Александрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александрія
الإسكندرية
Flag of Alexandria.svg
Прапор
Александрія
Основні дані
Країна Єгипет Єгипет
Губернаторство Александрія
Засноване 332 р. до н.е
Населення 4 110 015 осіб
Площа 2 300 км²
Часовий пояс UTC+2
Телефонний код +20-++3
Географічні координати 31°12′ пн. ш. 29°55′ сх. д. / 31.200° пн. ш. 29.917° сх. д. / 31.200; 29.917Координати: 31°12′ пн. ш. 29°55′ сх. д. / 31.200° пн. ш. 29.917° сх. д. / 31.200; 29.917
Місцева влада
Веб-сторінка Офіційна сторінка
Карта
Александрія (Єгипет)
Александрія
Александрія

Александрі́я Єгипетська (арабська: الإسكندرية al-Iskandariyya; коптська: Ⲣⲁⲕⲟⲧⲉ Rakotə; грецька: Ἀλεξάνδρεια; Єгипетська арабська: اسكندريه Eskendereyya) — головний порт і друге за величиною та економічним значенням місто Єгипту, на західному березі дельти річки Ніл, розташоване між Середземним морем і озером Мар'ют.

Місто розташоване на півночі країни. Є адміністративним центром мухафази Александрія. Назване на честь свого засновника — Александра Македонського.

Площа міста становить 2 300 км². Населення становить 3,9 млн осіб (2007; 2,3 млн в 1976).

Історія[ред.ред. код]

Місто засноване в 332—331 роках до н. е. Олександром Македонським. При Птолемеях місто було столицею Єгипету та центром еллінської культури. Тут знаходились музей та бібліотека — один з головних наукових та культурних центрів античного світу. В складі Римської імперії (з 30 року до н. е.) та Візантії (з кінця IV століття) Александрія продовжувала залишатись великим культурно-економічним центром. В I столітті вона була другим за величиною містом античного світу (після Риму) з населенням понад 1 млн осіб. Пізніше місто стало одним з найбільших центрів раннього християнства. Александрія була осередком одної з найбільших теологічних шкіл та центром одної з пяти вселенських ранньохристиянських патріархій - Александрійського патріархату.

В VII столітті Александрія завойована арабами. Після заснування Каїра в 969 році почався занепад міста. Під час турецького завоювання Єгипету (1517) Александрія була сильно зруйнована. Відродилась лише на початку XIX століття століття за правління Мухаммеда Алі, коли була збудована верф та проритий канал Ель-Махмудія. У 1799 році поблизу невеликого міста Розетта (нині Рашид), недалеко від Александрії було знайдено знаменитий розетський камінь. В 1856 році Александрія була з'єднана залізницею з Каїром. Під час англо-єгипетської війни 1882 року місто піддалось варварському бомбардуванню з боку англійських кораблів. Після окупації Єгипту Великою Британією (1882) місто перетворилось в колоніальний порт, звідки Велика Британія вивозила єгипетську бавовну. В Александрії були зосереджені іноземні банки, компанії, агентства. Порт використовувався як стоянка англійський військових суден. Пізніше місто стало одним з центрів національно-визвольного руху в Єгипеті — виступи в 1919-21, 1923-24, 1927, 1930, 1945-48 та 1950-51 роках. Під час сінайської війни коли Єгипет атакував Ізриіль 1956 році, Александрія знову постраждала від бомбардування під час відповіді Ізраілю.

Господарство[ред.ред. код]

Зовнішня гавань

Місто є великим транспортним та торговим центром. Головний морський порт країни, який зв'язаний каналом Ель-Махмудія з Нілом, доступний для океанічних суден. Вантажообіг порту становить приблизно 8 млн т за рік, а це половина вантажообігу всіх єгипетських портів. Через порт проходить майже 90 % вартості єгипетської зовнішньої торгівлі. Місто є великим вузлом залізниць та автошляхів. Кінцевий пункт нафтопроводу Суец-Каїр-Танта-Александрія та газопроводу Абукір-Александрія.

У місті виробляється майже третина всієї єгипетської промислової продукції (за вартістю), зосереджено приблизно 16 % зайнятих в обробній промисловості країни. Александрія — важливий центр машинобудування та металообробки, автоскладання, радіотехнічної, нафтопереробної (потужність заводів понад 4 млн т сирої нафти за рік) та нафтохімічної, текстильної (виробництво шерстяних, бавовняних та синтетичних ниток і тканин із вітчизняної та імпортної сировини), взуттєвої та харчо-смакової (борошномельна, рисоочисна, пивоварна, в тому числі й тютюнова), цементної промисловості. В місті знаходяться найбільші в країні підприємства — суднобудівна та судноремонтна верфі. Розвинені також різноманітні ремесла.

