Клавдій Птолемей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Птолемей» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Птолемей

Клавдій Птолемей грец. Κλαύδιος Πτολεμαῖος (близько 87 — † 165) — давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.

Основні відомості[ред.ред. код]

Дані про життя Птолемея мізерні. Жив у римській провінції Єгипет і працював в Александрії.

Створив геоцентричну систему світу, розробив математичну теорію руху планет навколо нерухомої Землі, яка дозволяла обчислювати їхнє положення на небі. Система Птолемея викладена в його головній праці «Альмагест» — енциклопедії астрономічних знань давнини. У 1543 польський астроном Миколай Копернік запропонував альтернативну, геліоцентричну систему. У праці Птолемея «Географія» були представлені географічні відомості античного світу, нею користувалися аж до 16 століття.

Система Всесвіту за Птолемеєм

Своєю складною, але неправильною теорією руху планет і Сонця довкола нерухомої Землі пояснив загадкові явища у видимому русі планет на небосхилі, припустивши, що планети і Сонце обертаються не тільки довкола Землі (т.зв. Геоцентрична система світу), а і одночасно довкола інших центрів по петлеподібній кривій — гіпоциклоїді.

Ця теорія панувала 1500 років, поки не була спростована Коперником (див. Геліоцетрична система світу).

Клавдій Птолемей також видав астрологічну працю «Тетрабіблос» («Чотири книги») і книгу з теорії музики «Гармоніки».

Птолемей як географ[ред.ред. код]

Карта Птолемея наведена в працях Johane Schnitzer(Ulm: Leinhart Holle, 1482)

Широко відомим був твір Птолемея «Посібник з географії» у восьми книгах. У 1475—1600 роках побачили світ 42 видання цього твору. В ньому дано повне, добре систематизоване зведення тогочасних географічних знань.

Птолемей особливо багато зробив для розвитку та застосування теорії картографічних проекцій. Він навів координати восьми тисяч пунктів (по широті — від Скандинавії до верхів'я Нілу, по довготі — від Атлантичного океану до Індокитаю). Ці дані базувалися майже винятково на відомостях про маршрути купців і мандрівників, а не на астрономічних розрахунках. До трактату додано одну загальну та 26 спеціальних карт земної поверхні.Та вперше провів паралелі і меридіани.

Музика[ред.ред. код]

У трактаті Гармоніка представив закінчену теорію звуковисотної системи (гармонії) в сучасній йому музиці - від детальної систематики видів звучання, інтервалів, видів консонансу до повноцінної (єдиної повної в античній науці) теорії ладу. Найцінніший коментар до перших розділів «Гармоніки» Птолемея написав Порфирій.

Оптика[ред.ред. код]

У трактаті Оптика Птолемей експериментально досліджував заломлення світла на межі повітря-вода і повітря-скло і запропонував свій закон заломлення (наближено виконується лише для малих кутів). Вказав на вплив рефракції на астрономічні спостереження. Вперше вірно пояснив гадане збільшення Сонця і Місяця на горизонті як психологічний ефект.

Демографія[ред.ред. код]

У книгу «Чотирикнижжя» Птолемей вніс підсумок своїх статистичних спостережень про тривалість життя людей: так, літнім вважався чоловік у віці від 56 до 68 років, тільки після чого наступала старість.

Птолемей астроном[ред.ред. код]

Більша частина життя Клавдія Птолемея пройшла в Александрії (127-151). Тут він проводив астрономічні спостереження, результати яких поряд з даними його попередників (головним чином Гіппарха) використовував у своєму основному творі з астрономії «Велика математична побудова астрономії в 13 книгах» (бл. 140). У давнину цей трактат називали «Мегісте» (грец. «мегістос» — найбільший), що в арабів перетворилося в «Алмагест». Епітет «найбільший» цілком відповідає праці Птолемея, оскільки в ньому з великим мистецтвом не тільки описана, але і проаналізована вся сукупність астрономічних знань того часу. У «Алмагесті» викладено створену Птолемеєм систему, згідно з якою Земля спочиває в центрі світобудови, а всі небесні тіла обертаються навколо неї. Видимі рухи небесних тіл представлені тут за допомогою комбінацій кругових рухів — епіциклів (теорії епіциклів). Представлення було доведено до максимальної для того часу точності, так що обчислення положень планет стало надійнішим. У «Алмагесті» міститься також опис відкритого Птолемеєм явища евекціі — періодичного відхилення руху Місяця від рівномірного кругового. У цій праці вперше дано рішення деяких математичних задач, зокрема побудована таблиця хорд для кутів, заданих через кожні півградуса (тобто таблиця синусів), доведена теорема про властивості чотирикутника, відома нині як теорема Птолемея, та інше. В «Алмагесті» описаний побудований Птолемеєм подібний армілярній сфері інструмент для вимірювань довгот і широт на небі (астролабон), а також інструмент для вимірювання кутових відстаней, що пізніше став відомим в Європі як трикветрум. Велике значення для подальшого розвитку астрономії мав заснований на спостереженнях Гіппарха і власних спостереженнях Птолемея включений в «Алмагест» каталог положень 1022 зірок.

Геоцентризм Птолемея цілком відображав рівень уявлень античної епохи, коли видиме сприймалося як дійсне, і в цьому смислі не суперечив біблійному поданню про Землю як центр світобудови. Тому система Птолемея підтримувалася церквою. Проте вимоги до точності прогнозів положень небесних тіл з часом зростали, що призводило до подальшого ускладнення комбінацій епіциклів. Тому виникли сумніви в правильності геоцентричної системи. Протиріччя було дозволено Миколаєм Коперником, згідно з вченням якого всі планети, у тому числі Земля, обертаються навколо Сонця. При цьому відразу ж спростилася схема планетних рухів і став можливим точніший прогноз положень планет.

Птолемей заклав основи математичної географії та картографії. В області оптики досліджував заломлення світла при переході променя з повітря у воду і у скло. Першим став враховувати астрономічну рефракцію в спостереженнях.

Носять ім'я Птолемея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]