Акула блакитна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акула блакитна
Акула блакитна
Акула блакитна
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Сірі акули (Carcharhinidae)
Рід: Блакитна акула (Prionace)
Cantor, 1849
Вид: Акула блакитна
Біноміальна назва
Prionace glauca
Linnaeus, 1758
Поширення блакитної акули
Поширення блакитної акули
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Prionace glauca
EOL: 206724
ITIS logo.jpg ITIS: 160424
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7815
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Prionace glauca

Акула блакитна (Prionace glauca) — єдиний вид акул монотипового роду Блакитна акула (Prionace), родини Сірі акули (Carcharhinidae).

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина цієї акули досягає 3,8 м, з вагою біля 200 кг. Вона має тонке, струнке тіло, яке забарвлено зверху у темно—синій (звідси походить назва цієї акули), а знизу у білий колір. Перший спинний плавець починається у каудального краю грудних плавців. Гребінь між спинними плавцями відсутній. У основі хвоста є невеликі нарости.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Відноситься до океанічних, хоча і трапляється іноді біля берегів. Найчастіше мешкає при температурі 10-15 °C і згідно з цим в прогрітих водах тропіків тримається не у поверхні, а на деякій глибині. Ця порівняно малорухома акула абсолютно змінюється при вигляді їжі. Харчується рибою і головоногими молюсками, а також будь-якою іншою здобиччю, яку може відшукати. Іноді акула протягом тривалого часу супроводжує судна, що повільно пливуть, поїдаючи корабельні відходи.

Це живородна риба. Статева зрілість настає у 4—6 років. Кількість ембріонів може сильно варіювати — від 4 до 135 особин. Вагітність триває від 9 до 12 місяців. Довжина акулят при народженні становить близько 30 см. Райони розмноження цієї акули перебувають за межами тропічної зони (зокрема, на південно-захід від Великої Британії).

Розповсюдження[ред.ред. код]

Акула блакитна є океанічним та епіпелагічним видом, який зустрічається скрізь в помірних та тропічних водах від поверхні до глибини 350 метрів[1]. У помірних морях сині акули наближаються до берега, де їх можуть спостерігати дайвери, в той час як в тропічних водах вони віддають перевагу великій глибині. Ареал синіх акул поширюється від Норвегії на півночі до Чилі на півдні. Сині акули трапляються біля берегів всіх континентів, крім Антарктиди. найбільша концентрація цього виду в Тихому океані спостерігається між 20 ° і 50 ° північної широти, але чисельність схильна до сильних сезонних коливань. У тропіках ці акули рівномірно розподіляються між 20 ° пів. ш. та 20 ° пів. ш. Вони віддають перевагу температурному діапазону 7 — 16 ° C, але вони витримують температуру 21 ° C і вище. є дані про регулярні міграції у водах Атлантики, що відбуваються за годинниковою стрілкою в межах течій[2].

Акула й людина[ред.ред. код]

Вважається небезпечною, але достовірних випадків її нападу на людину майже немає. Під час оброблення китів, убитих в районі проживання цього виду, акули нерідко наближаються і жадібно пожирають їстівні шматки. Блакитні акули мають невелике промислове значення і в деяких країнах, зокрема в Японії, вживаються в їжу. Багато гине у рибацьких тенетах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2006). «Prionace glauca» in FishBase. 9 2006 version.
  2. Compagno, Leonard J.V Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. — Рим: Food and Agricultural Organization, 1984. — С. 455-457. — ISBN 92-5-101384-5

Джерела[ред.ред. код]

  • Angela P., Angela A., Recchi A.L., Squali, Mondadori, 1995. ISBN 88-04-42907-0
  • Kuno Sch. Steuben, Gerhard Krefft: Die Haie der Sieben Meere — Arten, Fangweise und sportlicher Fang, Paul Parey Verlag Hamburg und Berlin, 1989 (ISBN 3-490-44314-4)