Транспорт[ред.ред. код]

Аеропорти[ред.ред. код]

Александрія обслуговується міжнародним аеропортом Александрія, розташованим за 7 км на південний схід від центра міста. Другий аеропорт, що обслуговує місто — Аеропорт Борг-ель-Араб, розташований за 25 км від центру міста. Цей аеропорт експлуатується з 2003. До цього він був військовим летовищем, і наразі він має статус сумісного базування[1].

Автомагістралі[ред.ред. код]

  • Міжнародна прибережна дорога. (Александрія — Порт-Саїд)
  • Автострада пустелі. (Александрія — Каїр / 220 км, 6-8 смуг)
  • Сільськогосподарська дорога. (Александрія — Каїр)
  • Кільцева дорога.
  • Mehwar El-Ta'ameer — (Александрія — Північне узбережжя)

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Залізниця прямує від Misr Station центрального залізничного вокзалу Александрії, в Абу-Кір.

Трамвай[ред.ред. код]

Трамвайна мережа в Александрії побудована в 1860 році і є найстарішою в Африці.

Інший громадський транспорт[ред.ред. код]

Автобуси і мікроавтобуси.

Порт[ред.ред. код]

Порт складається з:

  • Східний Харбор
  • Західний Харбор


Клімат[ред.ред. код]

Показник Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Середній максимум °С 18.1 19.3 20.9 23.0 25.5 28.6 29.7 30.4 29.6 27.6 23.7 19.8 24.93
Середня температура °С 13.75 14.3 15.85 18.7 21.55 24.45 26.25 26.75 25.45 22.7 19.2 15.35 20.35
Середній мінімум °С 9.1 9.3 10.8 13.4 16.6 20.3 22.8 23.1 21.3 17.8 14.3 10.6 15.78
Норма опадів 55.2 29.2 14.3 3.6 1.3 0.01 0.03 0.1 0.8 9.4 31.7 52.7 195.94


Освіта і культура[ред.ред. код]

Александрія — великий науковий та культурний центр країни.

В місті діють Александрійський університет, Інститут медичних досліджень та інші вищі наукові заклади.

Заклади культури в Александрії:

Місцевий зоопарк є улюбленим місцем відпочинку, зокрема влаштування пікніків, городянами.

Александрійські Святі[ред.ред. код]

Архітектура[ред.ред. код]

Антична Александрія мала регулярний план забудови (грецький архітектор Дейнократ, друга половина IV століття до н. е.). Збереглись залишки стародавніх споруд (храм Серапіса, палаців, музею, Александрійської бібліотеки та іподрому), так звана колона Помпея (висотою до 22 м), еллінські некрополі та катакомби Ком-еш-Шукафа. В III—II до н. е. тут склалась Александрійська школа еллінського мистецтва. На острові Фарос, який з'єднувався з містом дамбою, стояв відомий 3-ярусний Александрійський маяк висотою 120 м — на місці руїн маяка в 1477 році була збудована Цитадель Кайтбея.

В середні віки Александрія — важливий центр виробництва художніх тканин та виробів зі скла. Середньовічне місто було обмежене стінами з ворітьми (Баб-Рашид, Баб-аль-Бахр та ін.), забудоване 3-поверховими будинками з білим кольором стін (фасади суспільних будівель були облицьовані мармуром). В східній частині міста знаходились палаци:

  • Дар-ас-Султан — древній ансамбль
  • Дар-аль-Адль
  • Дар-ат-Тіраз
  • Арсенал
Палац Мунтаза

В старому місті збереглись залишки рібатів XIII століття: аль-Васіті (в східній частині мечеті Абу-ль-Аббаса-аль-Мурсі, нині завія), Сівар, аль-Хаккарі; мечеті XVIIXIX століття, в тому числі збудовані з древніх церков — Масджид-аль-Умарі та Масджид-аль-Джуюши; палаци (нині музеї) — Рас-ет-Тін (початок XIX століття), Мунтаза (початок XX століття), який має великий парк.

Архітектурно-планова основа сучасної Александрії — багатокілометрова набережна (закінчена в 1934 році) та площа ат-Тахрір із статуєю Мухаммеда Алі. В 1958 році був розроблений план реконструкції міста, яке постраждало від бомбардування 1956 року. Були збудовані:

Відомі александрійці[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]