

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений на Елізабет (Лілі) Мендельсон (1845—1910), молодшій доньці Фелікса Мендельсона. У них було шестеро дітей[5], їхній син Хуго Вах став професором архітектури та орнаменту в Берлінському технічному університеті.[2] Фелікс Вах, батько Йоахіма Ваха, став юристом і саксонським державним діячем[5][6] . Родина Вах зберегла спадщину Фелікса Мендельсона у колекції листів, меблів та предметів мистецтва.[4][6]

Твори[ред. | ред. код]

  • De transferenda ad firmarium advocatione, ex VII potissimum cap. X. de jur. patr. (III, 38) (дисертація, 1865)(лат.)
  • Die Geschichte des italienischen Arrestprozesses (habil., 1868) (Історія італійських процесів арешту)(нім.)
  • Handbuch des deutschen Civilprozessrechts, Leipzig 1885 (Довідник німецького цивільного процесуального права)(нім.)
  • Die Beweislast nach dem bürgerlichen Gesetzbuch, Leipzig 1901 (Тягар доказування згідно з цивільним кодексом)(нім.)
  • Struktur des Strafprozesses, München 1914 (Структура кримінальної справи)(нім.)[2][3]

Визнання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Карпека В. В. Адольф Вах о реформе юридического образования // Право и жизнь. — М., 1925. — Книга 7-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118770500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е Catalogus professorum Rostochiensium (German) . University of Rostock. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  3. а б в Professorenkatalog der Universität Leipzig (German) . University of Leipzig. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  4. а б в Wach, Thomas (2009). Das Ried seit 1881 (PDF) (German) . Mendelssohn Gesellschaft Schweiz. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2022. Процитовано 20 червня 2021.
  5. а б Joachim Wach - Vorlesungen (German) . Ernst Benz. 1963. с. 1. ISBN 3-86583-106-0. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  6. а б Graul, Johannes (2006). Bausteine einer jüdischen Geschichte der Universität Leipzig (German) . Simon Dubnow Institut für jüdische Geschichte an der Universität Leipzig. с. 288. ISBN 3-86583-106-0. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.