Ератосфен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ератосфен

Ератосфен (Ερατοσθένης, Eratosthenes) (бл. 275 — 194 до н. е.), давньогрецький вчений і письменник. Один із надзвичайно різнобічних вчених античності. Ератосфен займався філологією, філософією, хронологією, математикою, астрономією, геодезією, географією, сам писав вірші і музику. За це сучасники дали йому прізвисько Пентатл, тобто Багатоборець. Інше його прізвисько, Бета, тобто «другий», очевидно, свідчило про те, що у всіх науках Ератосфен досягає не найвищого, але чудового результату.

Життя[ред.ред. код]

Ератосфен народився в Африці, у Кирені. Навчався спочатку в Александрії, можливо, у Каллімаха, а потім в Афінах у відомих наставників, Зенона Кіфеонського, платоніка Аркесілая і перипатетика Арістона з Хіоса, граматика Лісанія. Імовірно, саме завдяки настільки широкій освіті і розмаїтості інтересів бл. 245 до н. е. Ератосфен отримав від Птолемея III Евергета запрошення повернутися в Александрію, щоб стати вихователем спадкоємця престолу (згодом Птолемея IV Філопатра) й очолити Александрійську бібліотеку. Ератосфен пристав на цю пропозицію й обіймав посаду бібліотекаря до кінця життя. Його наукові таланти удостоїлися високої оцінки сучасника Ератосфена, Архімеда, який присвятив йому свою книгу Ефодик (тобто Метод).

Творчість[ред.ред. код]

Твори Ератосфена не збереглися, ми маємо від них лише фрагменти, які свідчать про надзвичайну різнобічність автора.

Математика й філософія[ред.ред. код]

Серед математичних творів Ератосфена виділяється твір Платоники (Platonikos), свого роду коментар до діалогу «Тімей» Платона, у якому розглядалися питання з області математики і музики. Ератосфен звертається до математичних і музичних основ платонівської філософії. Вихідним пунктом було так зване делійське питання, тобто подвоєння куба, якому автор присвятив трактат Подвоєння куба. Геометричний зміст мав твір Про середні величини (Peri mesotenon) у 2 частинах, присвячений розв'язуванню геометричних та арифметичних задач. Широко відомий трактат Решето (Koskonon). В ньому вчений виклав спрощену методику визначення простих чисел (так зване «решето Ератосфена»).

Географія[ред.ред. код]

Ератосфен був основоположником наукової, математичної і фізичної, географії. У його Географії (Geographika) в 3 книгах містився перший систематичний науковий виклад географії, історія географічних відкриттів, а також розглядався ряд фізичних і математичних проблем, зв'язаних з географією, включаючи вказівку на сферичну форму Землі й опис її поверхні. Вчений виступав проти трактування Іліади й Одіссеї як джерела географічних відомостей, проте високо оцінив інформацію Піфея. Він також висловив припущення, що якщо плисти від Гібралтару на захід, то можна доплисти до Індії. Ератосфен додав до свого твору географічну карту світу, яку, за переказом Страбона, критикував Гіппарх Нікейський.

Однак найвідомішим досягненням Ератосфена в області геодезії і географії був винайдений ним спосіб визначати розміри Землі, викладу якого присвячений трактат Про вимір Землі (Peri tes anametreseos tes ges). Метод ґрунтувався на одночасному вимірюванні висоти Сонця в Сієні (суч. Асуан на півдні Єгипту) і в Александрії, що лежать приблизно на одному меридіані, у момент літнього сонцестояння (19 червня 240 до н. е.). Відстань між містами була відома (відстані вимірювали кроками спеціалісти-землеміри — гарпеданапти). І хоча є різні свідчення про результат вимірювань, 250 000 стадій (згідно з Клеомедом) або 252 000 (приблизно 39 690 км, за повідомленням Страбона і Теона Смірнського), у будь-якому випадку підрахунок мав мінімальну помилку, оскільки справжня довжина екватора становить 40 120 км. У цій же роботі були розглянуті й астрономічні задачі, такі, як оцінка розміру Сонця і Місяця і відстані до них, сонячні і місячні затемнення і тривалість дня в залежності від географічної широти.

Хронологія[ред.ред. код]

Ератосфена можна вважати також засновником наукової хронології. У своєму об'ємному творі Хронографія (Chronographiai) у 9 книгах він намагався установити дати, зв'язані з політичною і літературною історією Стародавньої Греції. Праця охоплювала період від зруйнування Трої (датованої Ератосфеном 1184/83 до н. е.) до смерті Александра (323 до н. е.). У датування Ератосфен спирався на складений ним список переможців Олімпійських ігор і розробив точну хронологічну таблицю, у якій усі відомі йому політичні і культурні події датував за олімпіадами (чотирирічними періодами між іграми). Хронографія Ератосфена стала основою пізніших хронологічних досліджень Аполлодора Афінського.

Література[ред.ред. код]

Твір Про древню комедію (Peri tes archaias komodias) у 12 книгах був літературним, лінґвістичним і історичним дослідженням, де Ератосфен виступив як літературний критик і філолог, вирішуючи проблеми автентичності і датування творів афінських драматургів. Ератосфен написав також поему Гермес, яка ймовірно є олександрійською версією гомерівського гімну, що оповідає про народження, дитинство, подвиги і загибель бога, до нас дійшли її фрагменти. Інший епіліон Помста, або Гесіод (Anterinys або Hesiodos) оповідав про смерті Гесіода і покарання його убивць. У Ерігоні, написаної елегійним дистихом, Ератосфен представив аттичну легенду про Ікара і його доньку Ерігону.

Ератосфен був першим вченим, який назвав себе «філологом» (philologos — той, хто любить науку, подібно тому як philosophos — той, хто любить мудрість). Авторству Ератосфена також належить твір Обертання зірок (Katasterismoi), який був, імовірно, конспектом більшого твору, зв'язував воєдино філологічні й астрономічні дослідження, вплітаючи в них повісті і міфи про походження сузір'їв. Ератосфену належав ще ряд робіт з історії і філософії, що не збереглися.

Див. також[ред.ред. код]